Що ховається за блискучою вітриною саміту НАТО в Анкарі
Автор колонки: Юрій Подорожній
Поки Анкара відзначає єдність під білбордами, Київ прокидається в диму. Обіцяні Україні 70 мільярдів євро – це фінанси, а не ракети. А балістичні ракети, що прилітають у столицю, зупиняються не деклараціями, а перехоплювачами, яких наразі немає в наявності.
Автор колонки: Юрій Подорожній
Поки Анкара відзначає єдність під білбордами, Київ прокидається в диму. Обіцяні Україні 70 мільярдів євро – це фінанси, а не ракети. А балістичні ракети, що прилітають у столицю, зупиняються не деклараціями, а перехоплювачами, яких наразі немає в наявності.
Чим сяє турецька вітрина
Напередодні відкриття саміту Росія знову здійснила масований ракетно-дроновий напад на Київ. Це створює невідповідний фон для картинки з Анкари. Це послання від Володимира Путіна саміту, написане балістикою по житлових районах: поки 32 лідери позуватимуть для спільного фото, він визначатиме справжній порядок денний. Більше деталей – у ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
І б’є саме туди, чого альянсу бракує. Балістичні ракети не зупиняє порожній склад ППО: під час попереднього масованого удару, одного з наймасштабніших за час війни, частка балістичних ракет була аномально високою, а їх перехоплення – низьким. Тоді ж Зеленський назвав протиповітряну оборону “одним із ключових підсумків» Анкари й кинув союзникам: “Якщо НАТО ще щось означає…”.
А далеко від того диму Анкара відкриває свою вітрину. Білборди “Спільне майбутнє в солідарності”, “десятки мільярдів доларів” нових оборонних контрактів, церемонія масового підписання в перший день і спільне фото 32 лідерів під Бештепе, палацом Ердогана, що налічує понад тисячу кімнат, який він збудував як осідок власної влади.
Туреччина вперше за понад два десятиліття приймає саміт, і тому подає це як власну коронацію.
Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
Блиск вітрини справжній. Господар демонструє зрілу оборонну промисловість, таку як Baykar, Aselsan, TAI, Roketsan, і концепцію “хаб-держави”, без якої, мовляв, європейська безпека не буде забезпечена. НАТО підраховує “Trump’s trillion”: за даними Рютте, від першої каденції Трампа союзники збільшили оборонні витрати на трильйон доларів, а Європа й Канада торік додали 20%.
Підсумкова “Анкарська декларація” вже узгоджена на рівні послів, підтверджує “залізобетонну” Статтю 5, називає Росію “довгостроковою загрозою” та фіксує 70 мільярдів євро допомоги Україні на 2026 рік і “щонайменше такий самий рівень” на 2027 рік. На папері це виглядає потужно.
Тантрум як частина шоу
Та за блиском вітрини ховається постійний тріск. Напередодні саміту Трамп знову назвав відносини зі США “кумедними” й однобокими та дорікнув союзникам, що вони “не були поруч” під час війни з Іраном. Ще у травні Вашингтон попередив, що навіть у воєнний час виводить із моделі сил для Європи бомбардувальники, винищувачі й кораблі.
Ще різкіше висловився його міністр оборони. У червні в Брюсселі Піт Гегсет назвав НАТО “паперовим тигром” і “вулицею з одностороннім рухом”, кинув союзникам “ганебно” за відмову пустити США до баз проти Ірану й пригрозив урізати внески. А тоді, оголосивши піврічний перегляд присутності військ США в Європі, вийшов із зали раніше й залишив Рютте гасити пожежу у залі, який слухав мовчки.
За цим стоїть зміна лексики, яка важливіша за тон. Багато років Вашингтон вимагав “розподілу тягаря”, а тепер говорить про “перекладання тягаря”. Європа має сама нести конвенційну оборону континенту. Тренд більший за Трампа й переживе його.
Тріщина проявляється навіть у дрібницях. На саміті, що має демонструвати єдність, Чехія прибуде розділеною: уряд Бабіша спробував не допустити до делегації президента Павела, колишнього голову Військового комітету НАТО, а той відсудив право участі через Конституційний суд і летить до Анкари окремим літаком від прем’єра.
Це не робить декларацію порожньою. Стаття 5 підтверджена, 70 мільярдів євро – це реальні кошти, зростання видатків Європи – це факт. Але вітрина заповнена не тим, що потрібно Києву просто зараз: Європа торгується за формулу на роки.
Порожній склад
Ось де проходить справжній вододіл. П’ятивідсоткова ціль (3,5% на ядро оборони плюс 1,5% на суміжні галузі) буде досягнута лише до 2035 року. Контракти, підписані в Анкарі, стануть поставками протягом років. А головний дефіцит, перехоплювачі ППО, загострився через саму іранську війну: вона вичерпала склади настільки, що Вашингтон турбується за власні запаси, а союзницькі вичерпані до межі.
Саме тому Київ їде в Анкару не за декларацією, а з прямим проханням надати протиповітряну оборону після чергових обстрілів. 70 мільярдів євро – це рядок у бюджеті, а не ракета на пусковій установці.
За два тижні до саміту Трамп протягнув, попри спротив Конгресу, продаж Туреччині двигунів GE F110 вартістю понад 700 мільйонів доларів, близько 80 моторів для винищувача KAAN, і пообіцяв Ердогану “зробити щось, що його дуже потішить”.
Але повний приз, повернення в програму F-35, залишилося заблокованим: поки в Туреччині встановлені російські С-400, закон США це забороняє. Тобто Анкара поїде з двигунами, а не з літаком. Це суто транзакційний підхід.
Головне вирішується за зачиненими дверима
Декларацію ухвалять без несподіванок, і на папері це плюс. Але питання вступу України до НАТО в Анкарі, схоже, не порушить навіть сама Україна. Обіцянки про членство більше не лунають. Київ приїхав по перехоплювачі, а не по декларацію.
Усе вирішиться не на папері, а за зачиненими дверима. На полях саміту Трамп проведе окрему зустріч із Зеленським, і вона може переважити будь-який пункт комюніке. Підхід той самий, що в іранському меморандумі: спочатку угода, суть потім. А Києву потрібне не це, а конкретне: перехоплювачі Patriot за європейські кошти, ліцензія на власне їх виробництво і, піднявши ставку по максимуму, хоча б Tomahawk, той єдиний козир, якого Кремль відкрито боїться.
Якщо нададуть, це й буде справжній результат саміту в Анкарі. Якщо ні, найгучніші декларації залишаться словами, а білборди “Спільне майбутнє” за два дні поїдуть на смітник. І над Києвом висітиме те саме питання: чи встигне заповнитися склад, доки не настане зима.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua