Переполох Незважаючи на відстрочку: карне мито Трампа сколихнули азіатські країни-експортери. Повідомляємо з В'єтнаму, Таїланду та Бангладеш.
В'єтнам
В'єтнам сильно страждає від нової митної політики США. Навіть нещодавно оголошене 90-денне відстрочення не виправить ситуацію. Незважаючи на позитивне сальдо торгового балансу зі США у $123 млрд, очевидно, що цього разу все буде не так просто, як під час першого президентства Трампа. Тоді В'єтнам став одним із головних бенефіціарів політики China Plus One. Люди встигли підготуватися. Були приємні бонуси, такі як заява, що компанія Трампа збудує у В'єтнамі гольф-курорт за $1,5 млрд, та візити представників великого бізнесу. Були й особливо ласі шматочки, які справили ще більше враження, а саме дозвіл на тестове використання Starlink та конкретні угоди про озброєння. Наприкінці літа 2023 було укладено всеосяжне стратегічне партнерство, що стало найвищим рівнем двосторонніх відносин для В'єтнаму.
Навіть у Ханої мало хто міг уявити, що мита становитимуть 46 відсотків. Це шостий найвищий показник серед усіх країн світу. Особливо сильно постраждали експортно орієнтовані економіки, які значною мірою залежні від прямих іноземних інвестицій. Загальний обсяг експорту В'єтнаму 2024 року становив $405,5 млрд, що відповідає 85 відсоткам ВВП. Близько 30 відсотків зовнішньої торгівлі посідає США. Стійке зростання економіки – важливий чинник стабільності політичної системи. У 2025 році уряд прагне досягти приросту у вісім відсотків, а в наступні роки і двозначних показників. Якщо нові мита справді буде запроваджено, виникне загроза зниження темпів зростання до п'яти відсотків. Збитки будуть величезними.
Поки що дія мит припинена, але в Ханої добре усвідомлюють, наскільки країна вразлива до подальших ударів. 100-мільйонний В'єтнам – держава з великим досвідом торгівлі, яка навчилася долати економічний тиск з боку сусідніх країн, особливо великого сусіда Китаю. Наразі В'єтнам є учасником 17 угод про вільну торгівлю, укладених внаслідок непростих, але в результаті успішних переговорів.
У той час як багато країн після оголошення мит 2 квітня були шоковані, В'єтнам негайно застосував весь свій шарм, маючи на меті максимально задовольнити Сполучені Штати. Генеральний секретар Комуністичної партії То Лам одним із перших зателефонував Трампу та запропонував повністю скасувати всі мита на взаємний імпорт. Натомість він пообіцяв закуповувати більше американського зрідженого газу, агропродукції та енергетичного обладнання. Наступний етап переговорів відбувається у ці дні. Результат, однак, уже очевидний. Ніхто в Ханої не вірить, що (навіть у кращому випадку) мита будуть скасовані повністю або незабаром не виникнуть нові погрози.
Трамп хотів послабити Китай, але у В'єтнамі можливий протилежний ефект.
Отже, у середньостроковій та довгостроковій перспективі Ханой може переглянути своє ставлення до поведінки Трампа. В'єтнам максимально прагматичний і не хоче, щоб наддержави експлуатували його, рухаючи ланцюги поставок і мита туди-сюди, як їм заманеться. Тому Міністерство торгівлі В'єтнаму ще минулими місяцями оголосило велику диверсифікацію. На додаток до подальшого розвитку вже наявних ринків, таких як ЄС, треба буде відкрити нові ринки в Південній Америці, Близькому Сході, Африці та Східній Європі. Тому що здатність ЄС заповнити прогалину викликає сумніви, хоч і було б добре. З моменту підписання угоди про вільну торгівлю обсяг в'єтнамського експорту до ЄС зріс на 50 відсотків – майже до $52 млрд. Але потенціал угоди досі не реалізується повною мірою, зокрема через те, що не всі мита скасовані.
Чи не головним бенефіціаром тепер може стати саме та країна, якій Трамп хотів завдати найбільшої шкоди своїми діями. Китай уже готовий робити нові пропозиції Південно-Східної Азії. Власне, більшість імпорту цього регіону вже надходить саме від великого сусіда. Цього року має розпочатися будівництво нової залізничної лінії між найбільшим в'єтнамським портом Хайфон та півднем Китаю. Наступного тижня планується державний візит президента Сі Цзіньпіна. Трамп хотів послабити Китай, але у В'єтнамі можливий протилежний ефект.
