Це люди Кремля, – екс-глава Міноборони Литви про групу Орбана в ЄП та переговори з Росією

Це люди Кремля, – екс-глава Міноборони Литви про групу Орбана в ЄП та переговори з Росією Софія Назаренко

Колишній глава міністерства оборони Литви прокоментував групу Орбана в Європарламенті, а також переговори з Росією / Колаж 24 Канала, Фото Софії Назаренко

У Страсбурзі відбулося перше пленарне засідання переобраного Європарламенту. Євродепутати встигли проголосувати за резолюцію на підтримку України попри посилення прокремлівських настроїв.

Чого чекати Україні протягом наступних п’яти років та якими стануть визови для самої Європи в ексклюзивному інтерв’ю 24 Каналу розповіла литовський євродепутат Раса Юкнявічене.

Європарламент після виборів: що буде з підтримкою України

На вашу думку, чи зміниться позиція Європарламенту щодо підтримки України протягом наступних п’яти років?

Вже пролунав дуже чіткий меседж, що ми, депутати Європарламенту 10-го скликання та переважна більшість із нас підтримує Україну. Голосування за резолюцію щодо України на першому пленарному засіданні не є традиційним. Це був виняток, який запропонував лідер нашої політичної групи Манфред Вебер. Інші політичні групи прийняли цю пропозицію, і ця ініціатива виявилася успішною. Ми хотіли продемонструвати, що ми єдині у підтримці України, як це було й у попередньому скликанні Європарламенту.

Так, у нас є депутати з дуже правих та крайніх лівих груп. Вони мають різні думки, але вони є меншістю у парламенті. Тому, я думаю, що протягом наступних п’яти років ми збережемо ту саму проукраїнську більшість. Але лише ухвалення резолюцій недостатньо.

Звичайно, Україна потребує дуже чіткої підтримки в обох напрямках – чи то військова підтримка, чи то фінансова допомога. Крім того, процес розширення ЄС та членство в Євросоюзі не менш важливі, ніж інші питання. Багато людей розуміють, що ми боремося разом із Україною, а Україна бореться і за нашу свободу також.

На вашу думку, чи зможуть представники “Патріотів за Європу” та “Європи суверенних націй” блокувати продовження підтримки України?

На щастя, вони не зможуть цього зробити, оскільки ми маємо чітку більшість. Перша резолюція щодо України стала важливою, щоб продемонструвати, що ця більшість є.

Головні виклики для Європи наступні п’ять років

Росія посилила свої гібридні атаки. Водночас ми бачимо зростання популярності крайніх правих чи лівих сил, які виступають проти євроінтеграції. З якими перешкодами зіткнеться Євросоюз у майбутньому?

В Україні триває справжня конвенційна війна, але ця війна проти ЄС також є справжньою. Путін, Кремль намагаються послабити нашу демократію, нашу єдність. Вони намагаються використати різноманітні дезінформації, знайти довірених осіб у Європарламенті та впливати політично, а також проводять різні атаки.

Ми побачимо і вже стикаємося із саботажем, щось відбувається зі стратегічною інфраструктурою. У Литві ми вже мали дивні пожежі, навіть у ТЦ, де помітили сліди Кремля. У Польщі вже заарештували кількох підозрюваних, які були причетні до подібних подій.

Ми маємо бути готовими. Під час останнього самміту у Вашингтоні країни-члени НАТО обговорювали це питання. Таким чином, Росія веде різні війни. Для нас, на західній лінії фронту, важливо зберігати нашу єдність та сприяти чіткому розумінню того, чого ми хочемо досягти. Нам потрібна чітка стратегія перемоги України. Такими я бачу виклики протягом наступних п’яти років.

У Європарламенті з’явилася третя за величиною фракція Патріоти за Європу, які виступають проти підтримки України. Яким є ваше ставлення до цього?

Список тих, хто проголосував чи не проголосував за першу резолюцію щодо підтримки України, демонструє, що, можливо, є більше їх однодумців. Я ставлюся до них, справді, як до ставлеників Кремля. Можливо, не всі в цій політичній групі однакові, але ясно, що відверто прокремлівською є інша політична група – Європа суверенних націй.

Заклики Орбана до переговорів із Москвою.

Тим часом Угорщина головує в Раді ЄС, а угорський прем’єр Віктор Орбан розпочав це головування зі свого так званого “мирного турне” до Москви та Пекіна. Чого чекати на Україну від угорського головування?

Я думаю, що угорське головування не завдасть великої шкоди, оскільки ми підходимо до транзитного періоду. Ми ще не знаємо оновленого складу нової Єврокомісії. Крім того, у наступні шість місяців ми побачимо, що відбуватиметься у Сполучених Штатах.

Ми повинні сконцентруватися на тому, щоб переконати Вашингтон не відходити від проблем, які ми маємо в Європі. Тому це мене турбує найбільше.

На тлі всіх закликів до миру, за яких умов Україна могла б вести переговори з Росією?

Це не моя справа про це говорити, про це має говорити Україна. Ми будемо підтримувати українську позицію. Однак, звісно, позиція України буде залежати і від нашої. Якщо допомога буде достатньою, то позиція буде однією. Але якщо ми не зможемо разом зі США достатньо підтримати Україну, це послабити її позицію.

На тлі президентських виборів у США, чи готовий Європарламент до того, що Трамп може здобути перемогу?

Ми повинні бути готовими до викликів завжди, як європейський континент та Європейський Союз, і не важливо, чи виграє Трамп. Тому що потрясіння у світі не закінчаться.

Ми не знаємо, що станеться десь в Індо-Тихоокеанському регіоні чи ще десь.

Тому Сполучені Штати, можливо, мають ресурси, але не ресурси для всіх можливих світових воєн. І тут Трамп і республіканці мають рацію, що Європа має робити більше у сфері оборони.

Довідка! Раса Юкнявічене – євродепутат від Литви, член найбільшої політичної групи “Європейська народна партія” у Європарламенті.

З 1996 по 2020 роки була членом Сейму Литви. Протягом 2008-2012 років була міністром оборони країни.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *