Костянтин Довгань Софія Рожик
- 1 Молодість та початок військової кар’єри
- 2 Герой боїв за Маріуполь
- 3 Драпатий вивів батальйон з “Ізвариного котла”
- 4 Резидент зони АТО
- 5 Чим займався Драпатий на початку повномасштабного вторгнення Росії
- 7 Нові виклики для генерала Драпатого
<li _ngcontent-ng-c2806165183 class>6 Бойовий генерал
- 1 Молодість та початок військової кар’єри
- 2 Герой боїв за Маріуполь
- 3 Драпатий вивів батальйон з “Ізвариного котла”
- 4 Резидент зони АТО
- 5 Чим займався Драпатий на початку повномасштабного вторгнення Росії
- 6 Бойовий генерал
- 7 Нові виклики для генерала Драпатого
Михайло Драпатий – бойовий генерал та один із символів українського спротиву. Проти росіян він воює з 2014 року й брав участь у багатьох боях та операціях.
На початку повномасштабного вторгнення Драпатий був заступником командувача Об’єднаних сил ЗСУ, згодом командував військами на півдні України та звільняв Херсон.
Пізніше генерал Драпатий командував Сухопутними військами, а влітку 2025 року очолив Об’єднані сили ЗСУ.
У липні 2026 року генерал-майора Михайла Драпатого називають найбільш імовірним кандидатом на посаду Головнокомандувача ЗСУ після можливої відставки Олександра Сирського.
Що відомо про генерала Драпатого – читайте у матеріалі 24 Каналу.
Молодість та початок військової кар’єри
Михайло Драпатий народився 21 листопада 1982 року у місті Кам’янці-Подільському Хмельницької області.
У 2004 році він закінчив Харківський інститут танкових військ імені Верховної Ради України, а після цього лейтенант Драпатий розпочав службу у 72-й окремій механізованій бригаді.
Герой боїв за Маріуполь
Драпатий брав участь у війні з росіянами фактично з перших днів.
У 2014 році Драпатий командував 2-м механізованим батальйоном 72-ї ОМБр, яка у повному складі воювала на сході України. Його підрозділи розташовувалися навколо Маріуполя.
9 травня того ж року Драпатий на чолі свого батальйону на бронетехніці ввійшов до міста для посилення підрозділів після того, як окупанти вчинили спробу захоплення міліцейського відділку, намагаючись повторити сценарій захоплення Слов’янська.
Тоді прибуття підкріплення та сміливі дії українських військових завадили здійсненню цього плану.
Кадри, на яких БМП “Драпатий” перелетіла через сепаратистські барикади, облетіли весь інтернет та стали культовими, а відважний командир заслужив повагу суспільства.
Прорив ЗСУ до Маріуполя – дивіться легендарне відео:
Драпатий вивів батальйон з “Ізвариного котла”
Після Маріуполя 1-й та 2-й батальйони 72-ї бригади відправили в рейд уздовж кордону з Росією, аби провести зачистку території та не допустити проникнення нових загонів ворога. Тоді ще ніхто не знав, що Росія вирішить задіяти для прикриття груп диверсантів регулярні армійські частини.
Українські військові взяли під контроль прикордонну зону біля населених пунктів Амвросіївка, Зеленопілля, Маринівка, Довжанський, утримували Савур-Могилу, Червонопартизанськ, а також мали дійти до кордону та відрізати російську армію від логістичного забезпечення.
Через обстріли росіян з “Градів” та “Ураганів” військові та прикордонники опинилися у вогневому кільці.
Були дні, коли нас по 7 годин безперервно обстрілювали з усіх видів артилерії та мінометів. Сили були нерівні, допомога не надходила, боєприпаси закінчувалися, техніка майже вся була виведена з ладу. І тоді підрозділи пішли на прорив, вийти змогли не всі, а ті, хто прорвався, дійсно стали героями,
– згадував ті події Михайло Драпатий.
Комбат Драпатий уникнув російської пастки, не став чекати “зеленого коридору” від ворога та самостійно взявся за виведення підрозділів бригади з району Ізвариного та Червонопартизанська (нині – Вознесенівка).
Бійцям угруповання майора Драпатого вдалося дістатися Зеленопілля, а потім здійснити другий етап свого прориву, вийшовши з так званого “Ізвариного котла”. Це сталося 5 серпня 2014 року. Загалом бійці подолали понад 160 кілометрів.
Майор Драпатий після виходу з оточення / Фото – соціальні мережі
Тоді з оточення вдалося вийти 260 бійцям 2-го батальйону 72-ї бригади з більш ніж 30 одиницями техніки, загинув один солдат.
Репортаж каналу СТБ 2014 року про вихід з “Ізвариного котла” та комбата Драпатого:
Резидент зони АТО
Згодом батальйон Драпатого передислокували до Волновахи, а командир отримав направлення на навчання до Національного університету оборони України. Також офіцер отримав чергове звання – підполковник.
Стаціонарне навчання тривало недовго – Драпатий перевівся на заочну форму та повернувся в зону АТО.
Там він служив у складі 30 ОМБр першим заступником командира бригади.
У серпні 2016 року його призначили командиром 58-ї ОБрМП, яка тоді дислокувалася на Донеччині.
З липня 2017 року Драпатий керував операціями в районі Бахмутської траси.
У квітні 2019 року йому достроково присвоїли звання полковника. А в серпні того ж року він розпочав навчання як слухач Національного університету оборони України імені Івана Черняхівського.
Драпатий був визнаний найкращим випускником оперативно-стратегічного рівня підготовки. Під час урочистої церемонії випуску, яка відбулася 18 червня 2021 року, посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс нагородила офіцера перехідним мечем королеви Великої Британії.
Фото Василя Артюшенка, “Дзеркало тижня” / ZN.UA
Фото Василія Артюшенка, “Дзеркало тижня” / ZN.UA
Фото цього епізоду викликало справжню істерику в Росії. Там на Драпатого незаконно завели кримінальну справу ще в 2016-му, а визнання українського офіцера британською дипломаткою російські тролі спробували видати за приниження. Начебто українець став на коліна перед англосаксами. Насправді це прояв поваги та традиційний жест офіцерів усього світу. Вони стають на одне коліно, і це прояв ввічливості та етикету.
Чим займався Драпатий на початку повномасштабного вторгнення Росії
Повномасштабне вторгнення росіян полковник Драпатий зустрів на посаді заступника командувача Об’єднаних сил ЗСУ з підготовки військ, але вже невдовзі був переведений безпосередньо у війська, на одну з найнебезпечніших ділянок – на південь України.
Там росіяни досягли значних успіхів – здійснили швидкий ривок з Криму на Херсон і розраховували розширити свої успіхи, погрожуючи Миколаєву та Кривому Рогу.
17 березня 2022 року Драпатий був призначений командувачем угруповання військ “Південь” (пізніше – ОУВ “Каховка”), яке зупинило просування ворога на Кривий Ріг та зірвало плани окупантів.
Згодом підрозділи, очолювані Драпатим, були перегруповані та увійшли до складу військ, які шокували росіян контрнаступом.
Драпатий був одним із тих, хто командував звільненням правобережжя Херсонської області восени 2022 року. Полковник очолював оперативно-тактичне угруповання “Херсон”.
У лютому 2024 року Драпатий був призначений заступником начальника Генштабу з підготовки військовослужбовців.
Бойовий генерал
Драпатий не затримався на штабній роботі. У травні 2024 року росіяни здійснили спробу прориву на Харківщині, що створило безпосередню загрозу Вовчанську, тому Драпатого спрямували на порятунок ситуації. Він очолив ОТУ “Харків” і зумів стабілізувати обстановку.
Згодом Драпатий перейшов на іншу небезпечну ділянку, очоливши ОТУ “Луганськ”, яке відповідає за лінію фронту від Білогорівки (Луганська область) до Нью-Йорка (Донецька область).
Драпатий та Сирський на командному пункті / Фото – ЗСУ
5 жовтня 2024 року бригадний генерал Драпатий здобув звання генерал-майора. Також він є кавалером орденів Богдана Хмельницького, “Народний герой України” та інших нагород.
29 листопада 2024 року Драпатий отримав підвищення та був призначений новим командувачем Сухопутних військ ЗСУ. З 26 січня 2025 року Драпатий очолював ОСГВ “Хортиця”.
1 червня 2025 року Драпатий продемонстрував, що готовий нести відповідальність не лише за успіхи, а й за прорахунки. Після трагедії на полігоні Сухопутних військ ЗСУ на Сумщині, де внаслідок російського обстрілу загинули військові, генерал подав рапорт про звільнення.
3 червня Драпатий був звільнений з посади, але без роботи він не залишився, адже державі та українському спротиву були потрібні його таланти. Тому Драпатий був призначений на посаду командувача Об’єднаних сил ЗСУ.
20 жовтня 2025 року Драпатий очолив новостворене Угруповання об’єднаних сил, що відповідатиме за ділянку фронту на Харківщині.
Нові виклики для генерала Драпатого
У липні 2026 року в Україні вибухнула криза. Після відставки уряду Юлії Свириденко у новому складі Кабінету міністрів не знайшлося місця міністру оборони Михайлу Федорову. Той після відставки не став мовчати і звинуватив Головнокомандувача Олександра Сирського в неефективній, а найстрашніше – в несучасній діяльності.
Також стало відомо про конфлікт між Сирським та Федоровим та фактичний ультиматум президенту Зеленському, якому довелося обирати когось одного.
Генерал Драпатий на зустрічі з президентом Зеленським та виконувачем обов’язків міністра оборони Хмарою (фото – Офіс президента):
Він обрав Сирського, що викликало масові народні протести, в ході яких серед вимог поступово викристалізувалася головна – відставка Головнокомандувача. Крім того, про свої претензії до Сирського почали відкрито говорити військові.
Президент і Верховний Головнокомандувач не міг ігнорувати волю народу, тому Зеленський почав вивчати питання та проводити консультації з військовими. Також Зеленський зустрівся з провідними полководцями. Серед них був і Михайло Драпатий.
За повідомленнями ЗМІ, генерал-майор – один з 11 потенційних претендентів на посаду Головнокомандувача, а деякі джерела уточнюють, що на даний момент він є головним фаворитом. Правда, рішення поки що не ухвалене, Сирський залишається на посту і докладає певних зусиль, щоб так було і надалі. Так чи інакше, але довго ця “суперпозиція” існувати не може – потрібні не вичікування, а рішення. Драпатий, як видається, і є таким рішенням.
Источник: www.24tv.ua