Американский специалист проанализировал стратегию Путина по затягиванию конфликта на Украине.

Константин Довгань Екатерина Соляр

  • 1 Дух Анкориджа улетучился
  • 2 Иранский трек Трампа и раскол в отношениях с Нетаньяху
  • 3 Законопроект Ліндсі Грема та внутрішньополітичні ігри в Конгресі
  • 4 Атака Марко Рубио на Міжнародний кримінальний суд
  • 5 Чому Трамп змінив риторику про “24 години”, а Росія ще більше затягує війну
  • 1 Дух Анкориджа улетучился
  • 2 Иранский трек Трампа и раскол в отношениях с Нетаньяху
  • 3 Законопроект Ліндсі Грема та внутрішньополітичні ігри в Конгресі
  • 4 Атака Марко Рубіо на Міжнародний кримінальний суд
  • 5 Чому Трамп змінив риторику про “24 години”, а Росія ще більше затягує війну

Американський політолог українського походження, директор Представництва Всесвітнього конгресу українців (СКУ) при ООН Андрій Добрянський дав велику розмову 24 каналу.

У бесіді з журналісткою Катериною Соляр експерт розповів про своє бачення загострення подій навколо Ірану, звернув увагу на поглиблення конфлікту між Трампом та Нетаньяху, проаналізував вашингтонські “підводні течії”, оцінює перспективи запровадження потужних американських санкцій проти Росії та відзначає зміну риторики Трампа щодо війни в Україні.

24 Канал представляет текстовую версию интервью Андрея Добрянского.

Дух Анкориджа улетучился

Давайте поговоримо з вами знову ж таки про наші стосунки з американським народом, з американським президентом. Тому що я там дивлюся, на території Росії випустили парфум чи планують випускати парфум “Дух Анкоріджа”. Вони нібито погодилися з тим, що нібито ніякого духу і не було, але все не можуть відпустити від себе цю думку і всі не можуть відійти від телефону, тому що я так розумію, що досі чекають, що президент Сполучених Штатів повинен зателефонувати їм після саміту НАТО і сказати щось за підсумками. А цього дзвінка немає і немає. Таке відчуття, що, знаєте, там у Білому домі відключили “плюс сім”, через який можна додзвонитися до Росії.

Я думаю, що вже пройшов цілий рік з того часу, як Трамп дуже оптимістично звернувся до нашого ворога, вважаючи, що у нього може бути домовленість. Але справа не тільки в тому, що наш ворог не хотів слухати Трампа, а й у тому, що він підкреслював щоразу, коли відбувалися телефонні розмови між Трампом і Путіним, навіть що вони тривали до дев’яноста хвилин.

Ми щоразу знаємо, що Путін тоді атакував Україну, атакував населені пункти, атакував цивільні об’єкти, щоб наголосити на цих двосторонніх відносинах між обома лідерами. Путін як нарцис хотів бути на першому місці.

І така людина, як Трамп, теж не хоче залишатися на другому місці у двосторонніх відносинах та якомусь союзі. І ось тут ми бачимо, що Трамп тепер не відкрито виступатиме проти ворога, але він нарощуватиме допомогу, так само як він увесь рік нарощував тактичну допомогу Україні.

Він також дуже задоволений цими українськими авіасанкціями і хоче, щоб його так званому другу Путіну неприємності тепер завдавав не лише Трампу, коли щоразу йому доводилося бачити, як його друг атакував цивільні об’єкти в Україні, але тепер Трамп знає, що неприємності обрушилися на самого Путіна.

І чим більше таких атак, тим більше, ймовірно, додаткових санкцій буде прийнято Конгресом, як і всі інші проблеми, з якими зараз стикається ворог, нарешті настане час, коли Путін повернеться до якихось переговорів, щоб ми вже забули про Анкориджу, але змусили ворога нарешті сісти за стіл переговорів з паном.

Интервью с Андреем Добрянским – смотрите видео (начало с 13:12):

Иранский трек Трампа и раскол в отношениях с Нетаньяху

Щодо коментарів Дональда Трампа, то так, він не надто багато говорив останнім часом. Можливо, він таки зайнятий іранською операцією, яка ніяк не закінчується. Вже здавалося, що ми дійшли якогось остаточного результату, вже навіть трохи встигли порадіти, бо ціни на нафту почали знижуватися. Розуміємо, чому Росія перестала на цьому більше заробляти, хоча зі свого боку Україна робить усе можливе, щоб вона в принципі перестала на цьому заробляти. Я маю на увазі і знищення кораблів у Чорному та Азовському морях, і удари по російським НПЗ, у тому числі.

Але ми бачимо, що знову все поновилося з новою силою. Якщо говорити про іранську операцію та подальші відносини, знову ж таки, чи видно зараз, коли може настати кінець всього цього конфлікту? Тому що зараз, здається, нічого не вказує на те, що вони готові сісти за стіл переговорів. За стіл переговорів із Росією нас постійно намагався посадити Дональд Трамп, а в результаті нічого не вказує на те, що він готовий сісти за стіл переговорів із Іраном?

Так, і саме тому ми зараз менше чуємо про переговори з Росією, менше чуємо про Віткоффа та Кушнера. І так само протягом останніх кількох тижнів ці люди, включаючи віце-президента, обіцяли президенту Трампу: “Не турбуйтеся, пане президенте, ми всі зможемо вирішити. Ми укласти мир з Іраном, і все це дуже швидко владнається”.

Я думаю, що неможливість переконати іранців образила президента Трампа, який повірив цим людям. І чомусь він тепер прислухається не лише до них, а й до інших голосів, і більше дослухається до таких, як Марко Рубіо.

Він прислухається до своїх спецслужб, таких як ЦРУ та інших, щоб зрозуміти, яка атака зараз відбувається там, як Україна посилює свої атаки. Він не слухає Віткоффа, який завжди хоче відвідати Санкт-Петербург і провести там особисті переговори. Але оскільки ці люди не змогли переконати його втихомирити Іран, йому тепер доведеться звернутися до інших членів своєї команди, щоб вирішити, як там закінчити війну.

Я думаю, це будуть знову максимальні атаки – чи це бомбардування острова Харк чи інших енергетичних об’єктів. Він, як і з Путіним, хотів чинити максимальний тиск військовими ударами, щоб іранці нарешті поступилися і пішли на якусь домовленість.

Я думаю, це буде менш ефективно для нього, ніж він припускав і чим він бачив у Венесуелі, де він знайшов урядовців, готових співпрацювати з ним. А в Ірані в уряді переважають фанатики та терористи, тому вони й не думають про укладання мирної угоди з Америкою. Вони хотіли б знищити Америку як світову систему.

Також журналісти писали про те, що виник так званий скандал у благородній родині, маючи на увазі Трампа та Нетаньяху. На цьому ж фоні, що нібито Трамп закликав Нетаньяху вивести війська із Сирії та Лівану, і що там вони теж не знайшли точок дотику. Ну і, відповідно, зараз цей скандал так розширюється і набирає масштабів. Наскільки може бути серйозним?

Ми побачимо за кілька днів. Тому що, наскільки ми розуміємо, пан Нетаньяху прилітає в Америку на похорон Ліндсі Грема, і в нього має відбутися зустріч у Білому домі за зачиненими дверима, де обидва – Трамп та Нетаньяху – зможуть обговорити саме те, що, як ви згадали у статті, стало дуже неприємним непорозумінням.

Я думаю, що чим далі ми заглиблюємося в цю війну, тим більше зростає розкол між Ізраїлем та Америкою, невдоволення Трампа тим, що Ізраїль обіцяв йому швидке завершення, якого немає, це залишиться проблемою для Ізраїлю в майбутньому.

Ми знаємо, що вони ще мають вибори в жовтні. Думаю, однією з цілей цієї зустрічі буде прохання Нетаньяху до Трампа знову підтримати його та його партію у жовтні. Але подивимося, наскільки серйозно президент Трамп незадоволений.

