Україна може імпортувати до 2,5 ГВт електроенергії, проте чинний підхід до встановлення граничних цін (прайс-кепів) обмежує можливість повноцінного використання цього ресурсу в періоди дефіциту. Натомість, граничні ціни на ринку варто формувати відповідно до європейських принципів, а не встановлювати штучно. Таку думку висловив директор енергетичних і інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
За словами Омельченка, імпорт є одним із ключових елементів забезпечення стійкості енергосистеми в зимовий період, поряд з атомною та розподіленою генерацією. Він порівняв доступні 2,5 ГВт імпортної потужності з потужністю майже двох з половиною атомних енергоблоків.
“Імпорт електричної енергії – це 2,5 гігавати. Це теж чимало за потужністю, це майже 2,5 блоки атомних. Але ці можливості імпорту треба краще використовувати”, – зазначив експерт.
Для цього, на його думку, уряду та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), необхідно змінити підхід до прайс-кепів – максимальної ціни, за якою електроенергія може продаватися на певних сегментах ринку. Коли таке “стельове” обмеження встановлюється штучно та не відповідає ринковій ситуації, Україна може втрачати можливість закуповувати електроенергію з Європи саме в ті години, коли власної генерації недостатньо.
“Коли прайс-кепи регулюються в ручному режимі, створюється дефіцит можливості імпорту саме тоді, коли він нам потрібен. Це абсолютно невигідно, тому це дуже важливе питання”, – наголосив Омельченко.
Раніше координатор сектору “Енергетика та клімат” Ukraine Facility Platform Олександр Візір заявляв, що під час дефіциту електроенергії частину доступної генерації може бути невигідно запускати через прайс-кепи. Він пояснив, що якщо вартість виробництва одного мегават-години перевищує допустиму ціну продажу, електростанція фактично працює зі збитками.