Тімо Рінке, FES в Ханої
Таїланд
Було цілком очевидно, що Таїланд стане винятком. Ця країна має дуже велике позитивне сальдо торговельного балансу зі США — $45 млрд. Але рівень запровадженого мита став неприємним сюрпризом: 36 відсотків на імпорт із Таїланду. Такого ніхто навіть не уявляв. І тепер, коли президент Трамп оголосив, що мито призупинено на 90 днів, всі зазнали величезного полегшення. Це дає Таїланду час, який варто використати для переговорів.
США – найважливіший експортний ринок Таїланду. 2024 року 18,3 відсотка всього експорту припало на Сполучені Штати. Тому ефект від американських мит буде величезним. За нинішніми оцінками, внаслідок скорочення експорту зростання економіки Таїланду може знизитись на один відсоток. Це вдарить по всіх важливих промислових секторах: автомобільної, електротехнічної, хімічної, сталеливарної, харчової та текстильної промисловості, а також машинобудування.
Позиція Таїланду проти США слабка. Економічні контрзаходи не варіант.
Як Таїланд має реагувати на мита? Гостро питання. Позиція Таїланду проти США слабка. Економічні контрзаходи (подібні до тих, які обмірковує ЄС) для Таїланду не варіант. Тому тайський уряд сподівається на діалог із Вашингтоном. Переговори мають незабаром розпочатися, з тайського боку їх вестиме міністр фінансів Пічаї Чунхаваджира. Він оголосив, що подасть США п'ять ключових пропозицій для поступового зменшення значного профіциту торговельного балансу.
По-перше, уряд Таїланду готовий більше імпортувати зі США, наприклад, скраплений газ чи агротовари. Також можливе придбання більшої кількості оборонного обладнання.
По-друге, Таїланд може знизити або повністю скасувати мита понад 100 американських товарів.
По-третє, потрібно усунути нетарифні бар'єри для торгівлі.
По-четверте, слід заохочувати тайські компанії більше інвестувати у США, наприклад, в аграрний та енергетичний сектори.
І, по-п'яте, Таїланд готовий посилити перевірку походження товарів, щоб запобігти ситуаціям, коли товари, імпортовані з третіх країн, редекларуються в Таїланді і потім експортуються до США.
Цим пакетом заходів Бангкок хоче засвідчити свою готовність до конструктивних кроків. Наскільки успішною виявиться ця переговорна стратегія, буде видно у найближчі тижні та місяці.
Але американські мита – не єдиний головний біль тайського уряду та бізнесу. Торговельні відносини з Китаєм є також серйозною проблемою для країни. У минулі роки імпорт до Таїланду з Китаю значно зріс, не в останню чергу через китайське надвиробництво. Негативне сальдо вже досить велике. Багато тайських компаній змушені були закрити свої заводи, оскільки не можуть конкурувати з китайськими виробниками. Є побоювання, що ескалація торгового конфлікту між США та Китаєм може ще погіршити ситуацію. Китайські компанії, позбавлені можливості продавати свої товари в США, можуть почати ще більш агресивно просуватися на інші ринки та наповнити Таїланд своєю продукцією за демпінговими цінами.
Отже, ситуація для Таїланду патова. З одного боку, країна має зменшити позитивне сальдо торговельного балансу зі США, а з іншого боку – стикається з потоком імпорту з Китаю, що загрожує її власній промисловій базі. Обидва ці фактори можуть обмежити можливості подальшого експорту. Гойдаються традиції традиційної тайської моделі розвитку, яка, як і в багатьох інших країнах Азії, базується на експортно орієнтованій індустріалізації.
Що робити? Відповідь: диверсифікувати. Щоб зменшити залежність від США та Китаю, уряд Таїланду хоче зміцнити торговельні відносини з іншими партнерами. Важливу роль відіграє Європейський Союз. Таїланд і ЄС зараз ведуть переговори про вільну торгівлю. На початку квітня 2025 року у Брюсселі відбувся п'ятий раунд переговорів. Обидві сторони прагнуть успішно завершити переговори до кінця року.
Хеннінг Еффнер, FES у Бангкоку
Бангладеш
Відстрочення підвищення мит на імпорт у США забезпечило Бангладеш вкрай необхідну паузу. Тепер уряд у Даці має можливість детальніше проаналізувати ймовірні наслідки для економіки та визначити свою переговорну позицію. Подальший перебіг подій може також відкрити для Бангладеш вікно можливостей.
Спочатку США підвищили мита на імпорт із Бангладеш до 37 відсотків. За офіційними даними Даккі, зараз США стягують близько 15 відсотків, тоді як Бангладеш – у середньому лише п'ять-шість відсотків. Особливо стурбовані заявами Вашингтона текстильні підприємства. Бангладеш є другим після Китаю найбільшим у світі виробником текстилю, а Сполучені Штати – найважливішим після Європейського Союзу ринком збуту. Глава тимчасового уряду Мухаммад Юнус закликав Вашингтон призупинити дію мита на три місяці. Вже ведеться робота над збільшенням імпорту із США. Але структурні обмеження заважають втілювати певні рішення у життя. Бангладеш не хоче ставити під загрозу свої тісні торговельні відносини з ЄС, тому шукає варіантів, сумісних із СОТ. Наприклад, положення про режим найбільшого сприяння ускладнює надання окремим країнам, таким як США, ексклюзивні митні переваги без шкоди для інших партнерів.
Бангладеш запропонувала звільнити від мит ще 100 імпортних товарів на додачу до тих 190, які вже є безмитними. Ця пропозиція – частина довгострокових реформ, вона зроблена не лише заради вигоди США. Однак там, де США конкурентоспроможні, вони зможуть отримати вигоду від нових ринкових можливостей, наприклад у виробництві бавовни, газових турбін, медичної техніки та агротоварів. Щодо високоякісної американської бавовни цікавляться всі сторони. Основним покупцем є Китай, але ці торгові відносини явно постраждають від нинішніх суперечок із США. Бангладеш поки що є середнім імпортером, але може заповнити пробіл. Найбільша перешкода становить довга доставка: це буде проблемою для місцевих компаній, враховуючи дедалі стисліші терміни поставок в індустрії одягу.
Невпевненість, яку викликала заява про підвищення американського мита, вже помітно вплинула на реальний сектор економіки Бангладеш
Невпевненість, яку викликала заява про підвищення американського мита, вже помітно вплинула на реальний сектор економіки Бангладеш. Декілька текстильних фабрик призупинили виконання замовлень. Деякі покупці намагалися домовитися про ще нижчі ціни, що вкрай важко для місцевих виробників, які й так не можуть розраховувати на високий прибуток. Через великі операційні витрати багато компаній дуже вразливі. Крім того, існує структурний дисбаланс у ділових відносинах: сильну позицію переговорів зазвичай мають покупці, а не постачальники. Багато хто побоюється, що в експортно орієнтованій промисловості вже почався ефект доміно.
Збитки для конкурентоспроможності Бангладеш може принаймні частково компенсувати зміну умов. Головні конкуренти першими постраждали від підвищення мит. Насамперед Китай, який, будучи найбільшим у світі виробником текстилю, тепер втрачатиме колосальні суми. Позиції В'єтнаму та Камбоджі також послаблюються. Більше турбує Індія та Пакистан. Обидві ці країни зможуть виграти від того, що мита для них значно нижчі (Індія приблизно на десять, а Пакистан приблизно на вісім процентних пунктів позаду Бангладеш). У минулому Індія виявилася не дуже здатною прямо конкурувати, але має амбітні плани щодо розширення свого текстильного виробництва. Також ймовірно, що ідеологічна близькість Дональда Трампа та Нарендри Моді, а також інтерес США до індійського ринку забезпечить Нью-Делі вигіднішу позицію. Міністр закордонних справ Індії Субраманіям Джайшанкар уже встиг поговорити телефоном зі своїм американським колегою Марко Рубіо. Але, незважаючи на це, Індія навряд чи зможе перетягнути виробництво з Китаю та Південно-Східної Азії до себе.
Фелікс Гердес, FES у Даці
За цим посиланням стаття відкриється без VPN
Sourse: www.ipg-journal.io