Законопроект Ліндсі Грема та внутрішньополітичні ігри в Конгресі

Згадаймо про Ліндсі Грема, тому що, знову ж таки, про його законопроект, мені здається, почали говорити більше після того, як Ліндсі Грем пішов із життя, Що говорили до цього. Ліндсі Грем хотів довести його до кінця, але за життя не зміг цього зробити. Але тепер кажуть, що до нього внесено зміни, і, відповідно, ну, я не назвала б його пом’якшеним законопроектом, бо замість 500 відсотків вказали 100 відсотків мит.

Ще Дональд Трамп заявив, що туди можуть додати Іран та “Хезболлу”, щоб законопроект було ухвалено. Як ви вважаєте, чи буде у цього законопроекту продовження? Чи має він шанс бути ухваленим? І чи додаватимуться туди ще сторонні, скажімо так, організації? Чи буде доданий туди Іран для того, щоб він був у підсумку прийнятий?

Так, спочатку над цим законопроектом працювали понад рік. У липні минулого року, 2025 року, був день народження Ліндсі Грема на початку місяця, коли він хотів винести законопроект на перше читання, але тоді це було заблоковано. І до сьогодні Ліндсі Грем працював над пошуком різних компромісів. І, як ви сказали, текст законопроекту, який ми всі чули минулого року, буде змінено. Тому ми ще чекаємо на остаточний текст, щоб усі зрозуміли, яких компромісів було досягнуто і що до нього буде включено.

Існує дуже велика підтримка, двопартійна підтримка [України], і, зокрема, щоб це стало даниною пам’яті Ліндсі Грему. Але, на жаль, як і все законодавство в Америці, зокрема, будь-яке законодавство, яке підтримує Україну чи допомагає Україні, все це залежить не від підтримки України чи позиції проти Росії, а від внутрішніх політичних розбіжностей.

І зараз сам президент Трамп, навіть незважаючи на те, що він говорив, що підтримує цей законопроект, він також виступає проти ухвалення будь-яких законопроектів до того, як Конгрес ухвалить запропонований ним законопроект, який би передав йому право на все голосування в Америці. Це його головний пріоритет.

Це зараз паралізує всю роботу Конгресу, і вони не можуть просувати жодних питань, тому що Трамп контролює деяких членів своєї партії, а ті постійно пропонують включити положення цього законопроекту до кожного іншого законопроекту.

І я не знаю, чи вдасться нам досягти чогось більшого, ніж голосування в сенатському комітеті цього місяця, тому що, як завжди, кожен серпень конгресмени та сенатори їдуть, щоб протягом усього серпня вести передвиборчу агітацію у своїх виборчих округах.

Серпень – це дуже важливий момент, тому що вони повертаються тоді на два з половиною чи три тижні у вересні, а весь жовтень вони також готуються до своїх виборів у листопаді (проміжні вибори – 24 Канал).

Атака Марко Рубіо на Міжнародний кримінальний суд

Тоді скажімо ще кілька слів про законодавство. Держсекретар США Марко Рубіо пообіцяв ліквідувати Міжнародний кримінальний суд та закликав до цього й інші країни. “Використовуючи всі інструменти, які є у розпорядженні нашого уряду, співпрацюючи з кожним союзником, готовим діяти разом з нами, ми зруйнуємо МКС цеглину за цеглиною, якщо це буде необхідно”, – сказав Марко Рубіо.

Він звинуватив МКС у розв’язуванні війни проти США не кулями чи ракетами, а силою так званого міжнародного права. І водночас Сполучені Штати попереджають, що країни, які й надалі підтримуватимуть суд і одночасно отримуватимуть американську допомогу, можуть зіткнутися з посиленим контролем. За словами представника Держдепу, мова може йти про заборону на в’їзд, анулювання віз та посилення санкцій. Ну якось дуже мало схоже на демократію, скажімо так, у словах Марко Рубіо. І чому так не сподобався Міжнародний кримінальний суд?

Тут головна проблема в тому, що Америка в цій адміністрації любить діяти поодинці. А те, що було створено в коаліції різних країн як цей міжнародний суд, одна країна не може знищити навіть за допомогою надзвичайних американських санкцій.

Проблема цієї адміністрації полягає в тому, що вона не хоче працювати в рамках багатостороннього діалогу. Більшість її домовленостей – це двосторонні угоди, переважно ділові, а чи не дипломатичні і довгострокові.

Певною мірою це пов’язано з тим, що Держдепартамент, як і цей президент, створив саме ділові угоди, які можуть просто змінюватися від однієї адміністрації до іншої без рішення Конгресу, оскільки Конгрес не був залучений до цього процесу. Тому проблема для цієї адміністрації полягає в тому, чому вона вважає за краще працювати поодинці, без підтримки, не намагаючись знайти міжнародних партнерів.

Тому, коли висувається така дивна пропозиція – ліквідувати цей міжнародний суд, – увесь світ запитує: “Навіщо ж ми десятиліттями працювали над створенням цього суду, тільки для того, щоб Америка так швидко змінила думку і навіть не обговорила з нами, що вони хотіли б запропонувати таку радикальну зміну?”

Тому чим довше з Америки надходять такі радикальні пропозиції, тим менше міжнародного впливу Америка матиме у майбутньому.

І це велика втрата для Америки, як і для всього світу, оскільки вона перестає бути так званим лідером вільного світу, а стає просто незалежною країною.

Тут постає питання: навіщо це Марко Рубіо? Знову ж таки, його називають найрозумнішим у команді Дональда Трампа. Але після таких заяв у нас залишається дуже багато запитань.

Чому Трамп змінив риторику про “24 години”, а Росія ще більше затягує війну

Власне, питання до Дональда Трампа також звучали, і він сказав, що, можливо, завершення війни в Україні відбудеться до кінця його президентського терміну, тобто у січні 2029 року. А куди подівся той Дональд Трамп, який говорив про двадцять чотири години?

Я думаю, і Україна, і Америка, як і наші європейські партнери, хотіли б чинити максимальний тиск цього року, щоб завершити війну не 2029-го, а 2026 чи 2027 року. І головна думка тут полягає в тому, що навіть сам ворог розуміє, в якій екстремальній ситуації вони зараз перебувають, що їм потрібна додаткова допомога від Китаю та Північної Кореї, і їхня тактика не працює на полі бою.

Вони [росіяни] посилюють атаки на цивільні об’єкти, але у них виникають складності через те, скільки ракет, скільки їх зброї є – це також важливий фактор для них зараз.

І чому вони турбуються про 2026 рік? Тому що їхні плани лишаються цілісними на полі бою. Наш ворог [тільки тоді] перемагає, коли він може поділити союзи, які створюються проти нього.

І вони думають про Е3. Ми вже знаємо, що відбудеться зміна прем’єр-міністра Великобританії. Це відбудеться у вересні, але, швидше за все, після зміни прем’єра відбудуться загальні збори з питання України, навіть якщо це буде в рамках однієї партії, але треба дати можливість громадянам проголосувати. Тож у Великій Британії будуть якісь вибори…

Також у січні 2027 року відбудуться вибори президента Німеччини (чергові парламентські вибори у ФРН відбудуться у 2029 році, – 24 Канал). Також ми знаємо, що Макрон закінчує свій термін, і Верховний суд ухвалив, що Марін Ле Пен тепер може знову балотуватися.

Наш ворог сподівається, що хоча б в одній із цих великих, потужних економічних країн відбудеться зміна влади, яка протистоїть Україні. І саме тому ворог робить все, що може продовжити свою війну до 2027 року або навіть довше. І чому Україна, “коаліція охочих” та Америка – усі хочуть, щоб максимальний тиск було чинено цього року, щоб до кінця року відбулося якесь припинення обстрілів.

Це інтерв’ю було скорочено та відредаговано для кращого розуміння аудиторією.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *