Іван МагурякОсновні тези
- Слов’янськ став ключовою мішенню для російських сил – супротивник має намір захопити його, а також розташований поруч Краматорськ.
- Комбат батальйону дронових систем “Сапсани” 30-ї ОМБр Михайло “Депутат” Трач поділився інформацією про обстановку на Слов’янському напрямку та про тактичні завдання росіян у межах зони відповідальності.
- Який вплив мала погода на військові дії, що принесе підвищення температури на передовій, як технології трансформують лінію фронту і чи готові росіяни розпочати наступ на Краматорськ – обговорюємо в інтерв’ю.
- 1 “Чергова ціль противника”: що відбувається зараз на Слов’янському напрямку?
- 2 Чи чекає на Краматорськ і Слов’янськ доля покинутого Добропілля?
- 3 Чи вплинув контрнаступ у Дніпропетровській області на ситуацію на Донбасі?
- 4 Який вплив мала зима на бойові дії та чи припинить росіян потепління?
- 5 Наскільки зараз дієві дрони на передовій?
- 6 Як БпЛА та НРК забезпечують необхідним бійців на позиціях?
- 7 “Особового складу завжди бракуватиме”: яка ситуація з мобілізацією та набором?
- 8 Є 4 ключові причини: чому бійці йдуть в СЗЧ і що потрібно робити?
- 9 “Цей конфлікт – назавжди”: якою має бути Україна в майбутньому, доки існує Росія?
- 1 “Чергова ціль противника”: що відбувається зараз на Слов’янському напрямку?
- 2 Чи чекає на Краматорськ і Слов’янськ доля покинутого Добропілля?
- 3 Чи вплинув контрнаступ у Дніпропетровській області на ситуацію на Донбасі?
- 4 Який вплив мала зима на бойові дії та чи припинить росіян потепління?
- 5 Наскільки зараз дієві дрони на передовій?
- 6 Як БпЛА та НРК забезпечують необхідним бійців на позиціях?
- 7 “Особового складу завжди бракуватиме”: яка ситуація з мобілізацією та набором?
- 8 Є 4 ключові причини: чому бійці йдуть в СЗЧ і що потрібно робити?
- 9 “Цей конфлікт – назавжди”: якою має бути Україна в майбутньому, доки існує Росія?
Слов’янськ є однією з основних мішеней для росіян у війні проти України. Це невипадково, оскільки місто має не тільки стратегічну, а й ідеологічну важливість для супротивника. Саме тут навесні 2014 року розпочали діяльність диверсійні групи Ігоря Гіркіна-Стрєлкова, які прибули з Росії. Фактично, з цього і почалася війна в Україні ще у 2014 році.
І ось через 12 років російські війська знову прагнуть захопити Слов’янськ. По місту щодня наносять удари дрони та керовані авіабомби, іноді – реактивна артилерія. Над східними околицями міста вже літають FPV-дрони.
У кінці лютого ми мали можливість відвідати Слов’янський напрямок і поспілкуватися з командиром батальйону безпілотних систем “Сапсани” 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького – Михайлом “Депутатом” Трачем. Ми розпитали його про поточну ситуацію на напрямку, плани противника і загрози, що нависають над Слов’янськом. Про це та інше читайте в ексклюзивному інтерв’ю 24 Каналу.
“Чергова ціль противника”: що відбувається зараз на Слов’янському напрямку?
Яка наразі обстановка на Слов’янському напрямку, зокрема, в зоні відповідальності вашої бригади?
Варто зазначити, що ворог систематично робить спроби просунутися саме в напрямку Слов’янська та Краматорська. Це – головні із завдань на так звану “спецоперацію”. Якщо пригадати 2014 рік, коли все почалося, то першим містом, куди увійшли диверсійні загони Гіркіна, був Слов’янськ.
Це важливий транспортний пункт, велике промислове місто. Контроль над Слов’янськом і Краматорськом взагалі означатиме контроль над усією Донецькою областю. Після того, як супротивник майже завершив із Покровськом, його наступні цілі – Слов’янськ і Краматорськ. Тому вони будуть концентрувати тут найбільше зусиль.
Основна ціль – захоплення Слов’янська та Краматорська, всього Донбасу. А які тактичні завдання вони мають?
