Янина Мурдза
- 1 Наслідки обміління Дунаю для українського експорту
- 2 Як маловоддя на Дунаї впливає на енергетику?
- 3 Що з логістикою імпорту палива в Україну?
- 1 Наслідки обміління Дунаю для українського експорту
- 2 Як маловоддя на Дунаї впливає на енергетику?
- 3 Що з логістикою імпорту палива в Україну?
Через блокаду Росією чорноморських портів Одещини судноплавство Дунаєм резервним маршрутом знову стало одним із ключових факторів підтримки української економіки. Саме завдяки дунайським портам та іншим логістичним шляхам зараз намагаються хоча б частково компенсувати втрату морського експорту.
Однак складається враження, ніби проти України тут грає сама природа, адже цьогоріч рівень води в Дунаї перебуває на критично низьких позначках. Це негативно позначається на судноплавстві, а також кидає виклики енергетиці сусідніх країн.
24 Канал вивчив, що означає обміління Дунаю для стратегічних галузей економіки України та чи зможе річкова логістика врятувати експорт у критичний момент.
Наслідки обміління Дунаю для українського експорту
Друга за величиною річка Європи катастрофічно обміліла. Рівень води впав до позначок, яких на Дунаї не бачили десятиліттями. У Румунії на початку серпня зафіксували наближення до історичного мінімуму 1985 року, тоді як у Сербії заявили про досягнення місцями найнижчого рівня з 1909 року.
Дунай є важливою транспортною артерією Європи, оскільки його басейн об’єднує 19 країн. Для України значення річки посилюється тим, що в умовах блокади Росією чорноморських портів вона є однією з небагатьох альтернатив для експортної логістики. Через дунайські порти України за кордон вивозять сільськогосподарську та металургійну продукцію, а також імпортують пальне.
Як розповів у коментарі 24 Каналу аналітик УКАБ Максим Гопка, дунайські порти є важливим резервним маршрутом, що дозволяє уникнути повної зупинки аграрного експорту. Однак стати повноцінною альтернативою Великій Одесі вони не здатні.
Максим Гопка
Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу
Їхня головна перевага полягає в можливості доставляти продукцію на баржах до Констанци або відвантажувати її невеликими морськими суднами. Дунай може пом’якшити наслідки блокади, але не замінить глибоководні чорноморські порти.
Важливу роль дунайські порти відіграли в перші роки повномасштабної війни, коли довелося екстрено нарощувати логістику на цьому маршруті в умовах блокади Чорного моря з боку Росії. За підсумками 2022 року через Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ було перевезено близько 16,5 мільйона тонн вантажів (для порівняння: у 2021 році – 5,5 мільйона тонн). У 2023 році вантажообіг дунайських портів досяг рекордних 29 мільйонів тонн.
ПальнеСередні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на
Максим Гопка зазначає, що у серпні 2023 року через українські порти Дунаю пройшло близько 64,5% всього альтернативного експорту, а саме – 2,4 мільйона тонн сільськогосподарської продукції. Загалом, без Великої Одеси, він досяг тоді рекордних 3,7 мільйона тонн на місяць.
Дунайські порти України / 24 Канал
У наступні роки обсяги перевалки вантажів через дунайські порти знижувалися і за підсумками 2025 року впали до близько 9 мільйонів тонн, оскільки стала доступною більш ефективна та вигідна морська логістика.
За перше ж півріччя 2026 року всі альтернативні маршрути (Дунай, залізниця, автотранспорт) забезпечили експорт 2,7 мільйона тонн агропродукції, тоді як порти Великої Одеси – 24,6 мільйона тонн.
Таким чином, пропускна спроможність портів на Дунаї давно не використовується на повну силу, а в умовах маловоддя швидко нарощувати її стає фізично неможливо. Аналітик УКАБ пояснює, що ключовою тут є проблема обмежень осадки суден на всьому нижньому Дунаї.
Наприкінці липня витрата води на вході Дуная до Румунії була нижчою на 64 – 65 % порівняно із середнім для липня рівнем: 1 650 – 1 700 кубічних метрів на секунду проти 4 700 – 4 750 кубічних метрів на секунду. Фактичні глибини на окремих критичних ділянках скоротилися до 1,5 – 1,7 метра.
Через це баржі втрачають приблизно 30 – 60 % своєї звичайної вантажопідйомності. Один і той самий обсяг зерна доводиться розподіляти між більшою кількістю суден і рейсів, збільшується час оберту флоту та виникають черги,
– зазначає Максим Гопка.
