Все складно з “авіаційним перемир’ям”: політолог наголосив на ключовій проблемі Раїса ТорчишникГоловні тези
- Україна запропонувала “авіаційне перемир’я”, щоб утриматись від атак на аеродроми.
- Політичний аналітик Володимир Фесенко вважає, що це може стати складовою переговорного маневру, але не є реальним результатом на даний момент.
Україна заговорила про можливість поступової зупинки вогню в повітряному просторі та висунула ідею так званого “авіаційного перемир’я”. Мається на увазі думка, коли сторони зобов’язуються не завдавати ударів по аеродромах, а Європа могла б втрутитися в це як посередник.
Експерт у галузі політології Володимир Фесенко у прямому ефірі 24 Каналу пояснив, що сама по собі подібна ініціатива має логіку, проте наразі заходить в основну заковику. На його думку, пропозиція може бути скоріше частиною майбутньої переговорної стратегії, ніж дійсним рішенням на найближчий час.
Чи можливе зараз “авіаційне перемир’я”?
Думка про взаємну відмову від атак на аеродроми виглядає логічно, як один із можливих кроків до поступового припинення вогню в повітряному просторі.
Нагадуємо! 11 травня 2026 року Андрій Сибіга закликав Євросоюз посприяти просуванню домовленості про взаємну відмову України та Росії від атак на авіаційну інфраструктуру. Він пояснив, що Київ підшукував для Європи окрему роль у переговорах, а сама тематика могла зачепити Москву після припинення 13 російських аеродромів 8 травня.
Але найближчим часом для неї майже немає підстав, оскільки Росія не виявляє готовності навіть до короткочасних пауз, а будь-які розмови про перемир’я миттєво розбиваються про фактичні атаки.
Саме зараз це навряд чи актуально. Ми ж бачимо: ще вчора було перемир’я від Трампа, а вночі вже побачили і почули, на жаль, що це завершилося,
– висловився Фесенко.
Разом з тим, сама логіка подібних точкових домовленостей для Москви не є абсолютно безперспективною. Найбільш педантичною темою для неї зараз виглядало б не так припинення ударів по аеродромах, як енергетичне перемир’я, оскільки українські атаки по нафтопереробних заводах вже створюють Росії відчутні труднощі.
Цікаво! 12 – 13 травня 2026 року в Росії зафіксували свіжу хвилю атак по тилових регіонах та виробничій інфраструктурі. У ніч на 13 травня вибухи були чутні в Ярославлі, Краснодарському краї, Ростовській, Тульській та Нижегородській областях, в порту Тамань після влучення загорівся об’єкт нафтової інфраструктури, а в Башкортостані спалахнула пожежа на ЛВДС “Нурліно”, проте причини займання там офіційно не підпали.
І якщо навіть ця тема поки не просувається, то домовленість саме щодо аеродромів тим більше не є реальною вже зараз.
Росія зараз набагато більше, ніж раніше, зацікавлена в енергетичному перемир’ї, припиненні ударів по енергетичних об’єктах, тому що удари по російських НПЗ є дуже точними та дуже потужними з боку України.
– акцентировал политолог.
У зв’язку з цим “авіаційне перемир’я” поки що скоріше залишається задумом на майбутнє. Росія не хоче припиняти війну навіть частково, тому подібні пропозиції сьогодні більше служать як підготовка до майбутньої переговорної тактики, ніж справжня домовленість, яку можна оперативно реалізувати.
Европу готовят к отдельному переговорному треку
Поява теми ” авіаційного перемир’я ” пов’язана ще й з тим, що у Європі почали безпосередньо міркувати про свою роль майбутніх контактах із Росією. Йдеться не лише про те, хто саме може висловлювати думку від імені європейців, а й про форму таких розмов та перелік питань, з якими вони взагалі підключаться до цього процесу.
Я б радив європейським політикам та експертам дуже стримано ставитись до цієї заяви Путіна. Коли він сказав, що готовий до переговорів з Європою, але бажано, щоб там був такий переговорник, як Шредер, – Шредер не буде переговорником,
– заметил Фесенко.
Для довідки: Герхард Шредер – німецький політик від СДПН, канцлер Німеччини у 1998 – 2005 роках, який після звільнення з посади зберіг тісні політичні та економічні зв’язки з Кремлем. Його багато років критикували за роботу на російські енергетичні компанії, зокрема “Роснефть”, а після початку повномасштабної війни він не відсторонився від Москви і в січні 2026 року закликав відновити енергетичну співпрацю з Росією.
Він підкреслив, що тристоронній формат, де за одним столом були б США, Росія, Україна та ще Європа, є малоймовірним. Значно ймовірніше, що можуть з’явитися окремі паралельні переговори між Європою та Росією – насамперед щодо санкцій та заморожених російських активів, але ці теми все одно мають бути жорстко пов’язані із завершенням російсько-української війни та узгоджені з позицією Києва.
Між іншим! Михайло Подоляк пояснив, що через тему “авіаційного перемир’я” Україна намагається втягнути Європу у ширшу розмову про безпеку на континенті. За його словами, Росія вже створювала для Європи не гіпотетичні, а прямі ризики, тому європейці мали бути за столом переговорів, а не залишатися осторонь.
На цьому фоні пропозиція про припинення ударів по аеродромах виглядає як одна з тем, які Україна заздалегідь готує до майбутнього переговорного меню для європейців. Йдеться не про спробу відразу досягти всеосяжного перемир’я, а про покрокову тактику, коли спершу обговорюють окремі функціональні обмеження – у повітрі, на морі, енергетиці чи аеродромній інфраструктурі.
Енергетичне перемир’я, так само і перемир’я з аеродромів – це тактика. Мовляв, якщо ви не готові до повного припинення вогню, поетапно, покроково рухатися. Тут головне – зачепити, зробити перший крок,
– наголосив експерт.
Він додав, що саме тому такі ідеї озвучуються вже зараз. Європейців поступово підводять не лише до участі у переговорах як такій, а й до конкретної предметної розмови про форму, представництво та порядок денний, яка не дасть можливості Росії знову звести все до порожніх декларацій.
Авиационного перемирия Украине недостаточно
Водночас, сама відмова від атак по аеродромах не дозволяє для України основної проблеми. Відновити нормальне авіасполучення тільки такою домовленістю не вдасться, оскільки поки щодня продовжуються атаки дронами та ракетами, безпечна навігація все одно залишається під загрозою. Іншими словами, йдеться не лише про захист аеродромів, а про ширші умови, за яких цивільна авіація взагалі може функціонувати.
Ми всі мріємо, щоб можна було їздити не до Варшавського аеропорту чи Кишинівського, а щоб знову можна було у Борисполі сісти на літак чи хоча б у Львові чи на Закарпатті. Але для того, щоб це реально працювало, недостатньо, щоб не били аеропортами,
– висловився Фесенко.
Він пояснив, що подібна ідея може бути лише одним із проміжних кроків у більш широкій схемі. Якщо говорити про реальне ослаблення загроз у повітряному просторі, то домовлятися доведеться не про окремі об’єкти, а як мінімум про повітряне припинення вогню, яке вже потім можна розширювати на інші області.
Тут треба домовлятися все ж таки про припинення вогню в цілому, хоча б про повітряне припинення вогню. Тоді це працюватиме,
– акцентировал политолог.
Тому тему “авіаційного перемир’я” він розглядає не як фінальне рішення, а як елемент ширшої переговорної стратегії. Якщо Росія колись погодиться хоча б на такий крок, то далі розмову можна буде розширювати до інших форматів часткової зупинки вогню, а вже потім переходити на більш повну домовленість.
Що відомо про “авіаційне перемир’я”?
11 травня 2026 року Олег Лісний пояснив, що ідея “авіаційного перемир’я” була для Києва важливою як малий крок, з якого Європа могла б розпочати окрему розмову з Росією. Йшлося про робочі групи та перевірку, чи здатна Москва хоча б на часткові домовленості.
- Водночас він зазначив, що сама формула не спрацює без сильнішого тиску на Кремль. На його думку, Росія не підшукувала компромісу, а намагалася дотиснути Україну до капітуляції, тому будь-яке перемир’я без примусу Москва використала б лише для отримання виграшу у часі.
Павло Лакійчук зазначив, що ініціативу Києва було поєднано і з прагненням відновити діяльність українських аеродромів, про що в Україні говорили вже не один рік. Але в умовах війни гарантувати аеродромам безпеку неможливо, бо туди будь-якої миті могла прилетіти російська ракета.
- Окремо він скептично оцінив шанси такої домовленості для Росії. Після призупинення 13 аеродромів 8 травня через попадання дрону до будівлі “Аеронавігації” у Ростові-на-Дону Кремль, на його думку, навряд чи змінив би позицію, оскільки Володимир Путін не бере до уваги незручності для цивільних пасажирів.
Читають зараз: Росіяни масовано атакують Україну “Шахедами”: дрони летять на Захід