Дві труби Берліна: одну підписали при світлі, другу гріють у темряві
Автор колонки: Юрій Подорожній
Поки всі говорять про зустріч у Баку як про таємні переговори про мир, у Берліні того ж дня на столі лежали дві угоди: азербайджанську підписали публічно, а російську тихо просувають у Баку колишні німецькі чиновники разом із головою “Газпрому”. А розкрив секретний канал не випадковий свідок, а конкурент, чия власна доктрина протягом 30 років будувалася на відмові визнавати окупацію.
Автор колонки: Юрій Подорожній
Поки всі говорять про зустріч у Баку як про таємні переговори про мир, у Берліні того ж дня на столі лежали дві угоди: азербайджанську підписали публічно, а російську тихо просувають у Баку колишні німецькі чиновники разом із головою “Газпрому”. А розкрив секретний канал не випадковий свідок, а конкурент, чия власна доктрина протягом 30 років будувалася на відмові визнавати окупацію.
21 липня Ільхам Алієв вперше прибув до Німеччини з державним візитом. Було підписано спільну декларацію про стратегічне партнерство та пакет угод у сфері енергетики, транспорту, інфраструктури та торгівлі. Мерц публічно подякував: “Ви даєте нам можливість отримувати більше газу з Азербайджану”. А на тій же прес-конференції Алієв розкрив таємну зустріч росіян з німцями в Баку. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Перша труба: підписана при світлі
Азербайджан постачає Німеччині газ з січня, чинні угоди передбачають 1,5 мільярда кубометрів на рік, і в Берліні Алієв дав зрозуміти, що обсяг може бути більшим. Він не висловлював це цифрами. Азербайджан готовий нарощувати постачання до Німеччини та інших країн ЄС, сказав Алієв, оскільки російська енергетична інфраструктура все більше страждає від ударів у війні проти України.
Українські удари по російських нафтопереробних заводах і портах вперше пролунали не як наша риторика, а як комерційний аргумент чужого продавця в чужому контракті. Президент третьої країни пояснив німецькому канцлеру: Росія не може обслуговувати клієнтів, тому що по ній працює Україна, тож беріть у мене.
Друга труба: законсервована в Баку
Того ж дня Алієв підтвердив те, про що написали The Times, Die Zeit та ARD: з 12 по 14 липня в Баку таємно зустрілися колишні високопоставлені чиновники Німеччини та наближені до Кремля росіяни, нібито щоб обговорити завершення війни.
В нашому Telegram – тільки оперативні новини Підписуйтесь, щоб дізнаватися їх першими Додати
Склад учасників говорить сам за себе. З німецького боку приїхали Рональд Пофалла, колишній голова Апарату федерального канцлера при Меркель, та Маттіас Платцек, колишній прем’єр-міністр Бранденбурга. З російського боку були присутні Віктор Зубков, екс-прем’єр і чинний голова ради директорів “Газпрому”, а також Валерій Фадєєв, який перебуває під санкціями ЄС. Голову ради директорів “Газпрому” не відправляють домовлятися про припинення вогню. Його відправляють говорити про трубу.
Учасники вважають себе спадкоємцями “Петербурзького діалогу” – форуму, який у 2001 році заснували Путін та Шредер і який супроводжував газове зближення аж до “Північного потоку”. Формат згорнули у 2021 році. Він не зник, а з 2024-го переїхав до Баку, і нинішня зустріч – щонайменше четверта разом з Абу-Дабі. Німецькі спецслужби, за даними Die Zeit та ARD, оцінили ці контакти як операцію російського впливу, а Штефан Майстер з DGAP назвав Зубкова та Фадєєва частиною не переговорної машини, а пропагандистського апарату.
Не сентименти, а доктрина
Алієв засвітив чужий канал того ж дня, коли підписував контракт на заміну товару, який просувають цим каналом. Комерційний інтерес очевидний: усунення конкурента працює надійніше, ніж симпатія.
