Краткая версия новости
- 2021 року оголосили про створення Президентського Університету за 7 мільярдів гривень. Він мав би навчати “людей майбутнього” та почати працювати восени 2023 року.
- Після початку повномасштабного вторгнення будівництво навчального закладу припинили, відповідні тендери скасували. Однак “Керуючу компанію зі створення Президентського Університету” – залишили.
- Журналіст 24 Каналу розслідував, що сталося з грошима, які планували витратити на Президентський Університет, а також діяльність державної компанії, яка відповідно до назви відповідає за створення установи.
Автор публикации
Марьян-Сергей Чупак
У травні 2021-го я закінчував школу і готувався до вступу до інституту. Ще з 8 класу знав, що хочу бути журналістом, тож привчав себе до читання новин: у стрічці тодішніх подій мені впала в очі заява глави нашої держави про створення абсолютного нового типу закладу вищої освіти. Назву відповідну – Президентський Університет.
Народився б я на кілька років пізніше, то міг би цілком претендувати на вступ до цієї престижної установи, щоб стати “людиною майбутнього”, – думав я тоді наївно. Але сумувати було ніколи, попереду – ЗНО, а потім – подання документів до цілком реального ЛНУ імені Франка.
А Президентський Університет, зрештою, загубився в інформаційному потоці через повномасштабне вторгнення, військові злочини росіян, міжнародні події та інші важливі теми. Про цей навчальний заклад мені довелося згадати лише у березні 2024 року, коли я вже став журналістом на 24 Каналі та шукав тему для резонансного розслідування.
Далі ви прочитаєте цікаву історію про те, як я витратив тижні, щоб дослідити: що з проектом “Президентський Університет” відбулося після початку великої війни? Чому державна компанія, яка займалася його створенням, отримала за два роки вторгнення “виручку” майже 20 мільйонів гривень?
Однак насамперед слід вас попередити, шановні читачі: ваше розчарування, підігріте інтригою, може бути значно більше, ніж моє.
Знайти перлину у стопці судових рішень
Єдиний державний реєстр судових рішень, чи скорочено – ЄДРРР, можна любити хоча б за те, що до нього легко потрапити. Чи розлучаєшся ти, чи не можеш поділити сотку землі з сусідом, не заплатив штраф чи маєш заборгованість по комуналці, – твоє ім’я назавжди буде в історії судових рішень, ухвал і вироків.
Як у журналіста, який постійно хоче працювати з цікавими темами, я маю веселу розвагу: вбивати у графі пошуку ЄДРСР рандомні слова, а потім читати документи, які їх містять. Постанова, в якій фігурував Президентський Університет, потрапила у моє поле зору, коли я переглядав усе, де згадувалося слово “грант”. Загалом це були справи про різні “заохочувальні та компенсаційні виплати” – зокрема гранти, премії та нарахування, навколо яких розгортаються драматичні сюжети.
Тому мені пощастило серед тисяч паперів вихопити постанову від 22 лютого 2024 року, згідно з якою виконувач обов’язків директора ДП “Керуюча компанія зі створення Президентського Університету” виписала собі премію у розмірі 100% від заробітної плати. Звати чиновницю, як я невдовзі дізнався, Зубівник Світлана Олександрівна.
Спершу вона мені відповідала, але коли я знову написав, щоб уточнити більше щодо діяльності ДП, пані Зубовник мене проігнорувала. Тому я сам порахував, зазирнувши перед тим до її декларації за 2022 рік, що йдеться про близько 25 тисяч гривень. У масштабах країни це не є, як на мене, страшним корупційним злочином, проте відповідні органи помітили стовідсоткову премію, суд визнав винною в.о. директора ДП “КСПУ” у скоєнні адміністративного правопорушення, призначивши штраф.
І саме так розслідувач усередині мене, який прагне сенсації, виявився у захваті від того, що нарешті ось вона – “резонансна тема”.
Президент свого часу розповідав, що заробітна платня у викладачів відповідного університету має стартувати від 4 тисяч доларів. Міністр освіти уточнював, що хоча б найкращим з найкращих треба буде давати 4 тисячі, адже вони на це заслуговують. Однак думки, що у 2024 році, під час повномасштабної війни, існуватиме окрема державна компанія зі створення Президентського Університету та її керівниця виписуватиме собі премії у розмірі 100%, і бути не могло, бо це ж звучить абсурдно.
До того ж університету в природі не існує. Не треба бути генієм, щоб перевірити цей факт.
Між Львовом та Києвом близько 540 кілометрів. Проте навіть 8 годин їзди поїздом не були таким випробуванням, як дорога до ВДНГ наземним шляхом, оскільки підземний – затопило. Тим більше, тоді вже сутеніло: людей, добирання додому яких ускладнило відсутність метро, було не зупинити – вони мчали як шалені, а я хотів переконатися, що не побачу на ВДНГ Президентського Університету.
Зведення навчального закладу планували в районі 19 та 21 павільйонів, проте станом на 2024 рік замість Президентського Університету на тій ділянці можна побачити лише двометрову огорожу. І, до речі, його спорудження у 2021 році коштувало державі понад 1,2 мільйона гривень.
Двометровий паркан замість Президентського Університету / 24 Канал
Варто сказати, що ухвалою від 20 серпня 2021 року уряд затвердив план заходів щодо реалізації проекту “Президентський Університет”. Відповідно до нього початок навчального процесу мав би стартувати вже 1 жовтня 2023 року. До кінця 2021 року хотіли намалювати план споруди та отримати дозвіл на початок будівництва.
До чого ми готувалися у “довоєнні часи”
За документами ВДНГ називається Національний комплекс “Експоцентр України”. Ця установа у 2021 році оголосила тендерів на 32,7 мільйона гривень, у яких, зокрема, компанії “ТЕККОМ” та “АЛЬТІС-КОНСТРАКШН”, пов’язані між собою, розігрували “конкуренцію” та право брати участь у етапах реалізації проекту “Президентський Університет”.
Здебільшого перемагала фірма “Альтіс” – власне, у грудні 2021 року їй дістався найжирніший із закінчених тендерів на суму 24 мільйони гривень, лотом у якому були демонтажні та підготовчі роботи.
Як можна вже зрозуміти, аналізуючи тендери лише про підготовку до будівництва, йдеться про чималі суми державних коштів. Загалом на Президентський Університет планували витратити 7 мільярдів гривень. Найбільші лоти будівництва запланували на 2022 рік, який тоді вже вимальовувався військовим, проте зупиняти будівництво навчального закладу і перенаправляти кошти ніхто не поспішав.
Так, 3 лютого 2022 року, коли міжнародна розвідка кричала про вторгнення, а російські солдати на кордоні просочували повітря жахом війни, що ось-ось розпочнеться, Національний комплекс “Експоцентр України” оголосив тендер на 380 мільйонів. На порядку денному деконструкція павільйонів ВДНГ для розміщення на цій території Президентського Університету, а також будівництво нового фізкультурно-оздоровчого комплексу з басейнами.
Журналісти навіть робили ставки, кого допустять до будівництва, хтось отримає кошти. “Наші гроші” писали, що конкуренцію, як завжди, розіграють між собою “ТЕККОМ” та “АЛЬТІС-КОНСТРАКШН”, а переможе, ймовірно, саме “Альтіс”. Оголошення переможців планували на весну, звертатися за роз’ясненнями щодо будівництва басейнів можна було до 24 лютого 2022 року – дати, яка увійшла до світової історії аж ніяк не через тендер з будівництва Президентського Університету.
Журналистское разочарование не имеет границ
Вимушений розчарувати колег та власне бажання сенсації, “Альтіс” не перемогла і їй не дали гроші. Торги скасували – ніхто навіть не отримав авансу за будівництво, яке так і не розпочалося. І це, звичайно, добре, якщо не враховувати, що ті мільйони, які витратили на підготовчі роботи та паркан, можна було спрямувати до раціональнішого русла.
Як я потім дізнався у відповіді на запит від Мінфіну, загалом реалізацію проекту “Президентський університет” припинили. Тих 500 мільйонів, які планували витратити у 2022 році на будівництво закладу, ухвалою Кабміну від 10 березня відповідного року направили до резервного фонду. На 2023 рік коштів на будівництво установи взагалі не заклали, що також є примітним фактом.
Однак чому тоді державне підприємство “Керуюча компанія зі створення Президентського Університету” отримала виручку у 20 мільйонів за 2022 та 2023 роки? А державних коштів – 16 мільйонів. Обидві цифри висвічує платформа YouControl, якщо аналізувати діяльність ГП.
“Виручка” ДП, що займається створенням Президентського Університету / 24 Канал / Скріншот з YouControl
Государственное финансирование компании, отвечающей за Президентский Университет / 24 Канал / Скриншот с YouControl
Як можна помітити на інфографіці, ДП “Керуюча компанія зі створення Президентського Університету” з’явилася не 2021 року, коли оголосили про створення відповідного навчального закладу, а значно раніше, і значно раніше вона почала отримувати державне фінансування. На початку свого існування та до ідеї створити Президентський Університет – це було державне підприємство “Виробничо-будівельне об’єднання”.
Кабмін його створив для “ефективного управління майновим комплексом МОН”. Тобто ПСО усі роки займалося наданням експлуатаційних послуг, необхідних для того, щоб співробітники Міністерства освіти мали належні умови праці – електрику, газ, воду та інші дари цивілізації. Компанія була і є зараз балансоутримувачем адмінбудівлі за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 10. У цій споруді розташовано МОН.
Можу констатувати, що крім зміни назви підприємства (з ДП “Виробничо-будівельне об’єднання” на ДП “Керуюча компанія зі створення Президентського Університету”) та внесення відповідних змін до Статуту підприємства, жодних інших дій не проводилося,
– сказала мне и.о. директора соответствующего учреждения Зубовник Светлана.
То що ж із Президентським Університетом?
Якось я вже робив “розслідування” про те, чому “набори голок із російськими військовими” продають у центрі Львова. Хоча й звучить ця тема резонансно, але, як і в цьому кейсі, в ній немає найголовнішого, що потрібне для розслідування – викриття! Тобто скандалу, складу злочину тощо.
Однак це все ж таки цікава історія: як я витратив кілька тижнів на те, щоб дізнатися, що в певних випадках українська держава може приймати правильні рішення, спрямовувати гроші туди, куди треба, а не розкрадати їх. Викриття немає, але є задоволений інтерес та відповідь на запитання: а що сталося з Президентським Університетом?
Власне нічого не сталося – Президентського Університету немає, як і немає масштабного журналістського викриття. І навряд чи будівництво найближчим часом відновлять.
Ви, шановні читачі, сподіваюся, з цікавістю спостерігали через відкриту завісу журналістської роботи. Обіцяю вас надалі радувати тим, що насамперед цікаво мені. Також бажаю вам більше цікавитися цим світом, таким великим, страшенно складним і не завжди приховує “зраду”.
Якщо ви профі у своїй справі та хочете, щоб ваша колонка з’явилася на нашому сайті – напишіть нам на пошту [email protected]