Анекдотичні коментарі Лукашенко та для чого Росії БРІКС: ексклюзивне інтерв’ю з Подоляком Катерина Соляр Марія Лелека
Олександр Лукашенко дав інтерв’ю ВВС, де розповів, чому дозволив військам Росії напасти на українську територію. За його словами, вони мали навчання. Коли Володимир Путін почав виводити ці війська, які були на півдні Білорусі, частину з них у якийсь період біля кордону з Україною спровокували. Із цього почалася війна.
- 1 Заяви Лукашенка – ні що інше, як стендап
- 2 Чи може БРІКС стати конкурентним альянсом
- 3 Без політичної волі партнерів через 5 років війна буде і в Європі
- 4 Що означає візит Антоніу Гутерріша до Росії
- 5 Россия может лишь покупать благосклонность за деньги
- 6 Лидерство Китая
Про чергові заяви Олександра Лукашенко, мету самміту БРІКС, дії Генерального секретаря ООН та вплив Китаю – в ексклюзивному інтерв’ю для 24 Каналу розповів радник голови ОПУ Михайло Подоляк.
Заяви Лукашенка – ні що інше, як стендап
Як реагувати на заяви Олександра Лукашенко про напад російських військ із території Білорусі?
Коли Лукашенко щось коментує, то це реально виглядає анекдотично. По-перше, що таке провокація? Що таке вздовж кордону йдуть якісь війська? Яка провокація? Їх убивали?
Ми ж у 21 столітті живемо. Ця людина залишилася в совгоспі під назвою Городець, де він два роки працював, це 80-ті роки минулого сторіччя. Тому він казатиме якусь марення. Хіба в нас у 21 столітті є хоча б один факт, що когось там десь провокували, якісь постріли були у бік російських військ? Це ж абсурд повний. Це зрозуміло.
Друга складова. Одна справа – давати інтерв’ю ВВС, а інша – відповідати у межах юридичного розслідування, що це було взагалі. Тому що це допомога країні, яка готувала агресію для атаки на третю країну.
Тобто це вже юридичний статус зовсім інший. Я думаю, що там якраз свідчення пана Лукашенка було б набагато цікавіше читати. Я думаю, що він там обережно коментував це, що відбувалося.
Та й третя складова. Це (слова Лукашенко – 24 Канал) сьогодні ні на що не впливає. Загалом будь-які заяви Лукашенко, вони, по-перше, на ситуацію не впливають, по-друге, не впливають на ті чи інші рішення, які прийматимуть сторони, включаючи навіть Росію. Росіяни також не вважають його самостійним суб’єктом, навіть в межах так званої союзної держави.
А взагалі на хід війни, на майбутнє повоєнне це також не має жодного впливу. Іншими словами, є людина, яка фактично ні на що не впливає, її твердження не мають під собою якоїсь фактичної підстави.
Чесно кажучи, його треба сприймати саме як такого стенда комедійного персонажа. Не більше, але й не менше. Тому спокійно ставимося до будь-яких заяв Лукашенка.
Вони не мають жодної цінності. Чи не характеризують цінності. Вони не говорять про те, що відбуватиметься далі в цій війні, і які будуть юридичні наслідки, зокрема для Білорусі. Безперечно, цей чоловік не до кінця це розуміє.
Лукашенко / Фото Getty Images
Якщо коротко підсумувати, сьогодні в цьому немає жодного сумніву ні в кого, питання в іншому, питання в політичній волі, але немає жодного сумніву, що немає спровокованої агресії, є юридичний склад злочину.
Я маю на увазі все, що зробила Росія, це безумовний акт агресії, і він за собою потягнув десятки тисяч військових злочинів, які є фактором тяжких злочинів. Тому спокійно ставимося до заяв “віп-пропагандистів” та працюємо над тим, над чим працюємо.
Над чим ми працюємо з вами? Над одним. Над поясненням демократичному Альянсу демократичної коаліції, що якщо ви не навчитеся завершувати війну на свою користь, ви завжди будете аутсайдерами, програватимете і в досить швидкий час лідерство демократії закінчиться фундаментальним враженням.
Коли Ольга Скабеєва їде до Лукашенка брати інтерв’ю, то це одна історія. Вона звикла це чути, вона звикла це казати. Їм є про що поговорити, мені здається, вони говорять однією вигаданою мовою. З іншого боку, коли ВВС їде розмовляти з Лукашенко, ось мені якось дуже дивно це виглядає.
Це стандарт BBC, що вони начебто дають можливість висловити думку іншої сторони, але насправді це легітимізація брехні. Тому що ні Росія, ні Білорусь не дають інших поглядів. Вони продають винятково брехню під виглядом пропаганди.
Тобто ви (BBC – 24 Канал) даєте свою площадку для широкого загалу, для людей, які не готові детально відрізняти різні погляди від брехні, ви даєте можливість продукувати великі обсяги брехні, просувати її для різних соціальних категорій у різних країнах.
Це не про стандарт журналістики. Потрібно відверто про це говорити, не боятися про це говорити. Надавати слово таким суб’єктам, як Лукашенко, який легітимізує брехню та насильство як таке, це додавати структурні елементи для того, щоб зруйнувати той демократичний каркас, у якому ми сьогодні живемо.
Чи може БРІКС стати конкурентним альянсом
На саміт БРІКС, який відбувається з 22 по 24 жовтня, до Путіна, тому що він відбувається в Росії, приїжджають світові лідери і демократичних, і терористичних країн, і країн з економіками, що розвиваються, і збираються за одним столом. Як на цю подію дивимося ми?
Є чудовий фільм “Олімпія” Лені Ріфеншталь, де йшлося про те, як цілком нормально, спокійно демократії сприймали Адольфа Гітлера, сиділи з ним поряд на трибунах Великої Олімпіади і таким чином легітимізували майбутні масштабні концлагері.
Так існує глобальний політичний процес, у такому сенсі він існував учора, існує сьогодні, існуватиме завтра. Повинні це розуміти і повинні продовжувати послідовно і наполегливо пояснювати думку, що якщо ви легітимізуєте зло, то рано чи пізно воно пробуватиме домінувати.
Безумовно, БРІКС сьогодні як альянс не існує. Це все фікція. Поки що це такі, скажімо, платформи про наміри. Він лише створюється. Там немає політичної, економічної єдності, там є окремі домовленості в рамках тих чи інших бізнес-комунікацій, фінансових комунікацій, але це сьогодні не є союзом чи альянсом, який має чіткі конкретні перспективи.
Навпаки, ця платформа сьогодні переформатується. На перший план туди виходить Китай. Усі розуміють, що Росія, яка була досить активною останні десять років навколо спроби побудувати якусь альтернативу демократичній коаліції, демократичному альянсу Євросоюзу, сьогодні відходить на інші плани.
Росія використовує БРІКС для пропагування ідей війни. Ніякі країни, крім таких як Венесуела, ймовірно, Іран не зацікавлений у тому, щоб БРІКС ставав якимось інструментом прямої політичної конкуренції з високотехнологічними ринками, насамперед із США.
Китай у цьому також не зацікавлений. Чому? Тому що і Китаю, і Індії у стратегічній перспективі дуже важливо мати певні відносини з країнами технологічного ринку, технологічного сенсу, тобто мають на увазі Європейський Союз, азіатські країни, такі як Південна Корея, Японія і, безумовно, Сполучені Штати.
Тому спокійно ставимося до БРІКСу. БРІКС як конкурентна платформа, яка може бути альтернативою, наприклад, економічної чи економіко-політичної, чи політичної, не існує.
Росія цей саміт у Казані хотіла використати для продовження війни. Частково це вдалося завдяки візиту туди, як на мене, генерального секретаря ООН.
Генеральний секретар ООН Гутерріш / Фото Getty Images
На Саміт світу, де присутні 100 плюс країн та організацій, що проходить на базі міжнародного права та статутних документів, генсек ООН, який має займатися самим світом як таким, не з’являється. На саміт БРІКС, де є поступ війни з боку Росії, тобто обнулення статутних документів ООН, він з’являється.
Тобто репутаційно, на мою думку, це остаточне вбивство ООН. Однак я розумію, що бюрократичні структури такого типу, такого обсягу, таких корупційних складових швидко не вмирають.
Тому, безумовно, ООН продовжуватиме існувати, всі робитимуть вигляд, що там можна щось вирішувати, використовувати право вето, використовувати майданчик для просування тих чи інших, зокрема людиноненависницьких ідей.
Проте Росія це використала саме як пропагандистський майданчик для того, щоб заявити три речі.
Перша – показати, що Путін не є ізольованим лідером і не є людиною, з якою він не хоче спілкуватися.
Однак, ні, він є ізольованим. Тому що всі ці країни вони так чи інакше спілкуються з Росією, з Путіним. Це не вперше і не востаннє, коли вони спілкуються з Путіним. І вони одержують від Росії те, що вони хочуть у рамках демпінгових, скажімо так, цін. Все, точка.
Путин / Фото Getty Images
Однак це не легітимізація Путіна, це не повернення Путіна до глобального політичного процесу абсолютно. Путін не впливає на глобальні політичні процеси. Війна впливає, тому що війна вимагає певних відповідей, які, на жаль, досі не дано. Путін не є глобальним гравцем, і саме саміт БРІКС це підкреслює.
Друга – це спроба саме там “запостити” якусь резолюцію щодо України, що ми нібито напали на Україну, бо були якісь там ризики для нашої безпеки.
Дивіться, масштабна мілітарна країна каже, що тут якась маленька країна, ну, як Україна, чи Естонія, чи Литва, чи Грузія у 2008 році, хотіла напасти на Росію. Ну, марення є марення, і воно продається саме як марення.
Однак у сучасному світі іноді марення купують. Тобто, готові платити гроші за те, щоб купити трошки брехні. Це є нормальна практика.
Росіяни цю резолюцію спробували якось там просунути і що на виході? Нічого. Тому що це не пояснює дві речі. По-перше, початок війни. Чому ви взагалі напали на іншу країну? Росія не дає цього пояснення. У будь-якому випадку вважатиметься агресором, який порушував територіальну цілісність іншої країни. По-друге, ця резолюція не впливає на процеси, які ми сьогодні бачимо по лінії фронту.
Третья – Ще раз сказати, що їм дуже подобається китайсько-бразильська формула закінчення війни.
Ви розумієте, що ця формула не є дієвою, вона справді ні на що не впливає, бо завершити війну, залишивши окуповані території в Росії, це просто отримати оперативну паузу перед наступними етапами ескалації. Це всі розуміють.
Без політичної волі партнерів через 5 років війна буде й у Європі
Якщо демократичний альянс все ж таки не знайде цю політичну волю колективно, не ухвалить нарешті ті рішення, які абсолютно чітко фіксує президент України, які абсолютно чітко зафіксовані у Плані перемоги, тоді автократичні альянси лише збільшуватимуть свої впливи на глобальний політичний процес.
Тоді ми матимемо з вами переформатований політичний процес, у якому війна стане ключовим інструментом зовнішньої політики. Ну, якщо хтось хоче сьогодні вдавати, що не боїться цього, це означає, що війна не буде закінчена.
Я вважаю, що через п’ять років війни будуть масштабними в різних регіонах, зокрема в Європі, зокрема в центральній, центрально-південній Європі. Це безперечно.
Ми маємо з вами що робити? Ми маємо спокійно реагувати на будь-які саміти БРІКС. Вони впливають на глобальний політичний процес. Країни хочуть щось знайти, якусь формулу. Я маю на увазі такі країни, як Саудівська Аравія, Бразилія, але поки що вони також не розуміють, як це має виглядати.
Тут є різні завдання. Якщо Бразилія хоче домінувати в певних сегментах, мати доступ до певних ринків тощо. Того ж таки хочуть Китай, Індія, Саудівська Аравія. Вони хочуть конкурувати. Так, вони хочуть отримати якісь там можливості, десь цю конкуренцію уникнути, але з користю для себе.
Росія ж розглядає БРІКС виключно як інструмент геополітичного тиску, виключно як інструмент виправдання війни і взагалі виключно як інструмент, який може дати надію Росії, що вона в такому вигляді може ще кілька десятків років існувати.
Що означає візит Антоніу Гутерріша до Росії
Можливо, під час візиту Антоніу Гутерріша до Росії Україна передала йому якісь прохання чи побажання, щоби той передавши Володимиру Путіну. Ідеться про позиції, прийняті на Саміті світу.
Передавати щось через таких кур’єрів, як Гутерріш, немає сенсу. Все у відкритому доступі. Є десятки країн, які так чи інакше обговорюють і формулу світу як таку, і рішення першого світу. Існують тематичні майданчики.
Це все очевидно. Росія все це шанобливо відстежує. Поки не буде певного суттєвого примусу Росії до адекватного світосприйняття, вона на це не реагуватиме ніяк. Це можна передавати через будь-кого.
Гутерріш туди з’явився лише для того, щоб бути десь поруч, адже ООН має виконувати якусь функцію, якісь інформаційні активності мають бути. Не забуваймо, що він завжди був орієнтований на такі країни як Росія.
Я не говоритиму, якою була ця зацікавленість, як вона реалізовувалась щодо Гутерріша, але ми повинні розуміти, що він хоче не випасти з глобального інформаційного процесу. Тобто якогось суттєвого впливу на перебіг подій у війні, можливість справедливої фіналізації війни цей візит точно не має.
Він має право, як суб’єкт сам собою, як генеральний секретар ООН, має право робити все, що вважає за потрібне. Це його суверенне право. І, безумовно, він може бути присутнім на будь-якому саміті.
Логіка історичного моменту така, щоб було бажано, безумовно, генеральному секретареві займати більш виважену позицію щодо війни, щодо порушення статутних документів ООН. Росія саме це робить.
Треба було, щоб генеральний секретар підтримав і формулу миру, і саміт світу України активно наполягав на просуванні цих концепцій. Але маємо те, що маємо. Спокійно ставимося, тому що він реалізує своє суб’єктне право діяти у політичному форматі, як він діє.
Россия может лишь покупать благосклонность за деньги
Сьогодні Росія лише за гроші може щось купити. Тобто з Росією немає сенсу спілкуватися з огляду на спільні міжнародні відносини. Окрім таких країн, як Венесуела чи там Північна Корея, чи Іран. Зрозуміло, що це країни-ізгої.
Безперечно, вони залежать від Росії, вони знаходяться під парасолькою Росії. Вони вважають, якщо Росія не програє, і буде нахабно поводитися в глобальному політичному процесі, то вони матимуть більш стійку підтримку з боку Росії і зможуть самі поводитися нахабно у своїх регіонах. Ми бачимо це вже за поведінкою Північної Кореї.
Інші країни, абсолютно точно, зацікавлені у Росії не з погляду стратегії, геополітичних інтересів чи створення якогось альянсу з Росією – це мало перспективно. Вони це чудово розуміють. Все лише для того, щоб здобути прибутковість.
Це абсолютно жорсткий прагматизм. Через БРІКС цей прагматизм реалізовується. Тобто якщо можна від Росії щось отримати, якісь додаткові доходи, монетизувати ці там відносини в рамках БРІКС, то вони це робитимуть. Це абсолютно нормальний процес. Не українськоцентричний, ми вже про це неодноразово говорили. Усі користуються моментом, коли можна на демпінгу, на переформатуванні ринків, на тому, що Росії потрібно обминати санкції, заробляти величезні кошти. Вони це робитимуть.
Лидерство Китая
Тепер про Китай та лідерство. Ні, ні, Китай, безумовно, вважає, що БРІКС і ШОС (Шанхайська організація співробітництва – 24 Канал) – це дві перспективні майданчики, які можна буде переформатувати та повністю натягнути на собі лідерство. Раніше воно якось ділилося між Китаєм та Росією.
Ми з вами пам’ятаємо, як ШОС виглядав до початку повномасштабного вторгнення і на які цілі претендував БРІКС. Але Китай і всі країни сьогодні розуміють, що Китай – це цікава та стратегічна гра. З ним треба вибудовувати стратегічні партнерства. Це очевидно.
Китаю добровільно віддають лідерство. І навпаки, інші країни не можуть сказати: “Росія, йди геть звідси”. Чому? Ми з вами щойно це розібрали, адже можна на цьому заробляти.
Тому Китай приїжджає на такі саміти: до Астані на ШОС чи до Казані на БРІКС. Все для того, щоб наголосити на своєму лідерстві. Їм байдуже, де, в якій країні відбуватиметься той чи інший захід. Китай на нього приїде як лідер.
Ми ж бачили поведінку пана Сі на зустрічі з суб’єктом, на прізвище Путін. Хто на кого чекав у Казані. Ви розумієте, що це відбувається на території Росії, а президент Росії чекає на президент Китаю. Це такі маленькі протокольні нюанси, які чітко наголошують, хто є хто.
Си / Фото Getty Images
Чому Китай хоче трохи прискорити деякі процеси. Я сприймаю їх нейтрально позитивними.
Те, що робить Північна Корея, якщо чітко зафіксувати сьогодні, Китай це має ширше усвідомити. Північна Корея тривалий час була під парасолькою впливу Китаю. Тобто Китай лобіював інтереси, вирішував складні гуманітарні проблеми Північної Кореї. Китай стримував негативну реакцію на ті чи інші дії з боку Європейського Союзу чи США, чи Японії, чи Південної Кореї.
Китай все це якось прикривав, але Північну Корею це не задовольняє, бо місія Північної Кореї лише одна. Ви її розумієте чудово. Вони вкладали кошти, будували мілітарну країну, мета якої розпочати велику масштабну війну в індо-тихоокеанському регіоні на Корейському півострові.
Це країна камікадзе. Вони хочуть спалити все, що можна, згоріти самі. Сьогодні вони отримали можливість швидко мігрувати у бік Росії, яка готова все це профінансувати і підтримати.
А це повністю йде врозріз із планами Китаю. Китаю, навпаки, потрібний стабільний регіон, максимально стабільний. Достеменно не потрібна війна на Корейському півострові. І ось це сьогодні чітко мають зрозуміти в Китаї, що Росія, навпаки, відтягує на себе Північну Корею, формує потенційний регіон ескалації і таким чином завдає істотних збитків глобальним геополітичним інтересам Китаю.
І це лише один із таких моментів, де Росія має плани, які абсолютно йдуть у розріз із планами Китаю.
Чим може бути корисною Росія Китаю. Перше – ресурсами. Друге – територіями, які Китай поступово починає вважати регіонами свого пріоритетного розвитку.