Інтерес Сі Цзіньпіна до Тайваню не зник. Теоретично Китай може напасти на Тайвань, і це не призведе до його економічного краху як самостійної держави, оскільки країна має внутрішній запас міцності та власні ресурси. Це третя за площею країна у світі.
Про це, розмірковуючи в ефірі 24 Каналу про загрози для Тайваню з боку Китаю, озвучив керівник економічних програм центру “Студія стратегічних досліджень” Олександр Чупак. Він додав, що твердження про те, що КНР знищить себе, якщо почне війну, викликає сумніви.
Про економічний запас міцності Китаю та ризик війни
Керівник економічних програм центру “Студії стратегічних досліджень” навів приклад Мао Цзедуна, який протягом багатьох десятиліть займався знищенням власного населення. При цьому Китай за короткий час знову повернувся до числа лідерів світових економічних держав.
Але з іншого боку, видно, як поводиться китайська політична влада, який курс тримає комуністична партія на зближення з великими геополітичними силами. Вони намагаються підтримувати добрі стосунки як з американцями, так і з росіянами, і з європейцями.
З американцями ситуація двояка, тому що, з одного боку, Сі Цзіньпін – найкращий друг Дональда Трампа, і той завжди з радістю приїжджає до Китаю або запрошує Сі до себе в гості в США. Однак цікаво, що коли Трамп говорить у своїх виступах саме про Китай, не згадуючи особисто Сі Цзіньпіна, він вдається до дуже войовничої риторики, звинувачує Китай у всіх гріхах, але жодним чином не зачіпає його лідера,
– зазначив Чупак.
Однак те, що китайці проводять вкрай зважену політику і намагаються зараз максимізувати свою економічну вигоду від геополітичної ситуації, що склалася у світі, говорить, як зазначив Чупак, про те, що ймовірність того, що вони саме зараз готуються до підриву мирного існування на Тихоокеанському плацдармі, невелика. При цьому він додав, що ризик не дорівнює нулю, однак, з огляду на події, він сьогодні вважається не надто високим.
Китайці, мабуть, як у тому прислів’ї про мудрого китайця, який сидить на березі річки і чекає, доки труп ворога пропливе повз нього, ймовірно, чекають якоїсь події, яка стане поштовхом для того, щоб зайнятися заповітною окупацією Тайваню. Але вони точно не хочуть виступати в ролі агресора, як це зробила Росія у 2014 та 2022 роках, якого потім піддадуть санкціям та економічно ізолюють. Китай цього не хоче, тому займатиме вичікувальну позицію,
– впевнений Чупак.
Чи наважиться Китай на агресію щодо Тайваню: дивіться у відео
Пекін прагне поглиблювати торговельні зв’язки
Розмірковуючи про те, що може зробити Китай, на які кроки він може піти в майбутньому, керівник економічних програм центру “Студії стратегічних досліджень” пояснив, що це складне питання. Він повторив, що теоретично китайці, навіть якщо вони втратять європейський та американський ринки, все одно залишаться з країнами так званого глобального Півдня, які є його союзниками, і з тією ж Росією.
Тобто, на його думку, певні ринки Китай збереже в будь-якому разі, а потім через певний період зможе повернути і західні ринки, як це зробив комуністичний Китай Мао після того, як “Гоміньдан” сховався на Тайвані і там йому довелося проголосити власну республіку.
А те, що китайці в останні десятиліття не схильні до таких різких кроків – це контраргумент на користь тези про те, що ймовірність війни висока. Просто говорить про те, що ось-ось Китай кине все, всі свої торговельні досягнення і просто відмовиться від них, як і від тих величезних інвестиційних проєктів, які були реалізовані протягом попередніх 10 – 20 років – це дуже смілива заява,
– вважає Чупак.
Він пояснив, що китайці, якщо згадати, наприклад, після того, як Сі Цзіньпіна обрали головою Комуністичної партії, через кілька років оголосили кампанію “Зроблено в Китаї 2025”. Потім було оголошено про створення інвестиційних проєктів нового “Шовкового шляху”, так званий Belt and Road Initiative.
Це були мультимільярдні проєкти, які реалізовувалися від африканських країн, таких як ПАР, до центральноазійських – Казахстану, Туркменістану, а також у Європі, зокрема. Найбільше китайці вкладали в балканські країни, такі як Сербія. Однак були й великі проєкти, наприклад, з Німеччиною.
Чупак зазначив, що німецькі канцлери раніше любили приїжджати до Китаю і там домовлятися про грошові потоки. Він також нагадав, що Макрон приїжджав з Франції до Китаю, Урсула фон дер Ляєн кілька місяців тому теж побувала там з візитом.
Тому, якщо аналізувати фактичні ознаки того, що відбувається, то Китай зацікавлений у поглибленні торговельних зв’язків, у порятунку своєї економіки, яка сильно залежить від світових цін на товари, які він продає, і від реального попиту на ці товари.
Чи може Китай ось так вирішити напасти на когось, як це робить Росія, наприклад, шляхом скоєння диверсій або розв’язування гібридної війни? Звичайно, це можливо. У китайців є такі можливості. Вони ведуть у США тиху гібридну війну за допомогою збору розвідувальної інформації, впровадження розвідувальних технологій в електроніку, яку продають. Недарма Huawei і Xiaomi стали компаніями non grata в Канаді, США, навіть в Україні їх уже піддали санкціям,
– розповів Чупак.
Підсумовуючи, керівник економічних програм центру “Студії стратегічних досліджень” висловився про те, що Пекін веде по суті ту ж гру, що й Москва. Просто він робить це обережніше, можливо, не так відкрито, як росіяни, не за допомогою агентів, яких потім знаходять, а розважливо. Поки що цим все й обмежується. Про масштабні війни з боку Китаю говорити зараз, за його словами, не варто. Однак гібридні методи все ж таки присутні, і вони мають слугувати попередженням для тих сторін, які страждають від цих методів.
Джерело: www.24tv.ua