Напад на ТЦК у Львові є прямим наслідком головної помилки держави

Автор колонки: Сергій Притула
Писати про те, що розриває нас зсередини, – це болісно. Однак мовчати – ще гірше. Хіба це вперше, коли на працівників ТЦК піднімають руку? Ні. На них нападають, їх б’ють і, на жаль, вбивають вже кілька років.


Автор колонки: Сергій Притула
Розмірковувати про те, що розриває нас зсередини, – це болісно. Проте мовчати – ще гірше. Чи це вперше, коли на працівників ТЦК піднімають руку? Ні. На них нападають, їх б’ють і, на жаль, вбивають вже кілька років.
“Якось воно буде” – це не стратегія
Таким чином, те, що сталося на Сихові, є прямим наслідком того, що держава на п’ятому році повномасштабного вторгнення так і не сформувала чітких правил. Про це пише Сергій Притула.
Були обіцянки реформувати ТЦК. І що? В інформаційному просторі немає жодного обговорення того, як це має відбуватися! Зміна назви при тій самій примусовій моделі? Чи щось принципово інше? Чи може взагалі існувати мобілізація без чітких правил демобілізації?
Люди не розуміють, на що їм розраховувати. І вже кілька років держава намагається уникнути цієї комунікації. “Якось воно буде” – це не стратегія.
Повинна бути одна державна політика щодо мобілізації, яку комунікують усі – влада, опозиція, лідери думок. Всі в унісон. Бо мобілізація – це питання національної безпеки, а не інструмент для набивання рейтингів. Доки чітка політика щодо мобілізації відсутня і військово-політичне керівництво не спілкується про це з суспільством, є умовний Гончаренко, який заробляє рейтинги на тому, що критикує ТЦК і цим нормалізує поведінку натовпу на Сихові.

24 Канал – у WhatsApp Підпишіться, щоб не загубити і читати перевірені новини Додати
Щомісяця в Україні мобілізують 30 тисяч осіб. Переважна більшість іде сумлінно виконувати найважливішу місію громадянина – боронити державу. Де ці історії? Де ці відео? Чому інформаційний простір заповнений лише негативом?
Національна безпека – це не тільки про дрони та гармати. Це і про інформаційну політику. Одне без іншого не працює. Дуже важко розраховувати на перевагу на полі бою, якщо інформаційний простір у тилу тотально програний.
Та, звичайно, головне запитання, від якого не втечеш, коли бачиш відео зі Львова – чим ті, хто піднімає руку на українських військовослужбовців (а працівники ТЦК – це військовослужбовці Сухопутних військ ЗСУ), відрізняються від російських солдатів, які теж прагнуть вбивати українських військовослужбовців?
Якщо ми хочемо, щоб подібні випадки не повторювалися, Міноборони має терміново запропонувати модель реформи мобілізації і винести її на широке обговорення. Бо коли немає обговорення – є мовчання. А в цій тиші дуже гучно чути тих, хто демонізує ТЦК і зриває мобілізацію.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua
