Чому Іран насправді обстрілює кожного, до кого може досягти?
Автор колонки: Вадим Денисенко
Зараз домінує уявлення, що іранський уряд – це безладний набір людей та концепцій. Проте, на мій погляд, це якщо не цілком хибне, то явно перебільшене судження.
Основні тези
- Зараз іранський режим зосереджується на утриманні влади.
- Зовнішня політика Ірану націлена на загострення конфлікту з метою запобігти сухопутній операції, застосовуючи обстріли сусідніх країн для тиску на США.
Автор колонки: Вадим Денисенко
Зараз домінує уявлення, що іранський уряд – це безладний набір людей та концепцій. Проте, на мій погляд, це якщо не цілком хибне, то явно перебільшене судження.
Відразу зазначу, я не експерт з Ірану, але я досить добре усвідомлюю, як функціонують владні механізми, і у власних міркуваннях я виходжу, передусім, саме з цього знання. Про це пише Вадим Денисенко.
Читайте також Країнам Затоки загрожує гідровійна з найбільшою в історії гуманітарною евакуацією
Чого прагне Іран?
1. Зараз ми спостерігаємо, що ядро тих, хто ухвалює реальні рішення в Ірані, поставило перед собою єдине завдання: зберегти владу. Це єдина мета, якій підпорядковані всі їхні дії. А ці дії, зі свого боку, зводяться до двох ключових завдань:
-
не допустити жодних протестів всередині країни;
-
не допустити наземної операції.
2. Стосовно внутрішнього питання щодо недопущення протестів – тут уся діяльність державного апарату зводиться до двох аспектів: залякування та уникнення голоду. Загалом, поки уряд тією чи іншою мірою дає раду з цими питаннями. Ми не спостерігаємо вуличних протестів і не бачимо мародерства. І перше, і друге можливе лише в той момент, коли через різні обставини каральні структури відступають убік, а їхні квазізамінники (опозиція, бандити, тощо) свідомо чи несвідомо не можуть або не бажають втручатися в ситуацію.
Звісно, ще рано робити висновки. Але поки репресивний апарат і система забезпечення харчами не дають значних збоїв. Без цього ніякої внутрішньої революції не буде.
3. На даний момент у внутрішній політиці невизначеним фактором залишається розкол еліт. Відмова 8 учасників зборів з виборів нового лідера брати участь у цій процедурі, лист із в’язниці одного з найвідоміших опозиціонерів – це важливо, але поки є лише тлом.
Ми повинні розуміти, що у режиму є два шляхи збереження влади – нічого не змінювати або під лозунгами єдності країни очолити процес, який пропонує опозиція з тюрми: створити установчі збори та дещо переформатувати систему. Здається, що на даний момент це є головною дискусією тих, хто має змогу схвалювати якісь рішення.
4. З великою вірогідністю можна припустити, що головні гравці намагаються залишатися в тіні, а ті, кого ми бачимо на вершині піраміди, є постатями, яким багато хто серед дуже умовних сірих кардиналів відводить тимчасовий статус. Проте всі світові війни та революції показують, що ці розрахунки неймовірно умовні.
5. Щодо зовнішньої ситуації, то ті люди, які сьогодні віддають накази, керуються одним принципом – не допустити наземної операції, як найбільш вірогідного джерела знищення режиму. Зважаючи на таку думку, можна припустити, що обстріли всіх сусідів є досить логічними. Адже зрозуміло, що місяць такого існування змусить усіх тиснути на США, щоб зупинити війну.
У Дональда Трампа є два варіанти:
-
або місяць бомбардувати Іран і потім оголосити перемогу, оскільки знищено ядерний і балістичний потенціали;
-
або ж після місяця бомбардувань ще на декілька місяців розпочати наземну операцію з багатьма непередбачуваними наслідками.
Повторюся, режим в Тегерані вважає, що головна мета – це його збереження в тому чи іншому вигляді. А тому їхня ставка полягає саме на максимальній ескалації заради деескалації.
Що відбуватиметься далі на Близькому Сході?
Виходячи з цього, ми можемо дуже обережно зробити декілька припущень.
-
Ескалація триватиме щонайменше кілька тижнів (все залежить від інтенсивності знищення низки об’єктів в Ірані).
-
Іранська верхівка теоретично може піти на косметичне переформатування системи заради збереження влади та під гарантії США, якщо в межах системи відбудеться внутрішній переворот, який передбачатиме збереження влади нинішніми сірими кардиналами. Головне гасло буде: “Збереження країни та недопущення іракського сценарію”. Не факт, що це станеться, але поки це головний сценарій і для частини правлячої верхівки в Ірані, і для США.
-
Водночас головним невизначеним питанням є те, як далі функціонуватиме нафтогазова галузь. Багато в чому заради контролю над нею і була розпочата ця війна (щонайменше з боку США). А отже, гарантії США можливі передусім у тому разі, якщо американці отримують контрольний доступ до цього ринку.
-
Найгіршим розвитком для всіх є наземна операція. Це розуміють і саме на це розраховують іранські еліти. Але, як відомо, перший постріл руйнує всі плани на війну. А тут вже пролунали тисячі тих самих пострілів.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Читають зараз:Угорщина затримала інкасаторів Ощадбанку: що за цим криється та чого насправді добивається Орбан
Источник: www.24tv.ua