Але справа не вичерпується лише інтересом. 13 липня, відповідаючи в Шуші на запитання українського журналіста Дмитра Гордона, Алієв підтвердив підтримку територіальної цілісності, суверенітету та недоторканності міжнародно визнаних кордонів України і повторив пораду ніколи не погоджуватися на окупацію. Там же прозвучало головне: він чув про тиск з боку певних кіл, які пропонують завершити бойові дії так, щоб закріпити окупацію.
Ця позиція ґрунтується не на симпатії до Києва, а на його власній біографії. 30 років Азербайджану пояснювали, що Карабах втрачено і реальність потрібно прийняти, а тиск на нього чинили і Москва, і Вашингтон, і Париж.
Він не погодився і повернув територію силою. Держава з такою біографією не може підписатися під заморожуванням чужої окупації, не перекресливши власну.
Тому й реакція Москви пішла саме в цьому напрямку. 15 липня Пєсков назвав позицію Азербайджану щодо територіальної цілісності України помилковою і пообіцяв послідовно та аргументовано пояснювати всіма каналами, чому вона помилкова. Про саму бакинську зустріч Москва нічого не сказала: канал стоїть чомусь рівно доти, доки його можна спростувати.
Що таке “всі канали”, Пєсков не уточнював. Один з них у ті ж дні працював у Баку. Поки Алієв зі сцени називав тиск заради закріплення окупації, у його столиці цю конструкцію обговорювали гості.
Того ж дня, 13 липня, Алієв оголосив відносини з Москвою повністю нормалізованими, Азербайджан не приєднався до санкцій і торгує з обома сторонами. Його позиція надійніша за дружбу саме тому, що ґрунтується не на почуттях, а на інтересах і доктрині.
Берлін між двома трубами
Німеччина стоїть на цій роздоріжжі обома ногами. Офіційно все виглядає як жорстке дистанціювання: Мерц заявляє, що не знає про жодну таку зустріч, що місяцями схиляє Путіна до переговорів, а той відмовляється. Того ж дня він підписує азербайджанський пакет.
І одразу ж, за даними The Times з посиланням на джерела в німецькому уряді, у Берліні обговорюють як імовірного посередника між Москвою та Берліном того самого Пофаллу, який літав до Баку. Це поки що інсайдерська інформація, а не рішення. У Німеччині співіснують два напрямки, і приватний канал отримав кандидата на легалізацію.
Бакинські учасники є приватними особами без мандата, і розмова навіть у важкі часи не є злочином. Суть не у зустрічі, а в тому, чию трубу вона гріє.
Що це означає для України
Кожен куб азербайджанського газу, законтрактований у Берліні, позбавляє “Газпром” шансу продати той самий куб після війни. Контракт надійніший за декларацію.
Азербайджан не замінює Росію. Forbes прямо зазначає, що йому бракує видобувних потужностей, а 1,5 мільярда кубів для Німеччини на кілька порядків менші за довоєнні російські обсяги. Ринком, на якому працює бакинський канал, є сама різниця між тим, що може дати Баку, і тим, чого не вистачає Європі. Поки дефіцит існує, у Пофалли з Зубковим буде що продавати.
Українська відповідь – не в обуренні. Доповнити цей дефіцит власними силами: наші підземні сховища – найбільші в Європі і знаходяться біля кордону з ЄС, а азербайджанський газ уже надходить до нас Трансбалканським коридором. Україна перестає бути транзитером і стає сховищем регіону, а це робить нас частиною відповіді, а не рядком у чужій угоді.
Аргумент проти заморожування надійшов не з Брюсселя, а з мусульманської країни, сусідки Росії, яка сама 30 років не мирилася з окупацією і врешті-решт її скасувала. У столицях, де західні заклики втратили чинність, така біографія важить більше, ніж резолюція.
Прогноз: цей формат Кремль зберігає не заради нинішньої війни, а на той день, коли дефіцит переважить принципи, ближче до наступного виборчого циклу в Німеччині.
Дві труби вже лежать на одному столі. Питання не в тому, яка дешевша, а в тому, яку Європа звикне вважати нормальною. Азербайджанську підписали при світлі. Російську гріють у темряві, і вона чекає лише одного: щоб у залі вимкнули світло.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua