Що відомо про ЗРК С-400 / Колаж 24 Канала
Росіяни використовують ракетні комплекси С-400 і для протиповітряної оборони, і для ракетного обстрілу України. Один такий комплекс ЗСУ вразили у Джанкої 17 квітня.
- 1Характеристики С-400
- 2Чим С-400 відрізняється від С-300
- 3Удари з С-400, відео.
- 42,5 кілометри на секунду: що відомо про ракети 48Н6
- 5С-400 як “ПеВеО” в Криму та Москві
- 6Сколько “Триумфов” уничтожили в Украине
Що відомо про комплекс, з якого росіяни періодично атакують Україну та які його можливості читайте у матеріалі 24 Каналу.
Характеристики С-400
Візуально С-400 схожий на свого попередника. Від С-300 “Тріумфу” дісталися станція радіолокації, пускові установки, автономні засоби виявлення та вказівки на ціль. Проте розробник, яким є конструкторське бюро “Діамант”, стверджує, що виявлення, трасовий супровід, розподіл цілей між ЗРК, їх захоплення, супровід та впізнання, вибір типу ракет, підготовка їх до пуску, пуск, захоплення та наведення ракет на цілі, оцінка результатів стрілянини нібито повністю автоматизовані.
На одній пусковій установці ЗРК можна розмістити чотири ракети, заявлений радіус дії яких становить до 400 кілометрів. Такі ракети призначені боротьби з літаками далекого радіолокаційного стеження, стратегічними бомбардувальниками, балістичними цілями тощо. Швидкість ракети С-400 – до 4000 кілометрів на годину.
Крім того, розробник стверджує, що комплекс С-400 може працювати з 80 повітряними цілями одночасно, запускаючи по 2 ракети на кожну. Тобто 160 ракет. Якщо врахувати, що одна пускова установка може пускати чотири ракети, то сумарно комплекс може використовувати до 40 установок. Однак це лише декларативна характеристика.
Також ворог стверджує, що С-400 може збивати цілі, що рухаються зі швидкістю до 4800 кілометрів на годину. Тому в Росії неодноразово кричали, що нібито можуть знищувати американські ракети ATACMS.
Цікаво, що вартість комплексу С-400 – 1 мільярд доларів. Чим С-400 відрізняється від С-300
Про комплекси С-300 ми з вами чуємо майже щодня – Росія використовує ці ЗРК для ударів по прифронтових населених пунктах, зокрема Запоріжжі, Харкові, Слав’янську чи Краматорську. А загалом ці комплекси задумані як засоби ППО. Однак на тлі нестачі запасів крилатих ракет росіяни вирішили використати зенітні ракети системи протиповітряної оборони для того, щоб завдавати ударів по Україні.
Щонайменше на папері С-400 “Тріумф” отримали значно покращені характеристики. Наприклад, ЗРК С-300, як декларує Росія, можуть одночасно працювати з 36 повітряними цілями, запускаючи по 2 ракети на кожну. Тобто 72 ракети. У С-400 цей показник більш ніж у 2 рази вищий.
Росіяни стверджують, що ЗРК С-400 “Тріумф” здатний виявляти мету на висоті від 5 метрів до 30 кілометрів, а заявлений радіус ураження – 400 кілометрів, що вдвічі більше за радіус ураження С-300, який може атакувати цілі на відстані від 190 до 250.
Удари з С-400, відео.
В основному для терору українців росіяни використовують саме старий комплекс С-300 з неточними ракетами, що хаотично атакують прифронтові міста та села. До ракет С-400 ворог ставиться набагато обережніше. Про ракети ми поговоримо пізніше, але спочатку про те, як росіяни атакували Україну комплексами С-400.
Офіційно зафіксовано декілька випадків застосування. Наймасовіший – обстріл Києва під час масованої ракетної атаки 14 січня 2023 року. Тоді росіяни запустили по столиці 10 ракет із С-400, які розгорнули біля Брянської області. За 2 тижні до цього уламки ракет С-400 також виявляли у столиці. Крім того, із С-400, найімовірніше, росіяни вдарили по піцерії у Краматорську 27 червня 2023 року.
Уламки ракет, виявлені в Києві / Фото Defence Express
2,5 кілометри на секунду: що відомо про ракети 48Н6
Для ударів по Україні системами С-400 ворог використовував ракети 48Н6ДМ. Саме уламки цих ракет 14 січня виявили у Києві. Вес бойової частини цієї ракети становить 180 кілограмів, а дальність враження – 250 кілометрів. Для порівняння, ракети 5В55, якими росіяни б’ють із С-300, мають вагу бойової частини 133 кілограми та дальність 75 кілометрів.
Швидкість ракети 48Н6ДМ – 2,5 км на секунду. Тому для того, щоб долетіти до мети, їй потрібно лише кілька хвилин. Крім цього, ракети оснащені “контактним підривником”, що дозволяє підірвати її біля меті, яку в результаті вразити обломки.
