З Австрії – на фронт, після поранення – до дронів: історія командира “Цербера” Раїса Торчишник
/ Фото: телеграм-канал головкома ЗСУ Олександра Сирського
До повномасштабної війни Влад із позивним “Мазай” займався водійською діяльністю в Європі та перебував в Австрії, коли вночі почув від матері про початок російського вторгнення. Спочатку йому було важко повірити, але після евакуації рідних він ухвалив рішення повернутися в Україну та стати на захист держави.
Командир підрозділу “Цербер” розповів 24 Каналу про свій шлях від піхотинця у 93 бригаді до створення власної команди БПЛА. Навіть після важкого поранення він не залишив військову службу і знайшов спосіб знову бути корисним на передовій.
Повернення з Європи на війну
До повномасштабного вторгнення Влад працював водієм у європейських країнах. Коли Росія розпочала масштабний напад, він перебував в Австрії, а про війну дізнався близько четвертої ранку від своєї матері. Спочатку було важко прийняти цю звістку, адже сама думка про велику війну в Україні здавалася неймовірною, хоча напруга перед цим вже відчувалася.
Я не повірив. Думаю, це якийсь жарт. Не може в наш час початися в Україні війна, хоча все йшло до цього,
– пригадав військовий.
Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
Після першого шоку він зібрався з думками, вивіз родичів до Європи та вирішив повертатися додому. Його роботодавець спочатку не хотів його відпускати, оскільки потрібно було відпрацювати контракт, але згодом погодився і допоміг дістатися до кордону. Звідти Влад уже автобусом поїхав в Україну, де одразу ж спробував підписати контракт із ЗСУ.
Я трохи зібрався з думками, вивіз своїх родичів у Європу і вирішив повертатися, щоб стати на захист держави,
– розповів він.
Вступити на службу вдалося не одразу. Через молодий вік та відсутність бойового досвіду його спершу не приймали, тому Влад почав розпитувати друзів, у якій бригаді можна мобілізуватися або підписати контракт. Таким чином він вийшов на 93 бригаду, де вже служили знайомі йому хлопці. Контракт вдалося підписати лише з третьої спроби, після чого пройшов навчання в Європі, підготовку на бронетехніці в Україні та службу у 93 бригаді.
У 93-й бригаді я пройшов службу від піхотинця, групи швидкого реагування, групи подавлення вогнем до пілота,
– зазначив боєць.
Цей шлях дав йому досвід різноманітної роботи на фронті – від піхоти до дронів. Саме він згодом став основою для нового етапу, коли після поранення Влад почав шукати спосіб повернутися до війська вже в іншій ролі.
Поранення на Покровському напрямку
Влад отримав поранення на Покровському напрямку під час виконання бойового завдання. Перед цим ворог намагався штурмувати позицію, але російську групу вдалося нейтралізувати. Після цього окупанти почали розбирати місце роботи підрозділу та спалили точку зльоту, тому вночі бійцям наказали висуватися на розвідку нових позицій, щоб знайти безпечніше місце для діяльності.
Коли я проводив розвідку, стався підрив. Я спочатку думав, що підірвався не я, а побратим, який ішов поруч,
– пригадав військовий.
Після вибуху він намагався підвестися, але зрозумів, що рухатися далі вже не може. Одна нога була сильно пошкоджена, інша дістала кілька осколків. Влад викликав евакуацію та повідомив, що він “300-й”. Його швидко вивезли з позиції, далі були евакуаційний пункт, госпіталь, перевезення до Києва, операції та тривале лікування.
Думав, що це три-чотири місяці – і все, я повернуся на службу,
– розповів він.
Повернутися так швидко не вдалося. Побратими, які вже проходили через ампутацію, попереджали, що відновлення буде значно довшим, ніж здається на початках. Тоді Влад почав шукати інший спосіб допомагати військовим: зайнявся волонтерством, їздив до хлопців, збирав кошти, купував для підрозділів пікапи. Люди довіряли йому та робили донати, але всередині залишалося відчуття, що це не зовсім його місце. Саме після цього з’явився новий варіант повернення до війська – не як піхотинця, а як командира майбутнього підрозділу БПЛА.
Народження підрозділу “Цербер”
Після поранення та волонтерства Влад усе одно шукав шлях назад до війська. Переломним моментом став дзвінок від друга, який запропонував йому очолити новий підрозділ БПЛА – як для розвідки, так і для ударної роботи. Ця ідея відгукнулася одразу, бо ще під час служби в 93 бригаді він разом із молодими побратимами розмірковував про власну команду, яка могла б професійно працювати, навчатися та нищити ворога.
Я дуже загорівся цим, тому що ще в 93-й ми з хлопцями хотіли зробити свою команду професіоналів, яка буде робити роботу і нищити ворога,
– розповів “Мазай”.
Так він опинився у 31 бригаді, де спочатку побачив лише кількох людей, готових розвивати новий напрямок. З чотирьох бійців команда виросла до 15, а підрозділ уже пройшов шлях від відділення до взводу. Для самого “Цербера” це стало першою маленькою перемогою, бо підрозділ не просто створюється на папері, а поступово розширюється та формує власну систему роботи.
Зараз команда прагне розвивати три напрямки: логістичний, розвідувальний та ударний. Розвідка вже функціонує, ударні БПЛА перебувають на етапі розвитку, є майстерня та люди, які готові вчитися у професіоналів, щоб потім повертатися та демонструвати результат на фронті.
До підрозділу приходять люди з різним досвідом, зокрема й ті, хто мав статус СЗЧ (самовільне залишення частини). Причини в кожного можуть бути різні, але для Влада важливо не лише минуле людини, а й те, чи готова вона працювати, навчатися та бути корисною команді. Тому спершу він проводить співбесіду, оцінює навички та визначає, чи підходить боєць саме для цієї роботи.
Об’єднує цих людей те, що вони хочуть нищити ворога, захищати свою країну, а головне – розвиватися,
– наголосив командир підрозділу.
До “Цербера” приєднуються люди з різними навичками: хтось добре розбирається в автомобілях, хтось – у паянні дронів, хтось має здібності до пілотування. Для “Мазая” розвиток став однією з головних умов виживання та перемоги, бо фронт швидко змінюється, а ворог постійно використовує нові технології.
Він відстежує те, що росіяни застосовують на їхньому напрямку, надає хлопцям навчальні матеріали та прагне, щоб підрозділ зростав далі. За його словами, якщо все вдасться, вже за рік “Цербер” може стати більш автономним та самостійно виконувати складні завдання на важливіших напрямках України.
Як поранений військовий повернувся до фронту: дивіться відео
Источник: www.24tv.ua