Ще однією реакцією на ускладнення логістики стало її здорожчання. У липні альтернативні маршрути вимагали близько 40 доларів на тонну додаткових витрат порівняно зі звичайним експортом через глибоководні чорноморські порти. На початку серпня, за оцінкою аналітика, цю цифру слід скоригувати до 45 – 50 доларів за тонну.
Як пояснює Максим Гопка, здорожчання спричинене одразу кількома факторами:
- зростанням попиту на баржі після призупинення заходів суден до Великої Одеси;
- військовими ризиками;
- недозавантаженням флоту через маловоддя.
“Для культур з відносно низькою ціною – насамперед кукурудзи та фуражної пшениці – альтернативна логістика може поглинути значну частину або навіть всю маржу виробника”, – робить висновок аналітик.
Внаслідок цього агробізнес, насамперед малий, опинився під значним тиском: скорочення відвантажень призвело до падіння цін на агропродукцію всередині країни, а експортна логістика подорожчала. Все це відбувається в розпал збиральної кампанії на тлі доволі високих перехідних залишків з минулого року, які потрібно десь зберігати. На горизонті – осіння посівна, для якої потрібні кошти на закупівлю ресурсів.
Щоб пом’якшити наслідки блокування морського експорту, уряд анонсував низку заходів для підтримки аграріїв. Першими мають стати зміни до програми “Доступні кредити 5 – 7 – 9%”.
Як повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький 6 серпня, агробізнесу надається можливість залучати пільгові кредити для поповнення обігових коштів. Очікується, що це допоможе підготуватися до польових робіт, зберегти виробництво та забезпечити стабільний експорт продукції.
Різниця у відсоткових ставках компенсується державою. Загальний обсяг кредитних можливостей в межах програми пільгового кредитування – до 80 мільярдів гривень.
Однак навіть за оптимістичних сценаріїв влада визнає, що дунайські, залізничні та автомобільні маршрути можуть забезпечити максимум до 45 – 50 % річного експорту агропродукції.
Значні проблеми через блокування чорноморських портів має й українська металургія. За оцінкою GMK Center, криза 2026 року для галузі буде більш руйнівною, ніж у 2022 році. Альтернативи глибоководним портам немає, адже загальна ситуація значно менш сприятлива, ніж на початку повномасштабної війни.
Морський коридор, як і раніше, залишається головним логістичним каналом для експорту продукції металургії та гірничорудного сектору України, на частку якого в першому півріччі 2026 року припало 50% експорту сталі, 95% експорту чавуну та 50% експорту залізної руди.
Як зазначив президент об’єднання підприємств “Укрметалургпром” Олександр Каленков для ЄП, доступ до моря є ключовим фактором виживання металургійної галузі, а наявна проблема з експортом – серйозніша, ніж у 2022 – 2023 роках, коли ціни на продукцію були вищими.
У перший рік повномасштабної війни частину вантажів перенаправили в дунайські порти, але зараз річка обміліла, тому цей маршрут не може допомогти галузі. Більше того, з того часу ціни на залізну руду знизилися зі 120 доларів за тонну до менш ніж 98 доларів.
Через перебої з експортом вже розпочалися перші зупинки виробництва:
- група Ferrexpo тимчасово зупинила виробництво на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті;
- те саме сталося на Південному ГЗК, що належить групі “Метінвест”.
За словами президента “Укрметалургпрому”, якщо ситуація з експортом не покращиться протягом кількох тижнів, підприємства будуть закриватися або переходити на простої.
За прогнозом головного аналітика GMK Center Андрія Тарасенка, через закриття морського коридору лише прямі втрати української металургії становитимуть 150 – 200 мільйонів доларів на місяць.
Як маловоддя на Дунаї впливає на енергетику?
Не менш важливий Дунай для енергетичної безпеки. Окрім гідрогенерації, його води забезпечують охолодження реакторів атомних електростанцій в Угорщині та Румунії. Падіння рівня води змусило країни частково зупинити енергоблоки своїх АЕС. Це призвело до дефіциту потужності та необхідності нарощувати імпорт електроенергії.
В Угорщині на єдиній АЕС “Пакш”, яка покриває майже половину потреб країни, працює лише один із чотирьох реакторів. Виробництво електроенергії довелося скоротити через критичне падіння рівня води в Дунаї. Як заявляв прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадьяр, електростанція була “за кілька міліметрів” від повної зупинки.
