Німеччина після атаки дроном із вибухівкою в аеропорту "Лейпциг/Галле" має розглянути застосування статті 4 Північноатлантичного договору, посилити санкційний тиск на Росію та не залишати ескалаційну ініціативу за Кремлем.
Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу бригадний генерал Бундесверу у відставці, викладач новітньої історії в Університеті Потсдама Клаус Віттманн.
"У цьому й полягає один з елементів гібридної війни: вона залишається нижче від порога справжньої війни. Саме тому наш федеральний канцлер Мерц раніше вже казав: ми не перебуваємо у стані війни, але і справжнього миру в нас уже немає", – зазначив Віттманн.
За його словами, Москва навмисно діє так, щоб у НАТО залишалися сумніви щодо того, чи досягла певна атака порога, необхідного для застосування статті 5.
"Усе, що Путін захоче зробити проти держав НАТО, він робитиме так, щоб у Північноатлантичній раді виникли розбіжності щодо питання, чи це вже є військовим нападом відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору", – підкреслив генерал.
Водночас, на його думку, для політичної реакції не обов’язково чекати на доказ причетності Росії, який відповідав би стандартам кримінального судочинства.
"Тому я вважаю, що слід бути досить упевненими, що це Росія. Для цього не потрібен остаточний доказ, прийнятний у суді. Але в результаті аналізу і, можливо, за допомогою додаткових ознак, які ще вдасться знайти, за кілька днів ми мали б дійти висновку: це випадок для застосування статті 4 Північноатлантичного договору – для консультацій у рамках НАТО, а також для розгляду в Європейському Союзі", – наголосив Віттманн.
Він вважає, що така атака має стати приводом для значно жорсткішої політики щодо Росії.
"І це мало б стати приводом нарешті серйозно реалізувати санкції, які вже давно обговорюють, та перейти до значно жорсткішої лінії щодо Путіна. Не у суто військовому сенсі, адже ми як НАТО не хочемо вести війну проти Росії", – зазначив генерал.
Серед можливих заходів Віттманн назвав посилення тиску на російський тіньовий флот, використання заморожених російських активів та активніше міжнародне засудження війни Росії проти України.
"На моє переконання, це мало б постійно бути темою Ради Безпеки ООН, особливо те, що відбувається останніми тимі днями, – ця безоглядна бомбово-ракетна війна проти цивільного населення та його домівок", – наголосив він.
За його словами, ключова проблема полягає в тому, що Захід надто часто дозволяє Москві визначати межі ескалації.
"Не слід завжди залишати ескалаційну ініціативу за Путіним. Треба думати, як продемонструвати йому наслідки, пригрозити ними і за необхідності справді їх реалізувати", – підкреслив Віттманн.
Як повідомляв Укрінформ, дрон із вибухівкою, виявлений минулого тижня в аеропорту "Лейпциг/Галле", врізався у крило українського вантажного літака Ан-124, однак вибуховий пристрій не спрацював. За новими даними, його знайшли не на самому дроні, а на певній відстані від нього. Не виключено, що вибуховий пристрій відокремився під час удару об літак.
На дроні з вибухівкою в Лейпцигу виявили ДНК, яку раніше фіксували у Литві – Die Zeit.
За інформацією видання, безпілотник був не серійною комерційною моделлю, а спеціально виготовленим апаратом складної конструкції, який не могли виявити звичайні системи радіолокаційного контролю дронів. Дрон був оснащений вибухівкою Semtex.
За даними ЗМІ, спроба атаки дроном із вибухівкою в аеропорту Лейпцига може мати зв’язок із серією диверсій із запалювальними пристроями у вантажних посилках у 2024 році, за якою західні спецслужби підозрюють російську військову розвідку ГРУ.
