Щоб стати хорошим розвідником, достатньо мати бажання. Колишній вчитель фізкультури сьогодні бере участь у надскладних військових операціях на фронті. У свій час він працював у сфері логістики, а зараз – спецпризначенець.
Боєць спецпідрозділу ГУР “Артан” з позивним “Їжак” в ексклюзивному інтерв’ю 24 Каналу розповів про свій шлях до війська: зустріч зі співробітниками ТЦК, приїзд на полігон і проходження базової військової підготовки.
Як потрапив до війська
Боєць “Артана” одного дня прямував на роботу, його зупинили представники ТЦК для перевірки документів. Каже, відкрив “Резерв+”, за базою співробітники виявили, що він не пройшов ВВК.
Мені сказали: “Поїдемо. Там усе швидко, 15 хвилин, ви пройдете ВВК і поїдете додому”. Я сів, поїхав. Опинився на полігоні. Якщо чесно, мені сподобалося, – згадує боєць “Артана”.
Сьогодні він переконаний, що стати розвідником здатен кожен, якщо справді цього захоче. Він сам тому приклад. За професією – вчитель фізкультури, працював тренером. Зізнається, у цивільному житті змінив багато місць роботи. Останнє – логіст міжнародних перевезень.
Опинившись на полігоні, він зібрався з думками і почав проходити базову загальновійськову підготовку. За його словами, його тоді забезпечили всім необхідним, щоб він набув потрібних для служби навичок.
Мені сподобалася БЗВП. Те, що кажуть, ніби не навчають, нічого не дають, одразу кидають у штурми – це брехня. Якщо хочеш, навчишся. Тобі дають базу. Бери, вчися. Відповідно, я отримав для себе досвід. Я і в страйкбол пограв, у пейнтбол, у лазертаг, і за інструкторів грав проти інших рот. Кажуть, що на БЗВП немає забезпечення. Та є, все дають: по дві форми, по два комплекти всього. Це кажуть ті, хто просто не хоче, – переконує боєць “Артана”.
Він розповів, що тоді взяв м’яч і грав у футбол. Каже, з 7 років ходив на секцію з футболу і займається ним досі, тепер грає із співслуживцями. За його словами, спецпризначенцям вкрай важливо підтримувати фізичну форму, тому на додачу до всього бійці ходять і на плавання, і бігають на дистанції, і відвідують тренажерні зали.
Реакція рідних: племінниця підтримує, купуючи цукерки
На запитання, як родина відреагувала на те, що він потрапив до війська, боєць розповів, що найбільше переживала тоді його молодша племінниця. Дівчинка 10 років два тижні ні з ким не розмовляла і плакала. Тепер, коли в малечі з’являються якісь гроші, вона одразу вирушає до магазину, щоб купити для рідного дядька солодощі, які він так любить.
Вона купує своєму дядькові Pepsi, сухарики, M&M’s… Я їй казав, щоб вона не витрачала гроші, а вона мені відповідає: “Дядьку, мені так буде спокійніше”. Я їй пояснюю, що в мене все є, що нас тут дуже добре годують: є і перше, і друге, і десерт. Кухня в “Артані” – це просто шик. Вчора була червона риба, – поділився боєць.
Повна версія інтерв’ю бійця “Артана”: дивіться відео
Джерело: www.24tv.ua