В нашій смузі ворог безпосередньо намагається вийти на рубіж – канал Сіверський Донець – Донбас, в напрямку траси Е-40, щоб отримати доступ до висоти й встановити контроль над нею. Тоді вони зможуть використовувати звідти “мавіки” і FPV на радіокеруванні для уражень по Слов’янську.
Якщо розглядати лінію фронту ліворуч від нас, це напрямок Сіверська, то завдання – вийти на Рай-Олександрівку, Миколаївку і з цього рубежу просуватися до Слов’янська.
Але для цього їм потрібно на кількох ділянках форсувати річку Сіверський Донець, що зараз є складним. І це буде важко зробити до літа, оскільки вона буде повноводною. Загалом, це непросте завдання, оскільки під час кампанії у 2022 році ворог не зміг цього зробити.
Ситуація в районі Слов’янська і Краматорська станом на початок весни / Карта DeepStateMAP
Паралельно з цим, в напрямку Костянтинівки ворог хоче захопити місто і просуватися на Дружківку. Тоді вони зможуть просуватися з напрямку Костянтинівки, Дружківки та Добропілля, щоб створити виступ для оточення Слов’яно-Краматорської агломерації.
А як вплинуло на поточну ситуацію те, що у грудні 2025 року росіяни окупували Сіверськ?
Сіверськ розташований у низині. Тому оперативного впливу це не мало. Проте тактично ворог наблизився до висот, що розташовані за Сіверськом, і робить спроби захопити їх.
Якщо їм вдасться там закріпитися і перемістити туди свої підрозділи БпЛА, то це створить додатковий тиск на наше угруповання військ – ворог зможе активніше діяти по наших тилах і перерізати логістику.
Сіверськ, як і Лиман, називають “східними воротами” до Слов’янська і Краматорська. Сіверськ – окупований, Лиман зараз росіяни намагаються захопити знову. Як це вплине на Слов’янський напрямок, якщо їм це вдасться?
Тиск на Лиман і Сіверськ, а також тиск на напрямку Добропілля, – це складові великої кампанії з оточення Слов’янсько-Краматорської агломерації. Тобто ворог планував сформувати два клини, якими міг би “закрити” нас десь у районі Барвінкового.
Ворог хотів зробити велике оточення агломерації Слов’янська і Краматорська / Карта DeepStateMAP
Але ворогу не вдалося реалізувати цей план, хоча були певні просування. Однак завдяки діям українських військових ми змогли ліквідувати ці просування.
В цілому, ворог не відмовляється від своїх намірів і буде перекидати на цей напрямок все більше резервів, оскільки, базуючись на тих книгах і доктринах, за якими він воює, він вважає, що просуватися треба саме так.
Чи чекає на Краматорськ і Слов’янськ доля покинутого Добропілля?
Ви згадали про Добропілля. Минулого літа як Добропілля, так і Білозерське за лічені дні були покинуті після російських обстрілів. Фронт до міст не дійшов, але вони майже порожні. Слов’янськ і Краматорськ – значно більші міста, але чи є загроза такого сценарію для них?
Наразі Слов’янськ і Краматорськ – живі міста. Тут працює певна промисловість, магазини, деякі підприємства, комунальна сфера. Звісно, людей стало менше, ніж було раніше. Дух війни відчувається, коли є обстріли – КАБи, ракети, РСЗВ і навіть поодинокі FPV-дрони, які залітають на околиці.
Але якщо фронт наблизиться на небезпечну глибину, а це так звана сіра зона, тобто 10 – 15 кілометрів безпосередньо до міст, то це буде зона досяжності звичайних FPV. Тоді цивільним доведеться покинути місто, бо проживання стане нестерпним і небезпечним.
Якщо подивитися на зведення Генштабу, то на Краматорському напрямку – доволі низька активність, порівняно з іншими напрямками. Чи вірять росіяни в те, що зможуть захопити Слов’янськ, але мають сумніви щодо Краматорська?
Якщо подивитися на перебіг бойових дій, то для них зараз важливіше закрити питання по Костянтинівці. Оскільки тоді вони зможуть перекинути певні резерви, щоб з боку Часового Яру просуватися в напрямку Дружківки і Краматорська.
Щоб розпочати наступальну операцію на Краматорськ, їм потрібно вирівняти фронт. З боку Слов’янська також є наші вклинення, які потребують вирівнювання.
У випадку окупації Костянтинівки ворог почне наступ на Краматорськ / Карта DeepStateMAP
Зараз багато експертів стверджують, що головна битва за Донбас буде саме за Слов’янськ і Краматорськ. Чи згодні ви з цим твердженням?
Фактично, контроль над Донецькою областю ворог зможе отримати тільки в разі захоплення Слов’янсько-Краматорської агломерації. Потім – вийти на адміністративні кордони Донецької області й створити так звану “зону контролю”.
Росіяни ставлять собі завдання нібито, щоб території, які вони включили до свого складу, перейшли під повний контроль в адміністративних межах і додатково щоб була буферна зона. Відповідно, якщо вони захоплять Краматорськ і Слов’янськ, їм ще потрібно буде створити певну буферну зону. І тільки тоді можна буде стверджувати, що вони щось там контролюють. Поки що вони тут зовсім нічого не контролюють.
Чи вплинув контрнаступ на Дніпропетровщині на ситуацію на Донбасі?
Нещодавно на Олександрівському напрямку розпочалася серія успішних контратак на Дніпропетровщині. Чи це впливає на ситуацію на півночі Донеччини, наприклад, чи не перекидає ворог резерви звідти?
Враховуючи тактику ворога на фронті, то, крім просочування, це також тактика “тисячі порізів”. Він намагається постійно малими піхотними штурмовими групами знаходити вразливі місця в нашій обороні. Коли знаходить – максимально намагається відправляти туди резерви.
Ситуація на Дніпропетровщині, певною мірою, була зумовлена тим, що ворог знайшов якусь щілину. Вони побігли туди як таргани. Однак фактично повного контролю над територією у ворога не було. Оскільки, якби це було так – там була б побудована система оборони й звідти б їх було не просто вибити.
Ворог закріплювався там, займав якісь підвали й намагався просуватися далі. Водночас наші Збройні Сили змогли зачистити цю територію і відкинути ворога на ті позиції, де він був, або й далі.
Відповідно, після цього контрнаступу противник має скоригувати свої подальші дії. Тобто на Дніпропетровщині були залучені певні резерви, були сподівання на створення додаткового тиску. Однак це не вдалося. Коригувати доведеться не тільки в районі межі трьох областей (Донецької, Запорізької та Дніпропетровської, – 24 Канал), але й загалом у війську.
Наразі ситуація на Дніпропетровщині не впливає на нас – там інше угруповання військ ворога, яке має інші оперативні й тактичні цілі. Однак це може скоригувати загальні плани ворога по всьому фронту.
Як зима вплинула на бойові дії й чи припинить росіян потепління?
Цього року в нас була дуже складна зима і погода часто грала не на нашу користь. Чого варті спроби росіян форсувати Сіверський Донець, коли він замерзав. Чи є ще приклади, коли погода грала не на нашу користь цієї зими?
Зима – найважчий етап, і за весь час, що я на фронті – ця зима була найскладніша. Сніг, дощ, морози, погані погодні умови. Ворог, маючи більше особового складу, отримав можливість приховано його пересувати. Ми не мали переваги в аеророзвідці й ми його не бачили. Це ускладнило визначення його планів.
Противник мав можливість забезпечувати тили, підтягнути велику кількість особового складу, яку можна було кидати на прориви.
Основна тактика ворога зараз – тактика просочування. Несприятливі погодні умови – противник рухається. Сприятливі умови – ми знаходимо ворога і знищуємо.
Через те, що це була така складна зима, ми маємо таку ситуацію на фронті. Все просування ворога, яке було за цей час, відбувалося під прикриттям негоди.
Як тільки погода стабілізується – ми побачимо реальну картину того, де є ворог, де зміг закріпитися і будемо відповідно до цього реагувати. Зараз робити висновки про те, що ворог просунувся чи не просунувся, не можна, оскільки ми не показали на 100% те, що можемо зробити.
Михайло Трач, командир батальйону безпілотних систем “Сапсани” / Фото 30-ї ОМБр
Зараз стає тепліше, і буде болото. Чи це зупинить ворога на деякий час?
Це не те, що може зупинити ворога. Це просто дасть нам можливість розпочати свої активні дії. У цьому і різниця між нами та ворогом. Перевага противника в живій силі, але якщо використовувати її за гарної погоди – то майже всі з них стають трупами. За поганої погоди певний відсоток може дійти.
Ми бачимо реакцію російських блогерів на статистику нашого Генштабу. Вони визнають, що це – тактика. Їхнє просування дається величезною ціною. І втрати в останні місяці минулого року і в перші місяці цього року зросли.
Вперше за багато років цієї війни мобілізаційний ресурс росіян пішов у мінус. Тобто вони не можуть мобілізувати стільки ж, скільки втратили. Зараз ми почнемо ще більше працювати по цьому особовому складу. Будемо знаходити й знищувати. Втрати будуть рости й просувань не буде.
Ворог розраховував, що ми втечемо з позицій, але ми залишаємось там. Так, противник у міжпозиційному просторі, але і ми там.
Зараз триває війна технологій, але минула зима, як ви й казали, була одна із найважчих. Екстремальна погода має вплив і на техніку. Чи є розуміння, що треба допрацювати та як адаптувати технології краще до таких погодних умов на майбутнє?
Це не перша зима на Донбасі, ми приблизно розуміємо, що відбувається. Так, звичайно, ми адаптовували, наприклад, бомбери, оскільки були певні проблеми зі скидами. Проте ми працювали при -25 градусах, а бомбери літали. Адаптовували батареї, робили маскування НРК.
Це все речі, які приходять з досвідом. Немає книжок, де написано, як це робити. Потрібно вчитися на ходу і на своїх помилках. Завдяки тому, що ми намагаємося швидко адаптуватися і сповідуємо сучасний принцип, а не радянський, то такі речі відбуваються швидше. Ми беремо ініціативу знизу, тобто від тих, хто безпосередньо працює, і намагаємося цю ініціативу відпрацювати й відповідати на виклики сьогодення.
Наскільки зараз дієві дрони на передовій?
Який відсоток уражень зараз припадає саме на дрони?
Виходячи з того, як працюємо ми та що я бачу в нашій смузі, можна стверджувати, що понад 80% – це втрати ворога через дрони або через заходи, здійснені за їх допомогою. Тобто через дистанційне мінування та безпосереднє вогневе ураження за допомогою FPV, скидів і всього іншого.
Якщо брати до уваги виявлення, то до 95% виявлень ворожої піхоти відбувається за допомогою аеророзвідки.
Дрони зараз – це високоефективний і недорогий засіб знищення противника.
Як працюють бійці 30-ї ОМБр на Слов’янському напрямку: дивіться відео
На яку відстань зараз працюють FPV-дрони як з боку противника, так і з нашого?
Звичайний FPV-дрон на аналоговому зв’язку, десятидюймовий з боєприпасом 1,5 кілограма, в цих погодних умовах може закривати до 25 кілометрів. Але якщо враховувати те, що позиції операторів розташовані не безпосередньо на лінії зіткнення, а трохи далі, то виходить робота на 15 кілометрів. Будь-яка легка техніка, мотоцикл чи піхотинець будуть уражені.
Такий самий радіус і в противника. Однак ворог має більшу кількість пілотів і може ефективніше контролювати наші пересування і переривати їх. Але у нас менше особового складу, тому ми підбираємо моменти, коли ворогу складно виявити нас і краще ховаємось. Противник же має більше людей і мусить робити більше переміщень, через що йому важче ховатись.
Зараз іноді ми стикаємося з ситуацією, коли є велика кількість цілей, і ми не завжди встигаємо їх уразити.
Важливо. Дрони зараз – вкрай важливий засіб на фронті, який дозволяє виявляти й атакувати ворога, а також забезпечувати наших бійців на позиціях усім необхідним. Однак ремонт наявних дронів, переобладнання нових коптерів та багато інших нюансів потребують ресурсів. Тому ви можете долучитися до збору для майстерні батальйону Безпілотних систем “Сапсани” 30-ї ОМБр. Щоб підтримати наших бійців на Слов’янському напрямку, ви можете задонатити на монобанку за посиланням або за номером карти – 4441 1111 2686 7880.
Які типи дронів завдають ворогу найбільшої шкоди?
Різні дрони виконують різні завдання. FPV на оптоволокні чи аналогові, “мавік” зі скидом, важкі чи легші бомбери. Загалом, найбільше – аналоговий FPV, оскільки він масовий і дешевий продукт, на нього можна причепити будь-який боєприпас. Тому на нього припадає найбільше уражень.
Але буває, наприклад, що великим бомбером розібрали якесь укриття, а вже всередину відправили нанести конкретне вогневе ураження дрон на оптоволокні.
У Запоріжжі та Сумах уже були випадки, коли на великі дрони росіяни прикріплювали FPV-дрони, що дозволяє збільшувати дальність ураження й атакувати обласні центри. Чи використовує ворог таку стратегію на Донеччині?
Ворог намагається тероризувати мирне населення, зокрема в тому ж таки Слов’янську, й FPV-дрони сюди долітають. Але і та тактика, про яку ви кажете, – це елемент терору цивільного населення. Оскільки ці “дрони-матки” ми так само використовуємо, маємо певні свої розробки, які дають можливість залітати глибоко в тили ворога, коли він цього не очікує, і працювати. Але на відміну від них, ми уражаємо виключно військову інфраструктуру.
Як БпЛА та НРК забезпечують необхідним бійців на позиціях?
Важкі бомбери зараз – це не тільки про удари, а й про логістику, доставлення необхідного бійцям на позиції й тощо. Чи відповідають за цю логістику окремі екіпажі, чи це завдання екіпажів, які виконують і бойову роботу?
Ця робота покладається на вільні екіпажі. Наприклад, якщо брати батальйони безпілотних систем, то наше основне завдання – дистанційне мінування і вогневе ураження. Водночас якщо є необхідність допомогти піхоті в логістичному забезпеченні чи у виконанні специфічних завдань, ми беремо це на себе і також допомагаємо.
Треба розуміти, що якою б сучасною і технологічною не була ця війна, без піхотинця і його перебування на лінії бойового зіткнення нічого не буде. Тільки його присутність визначає ту територію, яку ми контролюємо і на якій ми стоїмо.
Піхотинці рушають на позиції / Фото 30-ї ОМБр
Скільки вильотів треба виконати бійцям на бомберах, щоб забезпечити бійців на позиціях?
Менші бомбери несуть посилку на одну людину. Зазвичай це вода, їжа, якісь медикаменти. Якщо на позиції 5 людей – треба 5 таких посилок. Важкий бомбер може впоратися з цим завданням за 1 чи 2 рази.
Але не треба забувати, що в нас є й екіпажі наземних роботизованих комплексів, які за раз можуть завезти пів тонни провізії на позицію. Це все завозять на точку, звідки хлопці можуть забрати.
НРК з провізією і важкі бомбери з посилками бійцям є пріоритетними цілями для ворога?
Для них найбільший пріоритет – наші дрони-розвідники, оскільки це впливає на дрони, які наносять безпосереднє вогневе ураження по них. І так само на логістику – бомбери та НРК. Вони розуміють, що якщо піхота буде без їжі, без води, без ліків – вона не воюватиме.
Якщо в нас не буде розвідки і розуміння звідки і як ворог рухається, ми не зможемо ефективно вражати. Тому вони шукають наші екіпажі та полюють на них.
Ви вже згадали про НРК. Це не тільки логістичний засіб, але й бойовий. Як зараз розвивається цей напрямок у вас?
У стрілецькому батальйоні, де я служив з 2022 року, ми наприкінці 2023 року вперше використали НРК для виконання логістичних місій у себе в батальйоні. Тоді це було щось нове, і ніхто не розумів, що це таке і як з цим працювати.
Якщо говорити про мій шлях на посаді командира батальйону, то на початку минулої осені у нас були перші логістичні місії НРК саме для забезпечення наших позицій. Завдяки роботі НРК ми зберегли велику кількість особового складу, який безпосередньо займався логістикою, та вберегли транспорт.
Якщо брати ударні місії, то вже вкінці року, відповідно до реформи Збройних Сил, було створено окрему роту наземних роботизованих комплексів, у складі якої є підрозділ, що виконує ударні місії. Вони вже пробували декілька разів виїжджати на вогневе ураження, але поки що ми здобуваємо спроможності – ми шукаємо особовий
Источник: www.24tv.ua