Іран розглядає можливість ударів по американських військових об’єктах у Європі в разі ескалації війни з боку президента США Дональда Трампа. Тегеран вивчає варіанти підвищення ставок у конфлікті.
Зокрема, іранські збройні сили розглядали можливість удару по американських об’єктах у країнах південно-східної Європи, таких як Болгарія, яка минулого місяця дозволила американським літакам-заправникам використовувати авіабазу “Безмер”. Також серед потенційних цілей для ударів у відповідь у разі будь-якого відновлення атак з боку США був Кіпр, де в березні безпілотник завдав удару по британській авіабазі. За словами джерел видання, Тегеран окремо розглядав можливість атаки на підводні оптоволоконні кабелі в Ормузькій протоці в разі ескалації конфлікту.
Ці погрози відображають зухвалий настрій у Тегерані, де багато представників режиму дедалі частіше вважають відновлення війни неминучим.
Корпус вартових Ісламської революції та інші військові командири попередили, що в разі будь-якого “нового повномасштабного конфлікту” Іран вийде за межі своєї попередньої стратегії, яка полягала в атаках на американські військові об’єкти, енергетику й іншу інфраструктуру на Близькому Сході, і розширить список цілей.
За словами джерела FT, іранська відповідь залежатиме від дій Вашингтона. Режим готує план подальшого розширення конфлікту, якщо Трамп виконає свої попередні погрози щодо атак на іранську інфраструктуру. Минулого місяця президент США заявив, що Вашингтон знищуватиме іранські мости або електростанції, якщо Тегеран атакуватиме судна в протоці.
Іран не обмежуватиме свою відповідь у разі агресії з боку США.
“Якщо США зайдуть занадто далеко, Іран захищатиметься за будь-яку ціну, вийде за межі регіону і завдасть удару також по Європі”, — зазначило джерело видання.
Іран уже демонстрував свою готовність атакувати віддалені цілі. Протягом кількох тижнів після того, як у лютому США та Ізраїль розпочали війну, Вашингтон звинуватив Тегеран у запуску кількох ракет, жодна з яких не досягла своєї цілі, у напрямку спільної військової бази США та Великої Британії Дієго-Гарсія в Індійському океані, розташованої на відстані близько 4 000 км.
У березні Туреччина заявила, що системи протиповітряної оборони НАТО перехопили кілька балістичних ракет, запущених з Ірану. Того ж місяця британська авіабаза в Акротирі (Кіпр) зазнала удару БпЛА. Західні чиновники тоді припустили, що це був іранський безпілотник, який запустили регіональні угруповання, а не сам Тегеран.
Іранський удар минулого місяця по американській базі в Йорданії, внаслідок якого загинули троє військовослужбовців США, був найточнішою атакою на велику відстань, яку коли-небудь здійснював Тегеран. Цей удар продемонстрував здатність Ірану атакувати цілі на значних відстанях, заявило джерело FT.
“Це також було посланням для Європи: вона може стати мішенню для ракет, тому має усвідомлювати, на чиєму боці їй слід стояти в цій війні. Дуже серйозна помилка, така як удар по нашій інфраструктурі, може призвести до того, що війна вийде за межі регіону й пошириться на Європу”, — заявив іранський співрозмовник видання.
Багато прихильників жорсткої лінії в Ірані вважають, що США не можна довіряти в питанні виконання будь-якої угоди. На їхню думку, Іран повинен завдати Вашингтону більших втрат, аби гарантувати виконання зобов’язань за будь-якою остаточною угодою. Серед прихильників жорсткої лінії — Мохсен Резаї, якого верховний лідер Ірану минулого тижня призначив секретарем Вищої ради національної безпеки.
Іранські аналітики вважають цей крок ознакою того, що такі фігури, як головний перемовник Мохаммад Багер Галібаф, наразі відійшли на другий план, оскільки перспективи укладення довгострокової угоди виглядають дедалі похмурішими. Водночас деякі представники іранського режиму побоюються, що Тегеран переоцінює свої можливості.
Науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб Сідхарт Каушал схарактеризував загрозу, яку становлять іранські ракети для цілей у Європі та інших регіонах, як “реальну, але обмежену”. Іран міг би застосувати проти американських об’єктів у південній та південно-східній Європі балістичні ракети середньої дальності, зокрема, серії Shahab, але йому буде важко завдати шкоди на більших відстанях.
За словами Каушала, Іран може застосувати ракети більшої потужності, але для того, щоб долетіти на відповідну відстань, ракетам доведеться нести менший боєзаряд, а це означає, що наслідки такого удару будуть мінімальними. На думку аналітика, для Ірану ефективніше було б діяти через союзні бойові угруповання — “Хезболлу” в Лівані та хуситів у Ємені.
Меморандум про взаєморозуміння між США та Іраном, укладений у червні, розвалився минулого місяця після того, як Тегеран атакував судна в Ормузькій протоці. Сторони звинуватили одна одну в порушенні тимчасової угоди, що призвело до серії ударів та поновлення блокади іранських портів з боку США. Дипломатичні зусилля не принесли прориву, необхідного для відновлення судноплавства та переговорів щодо ширшої угоди про припинення війни.
Переговори щодо відкриття протоки зайшли в глухий кут, а верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї минулого тижня призначив прихильників жорсткої лінії на найвищі посади в оборонній та військовій сферах. У вівторок, 18 серпня, Трамп заявив, що з Тегераном не ведуться і не заплановані жодні переговори.