Іван Вербицький
- 1 На початку великого шляху
- 2 Шанс усього життя та дебют у Японії
- 3 Народження суперзірки
- 4 Час важких випробувань на Шляху Йокодзуни
- 1 На початку великого шляху
- 2 Шанс усього життя та дебют у Японії
- 3 Народження суперзірки
- 4 Час важких випробувань на Шляху Йокодзуни
Він, мов вихор, увірвався у професійне сумо і за неповний рік здобув уже третій із п’яти можливих Кубків Імператора. Це 22-річний Данило Явгусішин із Вінниці, відомий під шиконою (спортивним псевдонімом у сумо – 24 Канал) Аонісікі Арата.
У його перемозі на липневому гранд-турнірі в Нагої після подібних тріумфів у листопаді минулого року та січні цього року, здавалося б, вже немає нічого дивного. Однак навесні Данило пережив поки що найтяжчий період у кар’єрі, який розпочався на початку Haru basho (весняний гранд-турнір сумо – 24 Канал) на Шляху йокодзуни, а завершив першим у кар’єрі маке-косі, негативним співвідношенням перемог і поразок.
Експерти стали говорити про те, що суперники звикли до стилю боротьби українця, і лише потім з’ясувалося, що він проводив змагання з переломом кісточки лівої стопи.
Травневий Natsu basho у Токіо Аонісікі через травму щиколотки, отриману на одному з останніх тренувань, пропустив взагалі і, відповідно, понизився в ранзі з одзекі до секіваке.
Власне, саме з огляду на ті невдачі та домисли, що їх супроводжували, до перспектив Явгусішина на Nagoya basho ставилися обережно навіть його прихильники. Але він здобув 12 перемог із 15 в основному турнірі, виграв обидва поєдинки плей-оф, утретє зійшов на вершину і розраховує вже до кінця цього року стати першим в історії європейським йокодзуною.
24 Канал розповідає про шлях молодого українського спортсмена до безпрецедентного успіху. У цьому нам допоміг перший наставник Данила Явгусішина – тренер вінницької КДЮСШ №5, заслужений тренер України з сумо та тренер-викладач вищої кваліфікаційної категорії з сумо та вільної боротьби Важа Шотаєвич Даіаурі.
На початку великого шляху
До тренера з боротьби Важі Даіаурі єдиного сина Данила у п’ятирічному віці привела мама.
Важа Даіаурі
тренер вінницької КДЮСШ №5, перший наставник Данила Явгусішина
Він був звичайною дитиною, нічим не вирізнявся, навіть пропускав тренування. Пам’ятаю, як ми їздили до Києва, щоб взяти участь у показових виступах, які Міністерство молоді та спорту проводило на Хрещатику. Тоді мама не відпустила шестирічного Даню. Мабуть, ще не довіряла. Але у перехідному віці Данило почав виділятися, розвивався вражаюче швидко не лише фізично, але й розумово, подорослішав, змінив поведінку, став ставитися до занять спортом надзвичайно серйозно. Йдеться не лише про сумо, адже Даня був чемпіоном України з вільної боротьби, боротьби на поясах, добре проявляв себе і як дзюдоїст. У нього не витримували коліна. Мама просила: “Не перевантажуйте його сильно”.
У сумо успіхи теж були. Скажімо так. У 2019-му хлопець став бронзовим призером чемпіонату світу серед юнаків. Навесні 2021 року 17-річний борець виграв три золота чемпіонату України, пробився на континентальну першість і, здавалося, мав усі шанси стати непереможним сумоїстом-аматором.
І хто знає, як би склалася доля Данила, якби 24 лютого 2022 року на нашу землю не вторглися в повному масштабі росіяни. Явгусішин тоді разом з мамою першими днями виїхали з України, оселившись у Німеччині. Мама живе там досі. Данило ж хотів розвиватися як спортсмен. Японія, де сумо є своєрідною релігією, була його мрією.
Юний Данило Явгусішин / Фото – соцмережі
Амінісікі незадовго до цього заснував стайню Адзіґава. У грудні 2022 року Данило був офіційно прийнятий як один із перших новобранців Адзіґави, хоча спочатку Явгусішина туди вербували неохоче, враховуючи жорсткі обмеження на іноземних борців (“стайня” може прийняти не більше одного “легіонера”). Крім того, японці сумнівалися, чи не стане культурний та мовний бар’єр перешкодою для молодого українця. Але скаути “Адзіґави” не встояли перед рішучістю Данила та його прагненням удосконалюватися.
Шанс усього життя та дебют у Японії
Отримавши влітку 2023 року робочу візу, Явгусішин восени того ж року зміг дебютувати на японських дохьо. Саме тоді він обрав собі шикону Аонісікі Арата, створену шляхом об’єднання кандзі (ієрогліфа – 24 Канал) синього кольору, як частини українського прапора, та кандзі, що означає спокій та парчу, з імені його вчителя Арати Яманакі, який допоміг йому знайти притулок у Японії. “Тепер я відчуваю, що ми боремося разом”, – так пояснив свій вибір Данило.
Аонісікі ніколи не забуває, звідки він родом / Фото – Nikkan Sports
Аонісікі виграв свій перший же професійний турнір у дивізіоні Джонокучі. А в січні 2024 року Данило вже виграв турнір у дивізіоні Джонідан. Стартова переможна серія Явгусішина зупинилася на 20 сутичках, а вже у травні він піднявся до дивізіону Макусіта. У листопаді ж Явгусішин/Аонісікі вже дебютував у турнірі дивізіону Дзюре, другому за силою в японському сумо.
Данило став другим борцем з України після Шиші Масару (Сергія Соколовського), який досяг рівня секіторі. Його підвищення – п’яте за швидкістю з моменту запровадження системи шести турнірів у 1958 році.
Аонісікі стрімко увірвався до еліти сумо (фото – Nikkan Sports):
На прес-конференції, присвяченій підвищенню до дзюре, Явгусішин сказав, що його надихали успіхи українських олімпійців на Іграх-2024 у Парижі:
Після цього я просто не мав права демонструвати ганебний рівень майстерності.
Своєрідним визнанням заслуг Аонісікі став подарунок від Кансайського університету. Данило, хоч і не є його безпосереднім вихованцем, але готувався ще до дебюту серед професіоналів, отримав як нагороду за старання та прогрес у результатах кесе-мавасі – святковий одяг для рікіші (борця сумо – 24 Канал). Ще один кесе-мавасі (урочистий пояс-фартух борця сумо – 24 Канал) йому подарували після переговорів з одним з його меценатів.
Аонісікі Арата не забуває нагадувати про війну та необхідність миру / Скріншот трансляції
На фартусі зображено роботу художника “Земля, мир”, створену у 1985 році під час Холодної війни, яка відображає прагнення до миру в усьому світі, підтримуване людьми різних рас та національностей, що є відгуком на війну в Україні та прагненням до миру у всьому світі.
Народження суперзірки
Під час січневого турніру в Дзюрьо у 2025 році Аонісікі зарекомендував себе як один із лідерів. Єдиним реальним конкурентом Данила був його земляк Сергій Соколовський. Українські борці зустрілися на 12-й день змагань. Досвідченіший Шиші переміг і в підсумку виграв турнір, однак за підсумками цих змагань Аонісікі теж отримав підвищення до найвищого рангу турнірів Макуучі.
Тим самим Данило зрівнявся з Такеруфудзі як борець, який найшвидше піднявся до Макуучі з моменту професійного дебюту, подолавши цей шлях лише за дев’ять турнірів. Одночасно з підвищенням Аонісікі до Макуучі повернувся і Шиші Масару. Таким чином, Україна стала лише сьомою іноземною країною в історії, яка має двох діючих представників у вищому дивізіоні японського сумо.
Вінницька школа сумо стала великою несподіванкою для японських візаві Аонісікі / Фото – Nikkan Sports
Перед стартом у Макуучі Явгусішин з рангом маегасіра №15 одразу окреслив мету – здобути двозначну кількість перемог і отримати один зі спеціальних призів. З цим завданням він, вигравши в Осаці 11 сутичок, впорався відмінно. Серед переможених був і його земляк Шиші Масару. За виступ на турнірі, що завершився в день його народження, Аонісікі був нагороджений призом “Бойовий дух”, ставши другим борцем, який отримав таку нагороду за найкоротший час після Такеруфудзі.
Ті ж 11 перемог Явгусішин, який вже був маегасірою № 9, здобув і на травневому турнірі у Токіо. Там Данило після восьми змагальних днів із сімома перемогами та однією поразкою взагалі тримався серед лідерів, але, поступившись у дев’ятому турі комусубі Вакатакакаге, борцю, яким щиро захоплюється, почав поступово відставати. Проте, після перемоги над Соданоумі, Аонісікі отримав другий спеціальний приз “Бойовий дух”.
А вже під час минулорічного липневого турніру в Нагої, на якому Данило боровся з найвищим рангом маегашіра, він на третій день завоював першу в кар’єрі золоту зірку кінбосі – за перемогу над йокодзуною Томокацу Хосерю.
Аонісікі Арата з почесною нагородою / Фото – Nikkan Sports
Цю нагороду українець отримав лише на своєму 12-му професійному турнірі, тобто найшвидше відтоді, як у сумо з 1958 року використовується система із шести турнірів на рік. Крім того, Аонісікі реально боровся в Нагої за перший у кар’єрі Кубок імператора. Після 13 турів він був співлідером, але заключні два поєдинки програв борцю Кусано (його теперішня шикона – Йошінофудзі) та майбутньому чемпіону Котошо, в підсумку посів друге місце, отримавши приз найбільш технічного борця турніру.
Напередодні вересневого турніру в Токіо Явгусішин став першим українцем, підвищеним до рангу комусубі, і також подолав цей шлях швидше всіх в історії з часу запровадження системи шести турнірів. У Токіо Данило здобув 100-ту перемогу з моменту переходу в професіонали і також досяг цієї позначки швидше за всіх з моменту дебюту, з часу запровадження семиденної турнірної системи для борців у Макусіта та нижче у 1960 році. Вересневий турнір Аонісікі він учетверте поспіль завершив з одинадцятьма перемогами і вдруге поспіль був нагороджений призом за техніку.
Данило Явгусішин вже здобув третій у кар’єрі Кубок імператора / Фото – Nikkan Sports
Вишенькою на торті блискучого 2025 року став листопадовий турнір у Фукуоці, до якого Явгусішин вже підходив з третім рангом секіваке, також досягнувши його в рекордно короткі терміни, лише після 13 турнірів. Більше того, ще напередодні старту змагань у Фукуоці японські аналітики порушували тему перспектив підвищення Аонісікі, який здобув по 11 перемог на попередніх чотирьох турнірах, до рангу одзекі.
У підсумку Данило тоді здобув перший у кар’єрі Кубок Імператора, хоча, здавалося, втратив шанси на перший титул, коли спочатку у сутичці 11-го змагального дня програв одному з найнезручніших суперників, Йошінофудзі, а в 13-му турі за спірних обставин поступився йокодзуні Дайкі Оносато.
Здавалося, тепер Данилу допоможе лише диво. Але диво у вигляді двох послідовних поразок Оносато та двох перемог Аонісікі над йокодзуною Хосерю та одзекі Котодзакурою таки сталося. У підсумку долю титулу вирішувала додаткова сутичка плей-оф між Явгусішиним та монголом Хосерю, у яких було по 12 перемог. Данило переміг йокодзуну вчетверте з чотирьох особистих протистоянь, застосувавши нетрадиційний для сумо прийом, більш властивий вільній боротьбі, аби опинитися позаду свого суперника і збити його, натиснувши на коліно. Таким чином, українець вперше отримав із рук прем’єр-міністра Японії Кубок Імператора і піднявся до рангу одзекі.
У Японії український борець – справжня суперзірка / Фото – Nikkan Sports
Щоб стати йокодзуною, українцю відтепер необхідно було виграти два турніри поспіль у новому ранзі. І перший крок у січні цього року він зробив переконливо, хоча й зазнав на Хацу-башо три поразки – від традиційно незручного для себе Коносуке Ого, Тецуо Кірішімі та йокодзуни Оносато.
У підсумку доля юшо (титулу) вирішувалася у поєдинку плей-оф, у якому 142-кілограмовий Явгусішин зустрівся з на 55 кілограмів важчим японцем Сакутаро Атаміфудзі. Данило не вдалося взяти зручне нижнє захоплення, але, попри це, він зумів провести переможний кидок і здобути другий Кубок Імператора.
Час важких випробувань на Шляху Йокодзуни
До звання йокодзуни залишався лише один крок, але наступний турнір в Осаці став справжнім випробуванням. Про перелом кісточки лівої ноги ми дізнаємося пізніше, а під час турніру українець терпів біль і нікому не розповідав про травму.
Що з ним щось не так, стало зрозуміло після того, як Аонісікі програв не лише традиційно незручним Йошінофудзі, Ого та Котошо, а й ще п’ятьом суперникам, серед яких був йокодзуна Хосерю, якому українець поступився вперше в кар’єрі. Аналітики заговорили про те, що причина невдач у тому, що суперники вивчили борцівський стиль Аонісікі, заснований на захопленні мавасі (пояса) з низької стійки.
Важа Даіаурі
тренер вінницької КДЮСШ №5, перший наставник Данила Явгусішина
Данилові неможливо “вивчити” і звикнути до його стилю боротьби. На березневому турнірі він зазнав вісім поразок, бо був травмований. Це наш, вінницький стиль боротьби. Усі вінничани борються знизу, з низької стійки. Час минає, а пристосуватися до такої манери не здатний майже ніхто.
Після першого в кар’єрі маке-косі (негативного балансу перемог та поразок – 24 Канал) на травневий турнір Явгусішин мав виходити зі статусом кадобан, тобто в разі повторного маке-косі втрачав ранг одзекі і понижувався до секіваке. У підсумку на цих змаганнях українцю завадила виступити травма щиколотки, і пониження відбулося автоматично.
Японці пишаються успіхом українця
Щоб повернутися до рангу одзекі, секіваке Аонісікі Арата на липневому Nagoya basho мав здобути двозначну кількість перемог. Але це завдання він перевиконав, навіть попри те, що проводив турнір з травмою лівого стегна, яка загострилася ще більше після того, як Данило травмував палець на лівій нозі у переможному поєдинку восьмого змагального дня проти Таканошо. Втім, вже у наступному поєдинку українець вперше в кар’єрі переміг, здавалося б, неприступного йокодзуну Оносато.
Важа Даіаурі
тренер вінницької КДЮСШ № 5, перший наставник Данила Явгусішина
Данило знайшов спосіб, як з ним боротися. Прямо протистояти Оносато, враховуючи різницю у вазі (142 кг проти 189 кг – 24 Канал), не має сенсу. Данило грамотно відступив, йокодзуна цього не очікував і вибіг за межі дохе. Оносато в боротьбі не дуже сильний, він перемагає завдяки своєму напору. Суперники цим користуються. Навіть на цьому турнірі подібні перемоги над йокодзуною здобув не лише Данило.
Крім того, у Нагої Явгусішин взяв реванш у йокодзуни Хосерю та виграв в обох одзекі – Котодзакури та Кірішімі. Загалом він виграв 12 сутичок і програв лише тричі – комусубі Йошінофудзі, секіваке Котошо та ще одному секіваке Атаміфудзі у заключній сутичці.
Важа Даіаурі
тренер вінницької КДЮСШ №5, перший наставник Данила Явгусішина
Йошинарі Котошо та Наоя Йошінофудзі – це суперники, з якими Данило поки що не може впоратися. Це дуже швидкі та чутливі борці. Явгусішин не встигає за ними.
Щодо Атаміфудзі, то поразка в заключному турі від цього 200-кілограмового велетня перенесла питання визначення чемпіона турніру до плей-оф, до якого крім Атаміфудзі та Аонісікі потрапив також одзекі Кірішіма. Зважаючи на травму українця, фаворитом виглядав саме кремезний Атаміфудзі, який зміцнив цей статус, вигравши стартову сутичку за чемпіонство у Кірішіми. Але потім справу взяв у свої руки Аонісікі, який спочатку взяв реванш у Атаміфудзі, а потім за допомогою задньої підніжки здолав Кірішіму.
Данило має всі шанси стати першим в історії сумо європейським йокодзуною / Фото – Nikkan Sports
Здобувши третє юшо, Явгусішин знову повертається до рангу одзекі. За тих самих умов – він зможе стати йокодзуною, якщо виграє в якості одзекі два Кубки імператора поспіль. Цього року відбудуться ще два гранд-турніри, і перший з них – Aki basho – пройде 13 – 27 вересня у токійському храмі сумо “Рьогоку Какуґікан”.
В Японії сумніваються, що менше двох місяців достатньо для повного відновлення лівої ноги Данила, і досі обережно оцінюють його перспективи. Натомість головний тренер українця налаштований оптимістично.
Важа Даіаурі
тренер вінницької КДЮСШ №5, перший наставник Данила Явгусішина
Данило впертий, наполегливий, цілеспрямований, тому для мене його перемога в Нагої навіть з травмою не стала несподіванкою. Якщо він чогось хоче, то відволікти його неможливо. Він бере і робить. Так було завжди, ще коли він жив і боровся у нас, у Вінниці. Зараз я бачив, як йому важко, що нога болить, але він не здавався. Впевнений, до вересневого турніру у Токіо Данило теж відновиться і продемонструє свою найкращу боротьбу. У нього є мета – стати йокодзуною. Впевнений, доки він цього не досягне, не заспокоїться.
Данила завжди відрізняла виняткова порядність. Він пам’ятає людей, які йому допомагали, і завжди їм вдячний. Начебто нічого особливого, але серед моїх вихованців є хлопці, які стали чемпіонами світу і швидко забули, завдяки кому стали на ноги. Не тільки втекли від мене, а й виступають проти мене. Данила не змінюють жодні титули. Він яким був, таким і залишився.
Источник: www.24tv.ua