В Україні готують зміни до звітності для бізнесу: до існуючих форм планується додати розділ про сталий розвиток. Це відповідає євроінтеграційним нормам, закріпленим в Угоді про асоціацію з ЄС, та наблизить український бухгалтерський облік до європейських стандартів.
Відповідний законопроєкт схвалив Кабінет міністрів, його розробило Міністерство фінансів.
Звітність зі сталого розвитку (ESG): для кого та коли
Найбільші українські підприємства можуть отримати обов’язок окремо розкривати інформацію про свій вплив на довкілля, суспільство, права людини та працівників, а також про антикорупційні заходи та систему управління.
- Нові вимоги стосуватимуться підприємств, які одночасно мають понад 1 000 працівників та чистий оборот понад 450 млн євро.
- Звітність складатиметься за європейськими стандартами ESRS в електронному форматі як частина звіту про управління.
- Перший звітний рік для подання такої звітності – 2028 рік. Перехідний період надасть компаніям час для налагодження внутрішніх систем збору даних.
Нові межі класифікації підприємств
Законопроєкт також змінює фінансові пороги для визначення категорії бізнесу (критерій за кількістю працівників залишається без змін):
- Мікропідприємства: активи до 450 тис. євро, оборот до 900 тис. євро.
- Малі: активи до 5 млн євро, оборот до 10 млн євро.
- Середні: активи до 25 млн євро, оборот до 50 млн євро.
- Великі: активи понад 25 млн євро або оборот понад 50 млн євро.
Зміни для державного сектору
Державні унітарні підприємства та компанії з державною часткою понад 50% будуть зобов’язані перейти на Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) та готувати окремий звіт про управління. Така гармонізація правил покликана зробити український бізнес прозорішим та зрозумілішим для іноземних інвесторів і кредиторів, полегшуючи порівняння з компаніями з ЄС.
Раніше Державна податкова служба посилила контроль за виявленням незареєстрованого бізнесу та продажів без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО). Податківці аналізують відкриту інформацію в соціальних мережах, таких як Instagram, TikTok, Telegram, Viber та WhatsApp, для ідентифікації потенційно ризикових продавців. Хоча самі продажі через соціальні мережі не є порушенням, систематична торговельна діяльність без реєстрації або фіскалізації може призвести до застосування штрафів. Податкова планує виявляти такі випадки у співпраці з Нацполіцією.