“Путіна можуть змусити відвести війська”: інтерв’ю британського полковника про блокаду Криму та припинення війни

Даніель Ткіє Оксана Харьковська

  • 1 Як Україна ізолює Крим і хто з росіян найбільше страждає?
  • 2 Як українські розробки ракет вражають весь світ?
  • 3 Кому насправді був адресований лист Зеленського і як він його писав?
  • 4 Чи може війна закінчитися вже цієї осені?
  • 5 Чому Путін втрачає підтримку Китаю і як далі діятиме Пекін?
  • 6 Яких помилок Трамп допустив щодо Ірану?
  • 1 Як Україна ізолює Крим і хто з росіян найбільше страждає?
  • 2 Як українські розробки ракет вражають весь світ?
  • 3 Кому насправді був адресований лист Зеленського і як він його писав?
  • 4 Чи може війна закінчитися вже цієї осені?
  • 5 Чому Путін втрачає підтримку Китаю і як далі діятиме Пекін?
  • 6 Яких помилок Трамп допустив щодо Ірану?

Україна активно втручається в логістичні шляхи росіян, зокрема в мости, що ведуть до Криму, таким чином відрізаючи півострів. Це ставить Крим у складне становище для диктатора Володимира Путіна, оскільки півострів має значне психологічне значення для Росії.

Полковник армії Великої Британії у відставці Філіп Інгрем у розмові з 24 Каналом розповів про наступні кроки Сил оборони для звільнення Криму від російських загарбників. Детальніше про це та про можливість завершення війни до листопада 2026 року – читайте далі в матеріалі.

Як Україна ізолює Крим і хто з росіян найбільше страждає?

Україна наразі ізолює Крим, завдаючи ударів по мостах. Крім того, українські військові успішно ліквідували 50 російських військових одиниць під час потужної атаки на Армянський міст. Цей удар повністю паралізував ключовий логістичний шлях для російських військ. Транспортні засоби були завантажені боєприпасами та пальним для ведення бойових дій. Як ви оцінюєте цю операцію та спробу зробити Крим непридатним для нормального життя мешканців та нестійким для сил Путіна?

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Я вважаю, що українські війська вже досить тривалий час працюють над тим, щоб почати ізоляцію Криму. Якщо розглянути удари по штабу Чорноморського флоту в Севастополі, атаки на системи протиповітряної оборони по всьому Криму, а також удари по аеродромах росіян, які незаконно окупують півострів, то це був сигнал для Росії – Крим є пріоритетом для України.

Після цього відбулася масштабна атака на Керченський міст, яка припинила його функціонування. Коли росіяни знову його відкрили, вони почали більше покладатися на залізничні шляхи для постачання Криму, і ми бачили успішні українські атаки на ці російські залізничні лінії, а також нові удари по Керченському мосту, що зменшило його пропускну спроможність. Це призводить до ізоляції Криму з південного боку.

Наступним логічним етапом стала ізоляція з півночі. І це зараз відбувається досить успішно. Очевидно, що Україна створює дилему для Володимира Путіна та росіян, адже психологічно Крим є пріоритетом для російського диктатора.

Водночас Україна насправді не має можливості здійснити висадку в Криму, як це було під час нормандської операції Другої світової війни. Тому наступним найкращим варіантом є фактична облога півострова, щоб припинити його постачання паливом, боєприпасами та всім іншим, що необхідно для виживання мешканців Криму.

На жаль, саме цивільне населення зазнає найбільших страждань. Однак, якщо Крим опиниться в ізоляції, це означатиме, що Росія не зможе використовувати його як плацдарм для атак на окуповану частину України або на саму Україну. Їй також буде складніше використовувати Крим як авіабазу або військово-морську базу для ударів з Чорного моря.

Це дуже продумана тактика, адже Росія тепер змушена спрямовувати значну частину своїх ресурсів на недопущення ізоляції Криму, і їй це не вдається. Водночас ми бачимо, що українські сили досягають усіх маршрутів постачання через цей сухопутний коридор, який простягається від Росії через окупований Донбас до північного Криму.

Українські безпілотні системи контролюють ці маршрути та досить успішно порушують будь-які логістичні перевезення, що здійснюються в обох напрямках. Це створює для Росії не просто дилему, а реальну проблему. Це чинить величезний тиск на її військових.

Повне інтерв’ю полковника з Британії: дивіться відео

Роберт Бровді, командир СБС, заявив, що Україна здатна повністю відрізати Росії доступ до Криму. Ми продовжуємо атаки на мости та ключові шляхи постачання, і зараз у Криму справді спостерігається дефіцит палива для населення. Якщо Україна продовжить цю стратегію протягом певного часу, як це може вплинути на позиції Путіна щодо Криму? І чи може це змусити російські війська відступити або перегрупуватися?

Російські війська опиняються в ізоляції. Ми спостерігаємо стару, добру, класичну облогу. Однак замість облоги великого стародавнього замку зі стінами та іншими оборонними спорудами, йдеться про облогу всього Криму. І Україна досягає успіху в цьому.

Це означатиме, що Путіну, можливо, доведеться ухвалити рішення про виведення своїх військових потужностей, якщо він захоче використати їх в іншому місці. Населення Криму стає дедалі стурбованішим, оскільки вони не можуть займатися своїми звичайними справами.

Однак тут є ще один психологічний аспект, оскільки, як ви добре знаєте, Крим є місцем відпочинку для багатьох заможних росіян, для тих, хто може дозволити собі подорожувати. Багато з них мають апартаменти, дачі чи іншу нерухомість, куди вони приїжджають щоліта, щойно настає сприятлива погода.

Зараз якраз починаються літні місяці активного відпочинку, але вони не мають можливості туди потрапити. Я думаю, що кількість скасованих відпусток, а також усі інші труднощі з поїздками до Криму стають дуже помітними.

Я бачив фотографії російських оборонних споруд уздовж пляжів, якими раніше насолоджувалися заможні росіяни. І це дуже чіткий сигнал саме для них, бо це москвичі, це люди з Санкт-Петербурга, це ті, кого Володимир Путін дуже старався захистити від наслідків своєї незаконної війни проти України.

А тепер вплив цієї війни доходить і до них, не лише тому, що вони не можуть дістатися своєї власності в Криму, але й тому, що тепер вони бачать атаки вже у своїх містах. І вони почнуть сумніватися, чи Путін насправді здатен гарантувати їм безпеку, і чи є сенс у цій так званій “спеціальній військовій операції”, яку він розпочав. І саме цього Путін боїться найбільше.

Як українські розробки ракет вражають весь світ?

Українська ракета FP5 “Фламінго” пролетіла над Чебоксарами, де вразила оборонне підприємство “Прогрес”. Це ключове російське підприємство, що займається виробництвом електроніки та навігаційних систем для російської армії. Ці системи використовуються у виробництві крилатих ракет та інших важливих компонентів для російських військових. Що це може означати для Путіна? І що ви подумали, коли побачили відео атаки?

Це було вражаюче. Коли я побачив, як з’явилася ракета FP5 “Фламінго” і як вона була використана, я був шокований. Це крилата ракета українського виробництва з бойовою частиною, що містить понад тонну вибухівки. Це приблизно вдвічі більше, ніж бойова частина крилатих ракет Tomahawk, про які говорять усі.

Проте вона не підпадає під жодні обмеження, пов’язані із західними ракетами, які можуть мати, наприклад, американські системи наведення. І її дальність є феноменальною. Вона також приблизно вдвічі більша. Це серйозно посилить удари по російській оборонно-промисловій базі. Це означає, що Путін не може створювати нову техніку і не може виробляти компоненти, необхідні для ремонту пошкодженої техніки.

Україна також атакує російську нафтогазову інфраструктуру, тим самим впливаючи на здатність Росії взагалі платити за щось. І саме тому російська економіка починає руйнуватися. Це був дуже чіткий сигнал для Москви та Заходу про те, що власна оборонно-промислова база України, її здатність виробляти дуже складну та високоефективну зброю, зменшує її залежність від постачання Заходу.

Наступним етапом цього розвитку є FP7, тобто далекобійна зенітна ракета. Хоча я ще не бачив доказів, я все ж таки вважаю, що вона може мати можливості для перехоплення балістичних ракет. Її розробка зменшить залежність від американських Patriot та інших систем.

Україна демонструє світові та Путіну зокрема, що під надзвичайним тиском вона перетворює свою оборонно-промислову базу на одну з провідних у світі. Ми знову бачимо це й у тому, як держави Близького Сходу звертаються до України за консультаціями щодо систем боротьби з дронами.

Вони визнають не лише український досвід протидії дроновим та ракетним загрозам, але й технології, які Україна розробляє та може запропонувати. Я вважаю, що це чудова демонстрація. Це відео – неймовірна демонстрація швидко зростаючих можливостей України.

Кому насправді був адресований лист Зеленського і як він його писав?

Президент Зеленський надіслав листа Путіну із закликом до особистої зустрічі для врегулювання війни в Україні. За даними Financial Times, це повідомлення також було передано Путіну через Романа Абрамовича, російського мільярдера та колишнього власника футбольного клубу “Челсі”. Якою є ваша реакція на цей лист і як ви оцінюєте цей дипломатичний жест?

Я вважаю, що цей лист є другим геніальним комунікаційним кроком президента Зеленського за останні тижні, який має прямий вплив на Володимира Путіна. Першим був тоді, коли президент Зеленський фактично дозволив проведення параду 9 травня у Москві. Це був геніальний хід: сказати: “Так, ми даємо вам дозвіл провести ваш військовий парад, ми не атакуватимемо його”. Адже саме цього Путін дуже боявся.

А потім з’явився цей лист. І справа була не лише в тому, що він надіслав листа з пропозицією провести особисті переговори. Президент Зеленський говорив про це вже багато разів. Це послання було адресоване не лише Володимиру Путіну, а й Дональду Трампу.

Воно демонструвало відкритість, бажання вести переговори, прагнення до врегулювання. Але в деталях листа він говорить Путіну, що його економіка руйнується, що втрати дуже великі, і майже з іронією натякає, що ми продовжимо це робити, і ситуація все погіршується. Він чудово розуміє, що це боляче зачепить Володимира Путіна. Цей лист – як ніж у живіт для Путіна.

І я цілком можу припустити, що президент Зеленський посміхався, коли писав його. Він дав інтерв’ю міжнародному телеканалу Sky News, де його запитували про цей лист та використану в ньому лексику. В інтерв’ю вони обговорювали ранні чернетки цього листа, і він зазначив, що в ранніх варіантах формулювання були жорсткішими, але їх не будуть публікувати. І я вважаю, що це був майстерний хід.

Ми бачимо важливість інформаційного поля на цьому стратегічному рівні операцій. І президент Зеленський демонструє світовим лідерам, що він майстерно ним керує. Якщо пригадати, як Трамп понад рік тому в Овальному кабінеті говорив, що президент Зеленський не має жодних карт, то тепер президент Зеленський не просто грає багатьма картами, а за останні тижні та місяці розіграв багато виграшних комбінацій, і, я думаю, продовжить це робити.

Чи може війна закінчитися вже цієї осені?

На вашу думку, чи можлива угода про припинення вогню до кінця цього року, наприклад, якщо Трамп знову переключить свою увагу з війни з Іраном на Україну напередодні проміжних виборів у США? Адже Зеленський доручив голові Офісу Президента, генералу Кирилу Буданову зробити все можливе, щоб завершити війну до кінця листопада. Які шанси на такий сценарій, на ваш погляд?

Є реальний шанс на це, але він залежить від того, чи Путін почне вірити, що ця війна для нього завершиться програшем. Поки що я не думаю, що він у це вірить. Мені здається, він уже не такий певний, але в його публічних заявах ми все ще чуємо, що він вважає, що росіяни можуть перемогти завдяки своїм тактичним операціям на землі.

Він досі вірить, що Росія військовим шляхом зможе захопити весь Донбас за короткий час. Однак, враховуючи все, що відбувається, він все ж таки почне сумніватися в цьому. Гітлер теж сидів у своєму бункері та вірив, що все йде за планом. Така самовпевненість досягає моменту, коли потрібне щось, що її зламає.

Що саме це буде, я не знаю. Тому що він вперто відмовлятиметься і не захоче ухвалювати рішення про переговори, розуміючи, що це буде визнанням поразки. Однак, зважаючи на те, що зараз роблять президент Зеленський і Буданов, зберігаючи цей тиск, а також те, що, на мою думку, вони, ймовірно, планують у військовому плані, якщо дивитися на ситуацію на східному фронті, це має надіслати Путіну максимально чіткий сигнал.

Чи він дослухається до цього сигналу, чи прийме його і чи піде на переговори до листопада? Я не знаю. Я думаю, Трамп фактично відсторонився від теми Росії та України і зосередився на Близькому Сході. Однак, якщо він спробує дуже швидко повернутися до цієї теми, Путіну знадобиться час, щоб знову почати його слухати.

Насправді, я думаю, що президент Зеленський та Україна зараз перебувають у такому становищі, коли вони вже не так залежать від американських технологій та підтримки США, як раніше. Тому важелі впливу Трампа на президента Зеленського значно послабшали.

І тут знову виникає дилема – якщо на фронті почнуться певні військові успіхи, чи потрібно тоді зупинятися заради можливих мирних переговорів, знаючи, що це може врятувати величезну кількість військових на передовій, але в довгостроковій перспективі може коштувати ще більше життів? Тому що конфлікт так і не завершиться належним чином і може поновитися будь-коли.