11 грудня Росія запустила 8 балістичних ракет у Києві, а 13 грудня – 10. Сили ППО знищили всі 18 балістичних ворожих ракет. Внаслідок атаки 13 грудня постраждали 53 особи.
Однак, чи дійсно були використані ракети 48Н6, поки невідомо.
Цікаво, що удари із С-400 є скоріше винятком, ніж правилом, проте після удару по Києву була велика турбота через те, що враг може розпочати систематичне використання цих комплексів. Якщо врахувати радіус дії, то в умовах розміщення в Білорусі враг міг би атакувати з цих комплексів не лише Київ, а й Чернігів, Суми, Житомир, Луцьк, Рівне чи Львів. Крім того, враг би збільшив відстань для свого прифронтового тероризму. Однак цьому помешкало те, що запасів ракет С-300 ще з часів СРСР набагато більше, ніж вдається виготовляти С-400.
С-400 як “ПеВеО” у Криму та Москві
Росіяни розпочали розгортання комплексів С-400 на північно-західному узбережжі тимчасово окупованого Криму ще у травні 2022 року. Загалом цей комплекс має захищати окупантів на тимчасово окупованому півострові від ударів ЗСУ.
Також росіяни розгорнули такі комплекси в Москві на тлі самих лише страхів через можливі удари дронами. Цікаво, що їх розмістили просто серед житлових масивів. Однак якщо у них такі технічні характеристики та можливість вражати цілі за сотні кілометрів, то нащо їх ставити посередині Москви – питання відкриті. Більше того, як бачимо, від безпілотників С-400 не допомагають Москві від слова взагалі.
Більше того, близько 10.00 23 серпня біля села Оленівка на мисі Тарханкут пролунали вибухи. Пізніше у Головному управлінні розвідки Міноборони прозвітували про успішне “ослаблення російської ПеВеО” на окупованому півострові. Тобто про знищення С-400 “Тріумф”. Більше того, у ГУР МО навіть опублікували кадри, які зняли розвідувальний дрон. Слід зазначити, що сумнозвісна російська ПВО взагалі не помітила розвідувальний безпілотник.
Знищення С-400 в окупованому Криму: дивіться відео
Під час атаки було знищено не тільки установку, а й ракети, що знаходилися на ній, та особовий склад ворога поблизу. Удар спричинив детонацію ракет. У ГУР МО наголосили, що це був болісний удар по ворожій ПВО, адже комплексів С-400 у ворога не так багато.
Сколько “Триумфов” уничтожили в Украине
У жовтні минулого року журналіст Юрій Бутусов повідомив, що 5 серпня 2022 року ЗСУ вперше знищили ЗРК С-400. Про знищення свідчив некролог окупанта Андрія Гракова, який був оператором розрахунку багатофункціональної станції радіолокації.
Некролог свідчить, що ЗСУ знищили С-400 ще у серпні минулого року / Скріншот Юрія Бутусова
У середині травня цього року під час удару по тимчасовому пункту зберігання озброєння на окупованій частині Херсонської області ЗСУ успішно знищили командний пункт ЗРК С-400.
15 липня 2023 року Оперативне командування “Північ” повідомило про знищення ЗРК С-400 поблизу тимчасово окупованого Дебальцевого Донецької області. За даними Центру стратегічних комунікацій, саме з цього комплексу росіяни вдарили по піцерії у Краматорську 27 червня 2023 року.
Вранці 23 серпня того ж року біля селища Оленівка на мисі Тарханкут біля тимчасово окупованого Криму також відбулася “демілітаризація” ворожого ЗРК С-400. Тенденція приємна, оскільки 14 вересня стало відомо про знищення такого ж комплексу на території Євпаторії.
Вночі 17 квітня 2024 року один ракетний комплекс С-400 був “демілітаризований” на військовому аеродромі у Джанкої. Агенти “Атеш” повідомили, що є враження цього ракетного комплексу зі вибухом пускової установки та серйозними пошкодженнями інших машин комплексу. Комічно, що росіяни так сильно вірили у свій “Тріумф”, що розмістили склади із ракетами безпосередньо біля пускової установки. Детонація була довгою.
Подібні комплекси на тимчасово окупованому півострові служать як засоби протиповітряної оборони. Тепер захист росіян ослаблений.
Таким чином, Україна перша та єдина у світі держава, яка знищила вже не одну нову “аналогівну” систему ППО окупантів. Цікаво, що такі самі системи придбали Китай та Турція. Остання під час вторгнення вирішила припинити контракт на постачання та не отримала іншої домовленої партії систем. Тепер же, ймовірно, Анкара може не захотіти купувати нові С-400, адже міф про їхню могутність знищено.