Приїзд лідерів країн ОДКБ на парад 9 травня до Москви може бути ланкою таємного плану по допомозі Росії з боку КНР. Принаймні, президенти країн Центральної Азії опинились на Червоній площі за бажанням Сі Цзиньпіна.
Живий щит
День перемоги лишився у путінської Росії єдиною реальною “скрепою”, на котрій режиму ще сяк-так вдається створювати жалюгідну подобу ідеології, аби продовжувати обдурювати росіян.
Тож не проводити парад у Москві у цей день було просто неможливо. Правда, він виявися куцим, усього 47 хвилин ганьби, та за участі лише одного мосфільмівського Т-34 замість міфічного суперсучасного танку Армата, що нібито стоїть на озброєнні армії окупантів, проте його ніхто на фронті не бачив.
Участь самого очільника Кремля у цьому дійстві теж була не гарантована: спочатку невідомі дрони вдарили по куполу однієї з кремлівських башт, ледве не збивши російський “аквафреш”. Потім прес-секретар Путіна Дмитро Песков заявив, що “перша особа” дуже зайнята і не може виділити годинку на прийняття параду.
Та й на гостей цієї події до останнього не сподівалися: вимушено мав приїхати лише президент Киргизстану Садир Жапаров. У протилежному випадку великій кількості його співвітчизників, а нині гастарбайтерів у РФ просто не було би чого їсти найближчого року.
Проте не так сталося, як Україні бажалося: Путіна все ж відвідали цілих сім президентів незалежних країн (про їх так звану незалежність – трохи згодом). Вони у прямому сенсі прикривали його живим щитом від можливих “прильотів”.
На цю ганебну місію погодився не лише самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, а й прем’єр Вірменії Нікол Пашинян та президенти середньоазійських країн – Касим-Жомарт Токаєв від Казахстану, Емомалі Рахмон від Таджикистану, Сердар Бердимухамедов від Туркменістану та Шавкат Мірзійоєв від Узбекистану.
Участь лідерів Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану в “параді перемоги” на Червоній площі в Москві 9 травня є недружнім кроком по відношенню до нашої країни, що бореться зараз проти російської навали, а також проявом зневаги до українського народу, – йдеться у заяві Міністерства закордонних справ України.
МЗС України наголосив на трьох важливих аспектах: ці президенти стояли поруч зі злочинцем, який розшукується міжнародним правосуддям за скоєння воєнних злочинів (Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер Путіну – ред.); учасникам зібрання у Москві була продемонстрована військова техніка, яка вже десятий рік поспіль бере участь в неспровокованій агресивній війні Росії проти України; народи Кавказу та Центральної Азії внесли неоціненний вклад в перемогу над нацизмом, і вони не заслуговують на долю бути використаними Кремлем для участі в фальшивому дійстві, що не має нічого спільного із подвигом переможців у Другій світовій війні.
До Лукашенка таких претензій зі зрозумілих причин не виникло. Але й він не з заліза: пропагандисти заявили, що білоруському диктатору стало зле, і після параду він під крапельницею вирушив додому у супроводі “швидкої”. А от щодо Пашиняна є питання, адже Вірменія лише недавно ратифікувала зобов’язання Римського статуту про МКС.
Хто кому аватар
За словами політтехнолога Михайла Шейтельмана, перше, що прийшло йому на думку після того, як він дізнався про президентський “десант” до Москви – їх змусили прикрити своїми тілами Путіна.
“Іншого способу, вочевидь, не було: Путін замаскувався по максимуму, сів між дідками з медалями, прикрився лідерами суверенних країн. Не знаю, що змусило їх прикрити цього торгівця дітьми своїми тілами”, – обурився політтехнолог.
Та президенти з “десанту”, вочевидь, не могли собі дозволити ослухатись Китаю і не поїхати до Москви. Адже Пекін всіляко вкладається у розвиток Центральної Азії: минулого року Сі оголосив про свій план надання країнам безоплатної допомоги у розмірі 500 мільйонів доларів для підтримки програм забезпечення коштів для існування; загальний обсяг торгівлі між Китаєм та п’ятьма країнами Центральної Азії досяг рекордних 70 мільярдів доларів; Китай інвестував мільярди доларів у розробку запасів природного газу в Центральній Азії. На противагу цьому Росії надати нічого,
При цьому очікується, що лідери Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану невдовзі візьмуть участь у саміті Китай-Центральна Азія, котрий пройде з 18 по 19 травня, а РФ там не буде. Тож експерти впевнені: Центральна Азія більше не бачить у Росії захисника, й Пекін займе це місце.
“Довгий час вважалося, що між Москвою та Пекіном існує неявний поділ ролей: Росія забезпечує безпеку, а Китай інвестиції та розвиток бізнесу. Якщо цей договір колись існував, то зараз його вже немає. Збройне втручання Росії з метою відновлення внутрішнього порядку в Казахстані на початку 2022 року, можливо, стало її останньою битвою у регіоні. Пропоновані спільні навчання з іншими країнами було скасовано. Зважаючи на навантаження на російську економіку, її здатність відігравати значну роль у майбутній торгівлі та розвитку в Центральній Азії є сумнівною”, – цитує uatv професора русистики Упсальського університету Стефана Хедлунда.
То чому ж сам Сі Цзиньпін не привітав Путіна з 9 травня? Військовий експерт, полковник ЗСУ у запасі Роман Світан вважає, що це є маскуванням справжніх намірів і певною ланкою таємного плану Пекіну по допомозі Кремлю.
“Путін один не залишиться, Росію Китай не кине. Китай – це сюзерен Росії, а РФ – аватар Китаю, – попередив він. – Усі ті країни, лідери яких були на параді у Москві 9 травня, як вони рухались? Спочатку лише президент Киргизстану погодився. Ну, йому подітися нікуди, бо без російських енергоносіїв Киргизстана просто не буде, як країни. Та й без заробітку киргизів у Росії – там доволі відстала країна. Тому “заручник” економічної ситуації одразу погодився. Всі інші чекали до останнього відмашки Сі Цзиньпіна, поки він не наказав їхати та не підтвердив безпеку поїздки. А Сі це підтвердження отримав або від нашого керівництва, або від США чи Європи. Це був збір ОДКБ у Путіна”.
Далі, продовжив Світан, увесь цей “натовп” їде до Сі на саміт. Там, на його думку, відбудеться нарада щодо подальшого розвитку ситуації.
“Виходячи з потреб російської армії, котрі зараз є, а також із неможливості їх забезпечити напряму Китаєм, скоріше за все, вигадана схема по заміщенню озброєння членів ОДКБ китайською військовою продукцією. А озброєння членів ОДКБ буде передано росіянам – це ж все старе, радянське, тому відслідкувати його буде неможливо”, – припустив військовий експерт.
