Україна потребує якнайшвидшого відновлення безпечної роботи глибоководних морських портів для всіх видів вантажів. Блокада може призвести до значного падіння експорту, втрати валютної виручки, податкових надходжень та робочих місць, а також посилити тиск на національну валюту.
Про це заявив президент Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати ICC Ukraine Володимир Щелкунов.
За його словами, з липня 2026 року систематичні російські атаки поставили під загрозу до 90% морських перевезень країни. Морські порти є ключовим механізмом для заробляння валюти, податків і створення робочих місць. Тому необхідно якнайшвидше відновити їх роботу для всіх видів вантажів, а не лише для пріоритетних, таких як метал, залізна руда, аграрна продукція, товари машинобудування, будівельні матеріали та інші експортні товари.
Щелкунов наголосив, що вибірковий морський коридор не вирішить проблеми. Металургія і гірничодобувна галузь забезпечують значну частину валютної виручки та є ключовими вантажовідправниками для залізниці. Аграрний сектор залишається одним із основних експортерів української продукції та світового продовольства.
За оцінками ICC Ukraine, якщо морський коридор не буде відновлено протягом року, Україна ризикує втратити понад 10% ВВП. Експортна виручка може скоротитися приблизно на 17 мільярдів доларів, а бюджет недоотримає близько 8,5 мільярдів доларів податкових надходжень. Крім того, понад 30 мільйонів тонн агропродукції можуть не потрапити на світові ринки.
Водночас він зазначив, що товарний імпорт в Україні перевищив експорт на 28,3 мільярда доларів, а експорт покриває лише близько 40% імпорту.
“У такій ситуації кожен долар експортної виручки є стратегічним ресурсом. Валюта від експорту підтримує курс гривні, допомагає оплачувати критичний імпорт і зменшує навантаження на резерви держави”, – додав президент ICC Ukraine.
Можливості замінити морські перевезення іншими маршрутами залишаються обмеженими. За оцінкою Щелкунова, дунайські порти можуть додатково прийняти лише до 30% морських вантажів, переважно для найближчих ринків. Аналогічна ситуація спостерігається і з сухопутними маршрутами через країни ЄС.
Він підкреслив, що підвищення вантажних залізничних тарифів на 30% також стало серйозною проблемою для економіки. Це рішення було ухвалене в украй несприятливий момент, коли через заблоковані порти бізнес і без того змушений користуватися дорожчими альтернативними маршрутами.
Найбільших втрат від блокади зазнає гірничо-металургійний комплекс. Логістичні витрати для перевезення залізної руди, за оцінками організації, зросли вдвічі, а для чавуну – у 2–3 рази. У деяких випадках додаткові транспортні витрати вже перевищують прибуток від реалізації тонни продукції. Це робить експортні контракти збитковими, а підприємства, які також перебувають під постійними обстрілами, опиняються на межі зупинки.
За оцінками ICC Ukraine, якщо морський коридор не буде відновлено протягом року, Україна ризикує втратити понад 10% ВВП. Експортна виручка може скоротитися приблизно на 17 мільярдів доларів, а бюджет недоотримає близько 8,5 мільярдів доларів податкових надходжень. Крім того, понад 30 мільйонів тонн агропродукції можуть не потрапити на світові ринки.
“Кожен місяць блокади означає менше валютної виручки, податків і робочих місць, а також посилення тиску на гривню”, – наголосив Щелкунов. Він закликав державу та міжнародних партнерів зосередитися на відновленні безпечного судноплавства та повноцінному відкритті глибоководних портів для всіх категорій експорту.
Паралельно, на думку Щелкунова, уряду варто скасувати 30-відсоткове підвищення вантажних тарифів “Укрзалізниці”, підтримати транзит українських товарів через європейські порти та вести переговори з ЄС щодо перегляду квот на українську металопродукцію.