Найпотужніша російська армія зазнає невдачі у наступі через помилку командування
Автор колонки: Костянтин Машовець
Ситуація на Гуляйпільському напрямку відзначається унікальним процесом активної фрагментації наступу російської 5-ї загальновійськової армії в тактичній зоні. По суті, наступ трансформувався у низку безперервних боїв між невеликими піхотними групами за окремі позиції, зайняті сторонами вздовж формальної лінії зіткнення по обидва її боки.
Автор колонки: Костянтин Машовець
Ситуація на Гуляйпільському напрямку відзначається унікальним процесом активної фрагментації наступу російської 5-ї загальновійськової армії в тактичній зоні. По суті, наступ трансформувався у низку безперервних боїв між невеликими піхотними групами за окремі позиції, зайняті сторонами вздовж формальної лінії зіткнення по обидва її боки.
Це спричинило змішування бойових порядків російських та українських підрозділів, які змушені вести бойові дії силами своїх окремих піхотних груп у режимі блокування, часто без координації з основними силами. Про це пише Костянтин Машовець.
Читайте також Росія атакує українські АЗС, але сама опиняється у паливній скруті
Чому зупинився наступ найбільш боєздатної російської армії?
Супротивник намагається просуватися невеликими піхотними групами через міжпозиційні проміжки, які на цьому напрямку недостатньо прикриті або зовсім не прикриті Силами оборони України.
Однак інтенсивність навіть таких спроб наступу в смузі дій 5-ї ЗВА протягом звітного періоду значно знизилася. Відповідно, ця російська армія досі не досягла рубежу Верхня Терса – Гуляйпільське і не зайняла рубіж Варварівка – Радісне вздовж річки Гайчур та дороги Гуляйполе-Покровське.
У нашому Telegram – лише оперативні новини Підписуйтеся, щоб дізнаватися їх першими Додати
У цьому контексті противник зміг лише проникнути низкою малих піхотних груп на цих напрямках, які змушені там виживати, а не планувати подальший наступ. Найзахідніші з таких груп перебувають у районі Новоселівки, найпівнічніші – в районі Зарічного та Нового Запоріжжя. Наразі росіяни не можуть наростити зусилля на цих напрямках і просунутися далі.
Своєю чергою, українські підрозділи змушені утримувати низку позицій та опорних пунктів в глибині бойових порядків противника (фактично оточеними або частково оточеними). Наприклад, у районах населених пунктів Залізничне, Гуляйполе, Зелене, Варварівка та на захід від Солодкого. Це значно ускладнює для противника процес закріплення.
Іншими словами, в оперативно-тактичному плані наступ російської 5-ї ЗВА УВ “Схід” припинився, розпавшись на численні бої та сутички дрібного тактичного значення, замість цілеспрямованого просування у бік Оріхова зі сходу. І навіть тоді, за останні 2-3 тижні, активність малих піхотних груп ворога, які вже змогли проникнути в бойові порядки українських підрозділів на цьому напрямку, помітно зменшилася.
Ба більше, це сталося, попри те, що російське командування змогло сконцентрувати в смузі 5-ї ЗВА, найпотужнішої армії УВ “Схід”, для наступу на Оріхів значні сили та засоби, а також різко збільшило використання бойової авіації на цьому напрямку та наростило застосування артилерії і БпЛА. Саме завдяки цьому противник досі мав змогу здійснювати усі ці проникнення.
Росіянам доведеться шукати резерви
Подальші перспективи наступу російської 5-ї армії у напрямку Оріхова наразі виглядають неоднозначними. Ця армія споживає величезну кількість предметів матеріально-технічного забезпечення на добу. Починаючи з пального та боєприпасів, закінчуючи водою (що є дуже важливим через літню спеку).
Цифри щоденної потреби в предметах МТЗ для всієї армії вражаючі. За так званою “голодною нормою”, їй потрібно від 650 до 800 тонн різних вантажів на добу, а за “максимальною” (тобто під час масштабного наступу армії) кількість може різко зрости від 2850 до 3000 тонн вантажів на добу.
Крім того, слід пам’ятати, що вся оперативна логістика російської 5-ї ЗВА фактично тримається на кількох комунікаціях. Зокрема, це такі маршрути:
-
Донецьк – Курахове – Велика Новосілка – Гуляйполе;
-
МаріупольБердянськ – Кам’янка – Федорівка – Гуляйполе;
-
Маріуполь – Розівка – Старомлинівка – Гуляйполе;
-
МаріупольБердянськ – Кам’янкаКінські Роздори – Пологи – Гуляйполе.
Ба більше, всі вони, за винятком першого, стартують з тієї ж дороги M-14, яка зараз перебуває під пильною увагою дронів Сил оборони України. Існує значна ймовірність скорочення постачання 5-ї ЗВА, не кажучи вже про різні види переміщення більш-менш помітних російських формувань на цьому напрямку.
Цей фактор сам по собі може суттєво впливати на рівень боєздатності російської 5-ї ЗВА та на її спроможність здійснювати масштабний наступ.
Другий фактор, що викликає мій скептицизм щодо спроможності російської 5-ї ЗВА продовжувати наступ, це контратаки ЗСУ, які тривають у смугах сусідньої 36-ї ЗВА та протилежній по флангу 29-ї ЗВА.
За деякими повідомленнями, українські підрозділи поступово наближаються до Успенівки та Нововасилівського з північного заходу, а також близькі до виходу до Темирівки з рубежу Тернове – Березове. А це означає, що перший маршрут оперативної логістики 5-ї ЗВА, який починається не з узбережжя Азову, а з Донецька, вже перебуває під жорстким вогневим контролем СОУ.
Крім того, цілком очевидно, що командування УВ “Схід” у таких умовах не зможе одночасно організувати наступ на своєму лівому фланзі та намагатися утримати позиції в центрі своєї операційної зони та на її правому фланзі. Принаймні для цього йому знадобиться не лише кілька батальйонів морської піхоти, а й явно щось більше. У цьому контексті 120-та дивізія морської піхоти, яка діє на стику 36-ї та 29-ї армій, наразі є лише тимчасовим рішенням.
Очевидно, що ворогу доведеться задіяти свої резервні бригади зі складу 35-ї ЗВА, які вже і так наполовину залучені до бойових дій. Росіянам таки доведеться вибрати лише одне з двох.
Влітку та восени російське військове командування стратегічного рівня явно має намір завершити операцію щодо Слов’янсько-Краматорської агломерації. А це означає, що навряд чи в нього знайдуться “зайві” стратегічні резерви.
Тому цим далекосхідним стратегам, очевидно, доведеться шукати внутрішні резерви, якщо вони мають сильне бажання наступати на Оріхів і далі на Запоріжжя. Так само, як це доведеться робити і їхнім колегам з УВ “Дніпро”.
Уся ця ситуація, яка несподівано стала досить неприємною для командування УВ “Схід”, була наслідком його помилки, допущеної в процесі планування та проведення попередніх наступальних операцій взимку та навесні цього року.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не збігатися з нею.
Источник: www.24tv.ua