Днями ситуація з обмілінням дещо покращилася і рівень води піднявся на 9 сантиметрів порівняно з зафіксованим у неділю мінімумом. Однак необхідність у скороченні споживання не зникла, тому великих промислових споживачів та державні установи закликають і надалі використовувати менше електроенергії.
Дунай на території Угорщини. Фото – Kudettné Horvát Elizabethnek із соцмереж
У Румунії ситуація аналогічна: два реактори єдиної в країні атомної електростанції “Чорнавода” охолоджуються водою з Дуная. На частку АЕС припадає п’ята частина виробництва електроенергії в країні.
Ще наприкінці липня один з реакторів довелося зупинити, а в серпні для підтримки роботи діючого енергоблоку вдалися до екстрених заходів. Зокрема, було вирішено перенаправити більше води на АЕС, підірвавши скелю на Дунаї для зміни напрямку течії.
Наступним кроком стало контрольоване затоплення чотирьох наповнених каменями барж, щоб перенаправити потік і підвищити рівень води в районі атомної станції. За розрахунками, це має підтримати роботу АЕС в очікуванні підйому рівня води в річці після дощів.
Наразі становище енергосистеми Румунії є складним, оскільки через зупинку енергоблоку АЕС утворився дефіцит. Для його покриття імпортується електроенергія з України, про що 3 серпня повідомила румунська компанія Nuclearelectrica.
Як пояснив у коментарі 24 Каналу експерт з енергетики Володимир Омельченко, експорт можливий завдяки значній кількості сонячних електростанцій, які вдень дозволяють виробляти більше електроенергії, ніж потрібно для внутрішнього споживання. Щоб не обмежувати вироблення СЕС та інших відновлюваних джерел енергії, їхні надлишки продають за кордон.
Володимир Омельченко
Директор енергетичних програм Центру Разумкова
Сьогодні ми експортуємо електроенергію до Румунії та Угорщини, хоча й не в дуже великих обсягах. Але експортуємо вдень, коли у нас багато сонця і відносно мало споживання. Ввечері, коли споживання зростає, сонячні електростанції вже не працюють так ефективно, тому нам вигідно імпортувати електроенергію. Тому тут існує така комерційна, ринкова опція.
За даними ExPro, у липні Україна на 48% збільшила експорт електроенергії – до 232,5 тисячі мегават-годин. Водночас імпорт електроенергії скоротився на 40% – до 175 тисяч мегават-годин.
Таким чином, вперше за довгий час Україна продала за кордон більше електроенергії, ніж купила звідти. 48% поставок припало на Угорщину. Також експорт здійснювався до Румунії, Словаччини, Молдови та Польщі.
Водночас потреба України в імпорті електроенергії не зникла, хоча й знизилася. Експерт Володимир Омельченко зазначає, що ситуація із зупинками АЕС та дефіцитом потужності в сусідніх країнах впливає і на Україну. Оскільки зниження виробництва призводить до підвищення цін на ринку, імпорт обходиться нам дорожче.
Що з логістикою імпорту палива в Україну?
Від обміління Дуная страждає і паливна логістика. Низький рівень води створює обмеження для перевезень нафтопродуктів на баржах в умовах, коли немає можливості використовувати чорноморські порти.
Експерт паливного ринку Сергій Куюн у коментарі 24 Каналу розповів, що зараз через низький рівень води баржі не можуть брати повний обсяг палива. Це посилює і без того напружену ситуацію з поставками ресурсу.
Сергій Куюн
Директор Консалтингової групи А-95
Раніше баржа йшла, і її наповнювали на 100%. А тепер наповнюють лише на 20 – 30%, тому що буде осадка.
Наприклад, якщо раніше невеликі судна могли перевозити Дунаєм по 4 тисячі тонн палива, то зараз ця цифра скорочується до 1 – 2 тисяч тонн. Тому, щоб доставити той самий обсяг палива, потрібно більше рейсів та витрат.
Мілководдя Дуная суттєво обмежило для України можливості альтернативної логістики в умовах блокади портів Великої Одеси. Низька вантажопідйомність барж здорожчує перевезення та скорочує їхні обсяги. Для ключових галузей української економіки втрата морського коридору є критичною проблемою.
Источник: www.24tv.ua