Росія вкрала чимало культурних цінностей України: AP пояснює, чому повернути їх непросто Анастасія КолесніковаОсновні тези
- Більше 2,1 мільйона музейних експонатів і досі перебувають на окупованих Російською Федерацією землях України.
- Російська сторона вкрала понад 35 тисяч музейних об’єктів з визволених після 2022 року областей.
Росія поцупила в Україні десятки тисяч культурних цінностей / Фото AP /Єфрем Лукацький
Венеційська бієнале у наступному місяці планує вперше від 2022 року дозволити участь російських представників. З огляду на цю подію, Україна знов порушує питання грабунку та руйнування нашої культурної спадщини загарбниками.
Масштаби пограбування на захоплених територіях досі лишаються невідомими. Про це пише Associated Press.
Скільки культурних цінностей України розграбувала Росія?
Згідно з відомостями Міністерства культури України, станом на березень 2026 року Росія зруйнувала або пошкодила 1707 об’єктів культурної спадщини та 2503 об’єкти культурної інфраструктури, зокрема концертні зали та галереї.
Більше 2,1 мільйона музейних експонатів і досі перебувають на окупованих Росією землях.
На землях, котрі Україна повернула з 2022 року, підтверджено пограбування понад 35 тисяч музейних об’єктів.
Чималі території України перебувають під російською окупацією ще з 2014 року, і значна частина початкової документації була втрачена, знищена чи вивезена.
Росія прагне узаконити контроль над конфіскованими колекціями. У 2023 році вона внесла зміни до законодавства, включивши 77 українських музеїв на захоплених територіях Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей до свого національного реєстру. Експерти заявляють, що це фактично унеможливлює повернення вкрадених робіт.
Призначена міністром культури України у жовтні 2025 року Тетяна Бережна повідомила, що оцифрування стане головним завданням її відомства для збереження колекцій.
Якби ми перевели їх у цифровий формат заздалегідь, то знали б, скільки об’єктів було викрадено і який у них вигляд,
– сказала вона.
Останній випадок у Європі дає певну надію. У березні польський суд ухвалив рішення, що громадянина Росії Олександра Бутягіна можна передати Україні за звинуваченнями у незаконних розкопках у Криму та вивезенні артефактів.
Бутягіна затримали у Польщі минулого року на запит України. Рішення суду ще можуть оскаржити.
Це перший прецедент, коли громадянин Росії може постати перед судом за злочини проти культурної спадщини України, пов’язані з окупованою територією.
Чим історія Херсонського художнього музею унікальна
Після визволення Херсона наприкінці 2022 року директорка Херсонського художнього музею Аліна Доценко повернулася до установи й побачила порожні сховища та полиці. З музею пропали тисячі витворів мистецтва.
До початку повномасштабної війни колекція музею нараховувала понад 14 тисяч експонатів з різних куточків світу. Під час відступу російські військові вивезли значну частину фондів вантажівками до окупованого Криму. Доля майже 10 тисяч об’єктів досі невідома.
Ситуація з Херсонським музеєм є особливою, тому що втрати вдалося чітко зафіксувати. Ще до війни Аліна Доценко фотографувала усі музейні об’єкти та створювала цифровий архів. Під час окупації Херсона вона приховала жорсткі диски з даними, а після визволення міста повернула їх.
Зараз цей архів став одним з найбільш повних доказів викрадення культурних цінностей під час війни. Завдяки йому українські прокурори можуть співпрацювати з Інтерполом для пошуку зниклих робіт і притягнення винних до відповідальності.
Разом з тим, у багатьох інших регіонах України подібної документації немає. Через це довести факт викрадення в суді значно складніше, адже кожен втрачений предмет потрібно підтверджувати окремо.
Колишня очільниця Донецького обласного художнього музею Галина Чумак у 2014 році виїхала з окупованого міста, забравши каталоги, де була зафіксована лише частина колекції з приблизно 15 тисяч робіт.
Вона рік перевозила ці документи через блокпости на підконтрольну Україні територію. Каталоги, що містять дані про трохи більше тисячі експонатів, залишилися єдиним доказом існування частини колекції. Нині український підприємець Олександр Величко займається їх оцифруванням.
Після завершення базу даних передадуть державним органам для юридичної роботи щодо повернення викраденого. Зі слів українських посадовців, більшість випадків по країні більше нагадують донецький, ніж херсонський.
В Офісі Генерального прокурора повідомляють про десятки кримінальних проваджень щодо злочинів проти культури, які охоплюють мародерство, пошкодження та знищення об’єктів.
Одним з пріоритетних залишається справа Херсонського музею саме завдяки збереженому цифровому архіву.
Слідчі також констатують, що російські війська часто вивозять інвентарні книги та іншу документацію, через що важко встановити повний перелік викраденого. У таких випадках прокурори змушені використовувати відкриті джерела: світлини, аукціонні каталоги та інші сліди в інтернеті. Це важкий і тривалий процес, який не дозволяє повністю відновити зниклі колекції.
В той же час, злочини проти культурної спадщини не мають терміну давності за міжнародним правом.
Читають зараз:Залишилися лічені тижні, – військовий розкрив плани росіян із появою зелені
Источник: www.24tv.ua