Без чого не зникне проблема Міноборони та Генштабу: справа не у прізвищах

Конфлікт не в прізвищах: без чого проблема Міноборони та Генштабу не зникне

Автор колонки: Микола Бєлєсков

На п’ятий рік повномасштабної війни та на 13-й рік від початку агресії з боку Росії більшість українців на прикладі протистояння “Федоров-Сирський” виявили для себе дуже серйозну інституційну проблему: що у нас існує конфлікт між Міноборони та Генштабом щодо повноважень у сфері стратегічного управління війною та функціонування ЗСУ.

Автор колонки: Микола Бєлєсков

На п’ятий рік повномасштабної війни та на 13-й рік від початку агресії з боку Росії більшість українців на прикладі протистояння “Федоров-Сирський” виявили для себе дуже серйозну інституційну проблему: що у нас існує конфлікт між Міноборони та Генштабом щодо повноважень у сфері стратегічного управління війною та функціонування ЗСУ.

До цього додається ще питання про відмінності у культурах: в одній із них військові сприймають спроби піднімати питання, що стосуються ведення війни в широкому сенсі, як зазіхання на їхні прерогативи. І тієї, де, оскільки міністр обирається парламентом, що має мандат довіри від народу, то й міністр має право ставити запитання щодо того, як та чи інша система озброєння вписується в нашу ширшу стратегію. Про це пише Микола Бєлєсков.

Проблема тягнеться вже десятки років

Проблема конфлікту за повноваження між Міноборони та Генштабом так чи інакше тягнеться з середини 2000-х років. Тоді Україна вирішила відмовитися від радянської практики, за якої і міністр, і начальник Генштабу/головнокомандувач були військовими. І спробувала перейти більшою мірою до моделі НАТО. Як бачимо, ця проблема за понад 20 років повністю не вирішена.

Одна справа – це конфлікт за повноваження, коли немає прямої військової загрози з боку Росії, інша – коли вже триває локальний конфлікт навколо Криму та Донбасу. А зовсім інша справа – коли російська агресія набула форми найбільшої регіональної війни в Європі, а Україна веде боротьбу за саме своє існування.

Тому питання не в особистостях, які можуть перевести конфлікт з латентної фази в гостру, а в інституційних рамках і культурі. Культуру змінити найскладніше.

Якщо Telegram заблокують Не втрачайте 24 Канал – підписуйтесь на нас у WhatsApp Додати

Щойно почалися перипетії минулого тижня, він дав наступний коментар DW. Тепер ось усі нарешті перейшли від обговорення особистостей до проблематики інституційних рамок, повноважень та різних культур.

“Відставка Федорова знову загострила дискусію про відносини між цивільним керівництвом та військовим командуванням. Старший аналітик “Повернись живим” Микола Бєлєсков у коментарі DW пояснив, чому вважає проблему не персональною, а системною, і чому вона нікуди не зникне, доки не буде вирішена на рівні функціоналу, а не прізвищ.

Існує об’єктивна проблема, про яку мало хто говорить прямо: стосунки між міністерством оборони та Генштабом, в принципі, не дуже добрі, і були такими ще до Федорова, за попередніх міністрів. Ситуація з нинішнім міністром і головнокомандувачем, на думку аналітика, лише яскраво висвітлила вже наявну проблему.

Коли міністр оборони відмовляється виконувати виключно функцію матеріального забезпечення армії і починає піднімати питання, що стосуються стратегічного управління війною, військовим це не подобається.

Саме тому нинішня ситуація з Федоровим лише “підсвітила” проблему, яка існувала давно.

Без вирішення цієї проблеми на системному рівні конфлікт між військовим та цивільним керівництвом нікуди не подінеться, а існуватиме або в латентній, або в більш гострій формі”.

Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може її не поділяти.

Источник: www.24tv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *