Безугла розповіла, яких змін може зазнати законопроєкт / Колаж 24 Каналу
Кабінет Міністрів 11 січня відкликав законопроєкт про зміни у мобілізації. Це було необхідно, щоб доопрацювати його та врахувати правки, які внесли комітети Верховної Ради.
Зрештою у комітеті Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки поділилися, які норми можуть вилучити чи повернути до нової редакції законопроєкту про мобілізацію. Наразі документ ще перебуває у режимі доопрацювання.
Які правки приберуть у законопроєкті про мобілізацію
Українська нардепка Мар’яна Безугла на своїй сторінці у фейсбуці поділилася інформацією, що, ймовірно, планується змінити за результатами обговорення у Верховній Раді України законопроєкту про рекрутинг, мобілізацію та проходження військової служби.
Наразі у новій редакції законопроєкту про мобілізацію можуть виключити такі запропоновані зміни:
- вимогу надання військовозобов’язаними місця проживання при укладанні трудового договору;
- антиконституційні норми про внесення до реєстру боржників;
- відстрочку чинним народним депутатам України;
- відстрочку працівникам підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, правоохоронних органів;
- вилучити норми звільнення поліцейських та прокурорів у зв’язку із призовом на військову службу;
- норму щодо надання повноважень місцевим органам виконавчої влади приймати рішення про надання військовозобов’язаним відстрочки від мобілізації;
- вилучити норму щодо військово-транспортного обов’язку для ФОП;
- вилучити норму щодо обов’язкового проходження громадянами лікування згідно з рішенням ВЛК чи відповідного ТЦК;
- вилучити норму щодо уточнення своїх облікових даних громадянами протягом 20 днів з дати продовження мобілізації;
- виключити повістки через електронну пошту.
Крім того, Безугла також розповіла, що в одному з пунктів документів хочуть скоротити терміни звільнення строковиків після прийняття закону та запровадити надання відстрочки до 25 років, або 6 місяців у разі звільнення у віці понад 25 років.
Що хочуть повернути чи запровадити у новій редакції проєкту закону
Безугла також зазначила, що у новій редакції законопроєкту хочуть уточнити статті Кримінального кодексу України, за якими дозволено за бажанням призивати по мобілізації засуджених осіб, а також включити відтермінування запровадження вимоги до кандидатів на посади державної служби, прокурорів, на службу в поліції в частині проходження базового військового вишколу або військової служби.
Водночас у проєкт закону також, імовірно, хочуть повернути норми, які до цього прибрали:
- норму щодо надання відстрочки від мобілізації та права на звільнення усім особам з інвалідністю, у тому числі III групи;
- норму щодо надання відстрочки від мобілізації та права на звільнення для військовозобов’язаних, які мають дружину (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю, у тому числі III групи;
- відстрочку для усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів як у чинному Законі;
- повернути на військовий облік осіб, які прийняті на службу до правоохоронних органів;
- запровадити бронювання органів прокуратури, правоохоронних органів, органів системи правосуддя та досудового розслідування, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування в Порядку, визначеному Кабміном з чітким визначенням професій та посад;
- уточнити надання відстрочки здобувачам освіти виключно за умови її послідовного здобуття без урахування спеціальності (фаху);
- надати відстрочку особам, зарахованим на навчання до інтернатури;
- повернути норму щодо надання відстрочки від мобілізації для науковців та викладачів за умови, що вони працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
- визначити дискрецію щодо звільнення військовослужбовців у залежності від служби в зоні бойових дій або в тилу;
- запровадити підставу для звільнення з військової служби військовослужбовців, родичі яких загинули під час участі в АТО.
До того за новими нормами проєкту закону пропонують розпочати базову загальновійськову підготовку в закладах вищої освіти всіх форм власності з 2025 року, а також базову військову службу у рік, наступний за роком, у якому припинено чи скасовано правовий режим воєнного стану.
Крім цього, у документі також планують застосувати вимоги до кандидатів на посади державної служби, прокурорів, на службу в поліції щодо проходження ними базової загальновійськової підготовки або військової служби через один рік після запровадження базової загальновійськової підготовки, а також увідповіднити до Конституції повноваження Президента в частині видання указів.
Нардеп Бужанський пояснив деякі норми законопроєкту
Народний депутат з фракції “Слуга народу” Максим Бужанський зазначив, що деякі пункти, які Мар’яна Безугла опублікувала на своїй сторінці у фейсбуці, вона зрозуміла неправильно. Зокрема, це стосується відстрочки для нардепів.
Так от, фраза “виключити відстрочку для нардепів” означає не мобілізацію Верховної Ради, а те, що норма закону, що діє зараз, залишиться без змін,
– пояснив він.
Бужанський наголосив, що це стосуються й інших норм, які спочатку пропонували змінити, але зрештою залишили все так, як є. Зокрема, це стосується норм щодо людей з інвалідністю, членів сімей людей з інвалідністю тощо.
Нардеп також зазначив, що наразі Кабмін з військовими “поспіхом приводить законопроєкт у належний вигляд”. Однак, як він сказав, для деяких діячів це саме час “підштовхувати їх під руку і знову розбурхати суспільство чутками про сирий напівфабрикат”.
Арахамія прокоментував зміни у законопроєкті
Керівник фракції “Слуга народу” у Верховній Раді Давид Арахамія в ефірі телемарафону наголосив, що питань стосовно законопроєкту про мобілізацію було багато.
Ну, наприклад питання мобілізації транспорту ФОП, ми сказали, що такого не може бути. Про людей з інвалідністю, чи сказали, що не допустимо того, щоб ті, хто має III групу, могли допускатися до призову, тому що там багато людей, які не мають одного з органів чи хворі на туберкульоз, навіщо це в армії,
– наголосив він.
Нардеп також підкреслив, що є дуже багато питань стосовно повістки за електронною поштою. За його словами, це питання взагалі не можна обговорювати й ставити у законопроєкт, адже, надіславши повістку, починається кримінальна відповідальність за ухиляння, хоча людина може просто не мати доступу до адреси.
Зрештою Арахамія зауважив, що кожне питання в українській владі пропрацювали й сказали, що може підходити, а що ні.
Источник: www.24tv.ua