Або краще продовжувати, розуміючи, що це буде коштувати велику кількість життів, але дасть більше шансів на перемогу та витіснення росіян? Думаю, ближче до листопада ми наблизимося до цього етапу. І це дасть президенту Зеленському та Буданову ще один привід для роздумів.

Чому Путін втрачає підтримку Китаю і як далі діятиме Пекін?

За даними Financial Times, Сі Цзіньпін сказав президенту Трампу, що Володимир Путін може зрештою пошкодувати про вторгнення в Україну. Про що це може свідчити стосовно позиції Китаю щодо війни в Україні?

Сі Цзіньпін уважно стежить за розвитком подій на війні в Україні. Він робить багато висновків з цієї війни. Він також стежить за тим, що відбувається на Близькому Сході. Сі Цзіньпін знає, що Володимир Путін повністю залежить від Китаю у багатьох видах допомоги, необхідної для підтримки роботи його військової машини, зокрема, у постачанні електроніки та інших компонентів.

І я майже впевнений, що Сі Цзіньпін виставить Росії величезний рахунок, і, найімовірніше, він оплачуватиметься не грошима. Найімовірніше, це буде довгостроковий доступ до природних ресурсів у Росії та інші форми оплати.

Сі Цзіньпін спостерігатиме за ситуацією, і якщо він вирішить, що Путін може програти війну, він захоче певним чином повернути свої інвестиції. І, знаєте, що цікаво? Трамп поїхав до Сі Цзіньпіна, а за тиждень до нього прибув Путін. Путін вирушив з однією з найсильніших дипломатичних делегацій, які я коли-небудь бачив у його закордонних поїздках.

І він мав одну конкретну мету – домогтися будівництва газопроводу “Сила Сибіру-2”. Він хотів, щоб Китай взявся за цей проєкт, забезпечивши фінансування для Росії, а натомість отримував газ, якого потребує Китай. Однак він так і не уклав цю угоду. І це дуже показово.

Це означає, що Сі Цзіньпін робить крок назад, намагаючись одночасно й надалі демонструвати певний рівень підтримки Путіна та навіть посилювати її. Однак він усвідомлює, що Путін міг загнати себе в ситуацію, де він програє, не може вибратися з неї, і Сі Цзіньпін не хоче бути пов’язаним з цим. Це справді так. Тому я думаю, що ми побачили крок назад у цих відносинах, хоч би яку риторику озвучували два лідери.

Яких помилок Трамп допустив щодо Ірану?

Трамп заявляв, що Сполучені Штати завдадуть дуже сильного удару по Ірану. Однак пізніше він сказав, що скасовує удари, оскільки переговори з Іраном досягли значного прогресу. Водночас Іран стверджує, що на папері наразі нічого остаточно не оформлено. Як ви оцінюєте цю невизначеність Трампа щодо Ірану?

Я не думаю, що хтось взагалі щось знає про рішення Трампа. Він уже говорив подібне раніше. Він казав, що вони були дуже близькі до підписання мирної угоди з Іраном, а Іран відповідав, що ніяких переговорів не було, і нічого не сталося. Він також сказав, що Джей Ді Венс полетить до Європи, щоб щось підписати цими вихідними, тому потрібно подивитися, чи станеться це. Я дуже скептично налаштований щодо цього. Я не думаю, що це станеться.

Думаю, Трамп зрозумів, що іранське питання набагато складніше, ніж питання Венесуели, і я знаю, що його військові точно йому це пояснювали. А у своїх заявах за останні 36 годин Трамп згадував Венесуелу як приклад успіху, відповідаючи на запитання про Іран. Схоже, що він нічого не розуміє.

Я знаю, що американські військові розуміють іранську загрозу, а іранці, на мою думку, виходять із цієї ситуації більш впевнено. Вони знають, що мають важіль впливу на міжнародну спільноту через Ормузьку протоку, і розуміють, який вплив це має на США та інші країни.

І головна помилка Трампа полягала в тому, що після спільної з ізраїльтянами атаки на Іран, коли було виведено з ладу центральну владу та ключовий командний елемент Корпусу вартових ісламської революції, вони не продовжили операцію і не завершили її. Тому що, якщо вони повністю не знищать Корпус вартових ісламської революції на всіх рівнях і чинну урядову систему режиму, вона швидко перетвориться на розосереджену систему управління.

Я порівнюю це з хірургом-онкологом, який видаляє пухлину, але не видаляє її повністю. Він залишає її маленькі частини всередині пацієнта, і ці частини знову виростають, можливо, ще більші пухлини, і, можливо, навіть агресивніші, ніж раніше. Саме це Трамп зробив своєю операцією проти Ірану. Світ став небезпечнішим через це.

Источник: www.24tv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *