“Напишіть сочінєніє на вільну тему” – таке формулювання багато хто пам’ятає ще зі школи. Але українською це слово звучить інакше.
Українська мова пропонує інше, значно цікавіше слово – і воно безпосередньо пов’язане з поняттям творчості.
Не “сочінєніє” – як правильно сказати українською?
Як українською назвати письмову роботу, яку учень пише на задану тему? Якщо у вас автоматично виникло слово “сочінєніє”, варто зупинитися. Сучасна українська мова має природний і давно відомий відповідник – “твір”. А його походження відкриває ще одну цікаву мовну деталь.
Саме слово “сочинение” є російським. У російській мові воно походить від дієслова “сочинить” і може означати як процес створення чогось, так і літературний, науковий чи музичний твір.
Слово “твір” має давнє слов’янське походження. Воно пов’язане з дієсловом “творити”, яке походить від праслов’янського *tvoriti – “творити”; споріднене з *tvorъ – “творіння”. Тобто в самому слові закладена ідея створення чогось нового.
У словниках слово “твір” має два значення:
- Те, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі; виріб, витвір.
- Самостійна шкільна або домашня робота у вигляді письмового викладу учнями своїх думок на задану тему.
Тому школяр не “сочіняє”, а пише твір.
Наприклад:
- “написати твір”;
- “твір-опис”;
- “твір-роздум”;
- “твір на вільну тему”;
- “перевірити учнівські твори”.
А якщо йдеться не про шкільну роботу?
Тут важливий контекст. Російське “сочинение” не завжди перекладається одним словом. Залежно від значення українською можемо сказати:
-
“сочинение” як літературний твір – “твір”;
-
сочинение стихов – “складання віршів”;
-
сочинение текста – “написання тексту”;
-
сочинение музыки – “створення музичного твору”, “компонування”;
-
сочинение, выдумка – “вигадка”, “вигадування”.
У російсько-українських словниках серед відповідників до “сочинение” справді подано “твір”, а залежно від значення також “складання”, “писання”, “вигадування” тощо.
Цікаво, що “сочиняти” теж не зовсім чуже українській. Історія тут цікавіша, ніж може здатися. Слово “сочиняти” траплялося в українській мовній традиції зі значеннями, пов’язаними зі складанням або вигадуванням. Однак у сучасній українській літературній мові для шкільної письмової роботи нормативно вживаємо “твір”.
А як перекласти “не сочиняй”?
А от у відомому емоційному вигуку – “не сочиняй” слово “твір” уже не підійде. Якщо “сочинять” означає вигадувати неправду, українською природніше сказати:
- “не вигадуй”;
- “не придумуй”;
- “не видумуй”;
- “не плети”.
Наприклад: “Не сочиняй, я все знаю” → “Не вигадуй, я все знаю”. Отже, переклад залежить від значення, а не просто від форми слова.
Тож українською ми не “сочіняємо” твір – ми його творимо і пишемо.