Близько 4 мільйонів дітей потребують підтримки: як війна руйнує психіку та як діяти батькам Юлія Харченко
Як допомогти дітям впоратися зі стресом внаслідок війни / Фото: Charlein Gracia / Unsplash
Через безперервні обстріли, сигнали повітряної тривоги та життя в умовах бойових дій все більше українських дітей відчувають тривогу, страх та психологічне виснаження. Важливо не лише своєчасно розпізнати ці зміни, але й знати, як підтримати дитину та допомогти їй відчути себе захищеною.
За даними громадської організації Gen.Ukrainian, озвученими торік із посиланням на UNICEF, психологічної допомоги потребують близько 4 мільйонів українських дітей.
Що відбувається з психікою дитини під час війни?
До 80% дітей належать до групи ризику розвитку посттравматичних реакцій, що може позначатися на їхній поведінці, емоційному стані та сприйнятті оточення.
Фахівці зауважують, що психологічні проблеми дедалі частіше виявляються у дітей молодшого віку. Вже з 9 років у них можуть виникати апатія, тривожність, підвищена дратівливість та інші ознаки емоційного виснаження. Діти часто втрачають інтерес до улюблених занять, їм стає складніше концентруватися, запам’ятовувати нову інформацію та навчатися. Крім того, вони можуть переживати різкі зміни настрою без видимих причин. Серед найпоширеніших симптомів психологи також називають порушення сну, нічні кошмари, небажання спілкуватися з іншими та погіршення пам’яті.
Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google Додати
Однією з ключових причин погіршення психологічного стану дітей є життя в умовах безперервного стресу, спричиненого війною. Сигнали повітряної тривоги, вибухи, перебування в укриттях та постійне очікування небезпеки стали звичною частиною повсякдення для багатьох дітей, внаслідок чого їхня психіка перебуває у стані постійної напруги. Не менш важливим є емоційний стан дорослих.
Як допомогти дітям впоратися зі стресом?
Психологи наголошують, що діти надзвичайно чутливі до переживань батьків і часто переймають їхню тривогу. Саме тому дорослим важливо зберігати спокій та заздалегідь пояснити дитині чіткий план дій під час повітряної тривоги, особливо якщо вона може залишатися вдома без батьків.
Насамперед дитину слід навчити миттєво реагувати на сигнал повітряної тривоги. Вона має знати, що після сирени потрібно негайно прямувати до укриття, не чекаючи дзвінка чи сповіщення від батьків. Якщо ж дістатися до укриття неможливо, слід застосувати правило «двох стін». Також важливо пояснити, що під час тривоги не можна перебувати біля вікон або на відкритій місцевості, навіть якщо зовні все виглядає безпечно.
Для старших дітей фахівці радять проходити навчання з домедичної допомоги. Такі курси допомагають засвоїти базові навички, які можуть врятувати життя до прибуття медиків, зокрема зупинку сильної кровотечі шляхом прямого тиску на рану та правильне накладання турнікета.
Водночас необхідно враховувати вік дитини: діти до 10 – 12 років зазвичай не мають достатньої фізичної сили, щоб правильно затягнути турнікет, тому з ними першочергово варто відпрацьовувати навички прямого тиску на рану. Підлітки віком 12 – 14 років уже здатні освоїти техніку накладання турнікета. Фахівці підкреслюють, що такі знання потрібно отримувати виключно під час офіційних навчань, а не за відео чи неперевіреними матеріалами з інтернету.
Навички з домедичної допомоги можуть сприяти зниженню паніки через чіткий сценарій поведінки. Адже в момент небезпеки дитина знатиме, як діяти за вже встановленим алгоритмом. Це критично зменшує ризик заціпеніння, хаотичних дій та неправильних рішень у кризових ситуаціях,
– переконаний інструктор з домедичної допомоги компанії SICH Олег Лелякін.
Окрім цього, варто заздалегідь укомплектувати домашню аптечку, яка міститиме все необхідне для надання першої допомоги. Вона не повинна бути громіздкою, але мусить включати засоби для зупинки кровотечі та проведення базових домедичних заходів. Першочергово в аптечці має бути турнікет для зупинки масивної кровотечі.
Також рекомендується покласти гемостатичний бинт для тампонування ран, бандаж (тиснучу пов’язку) для фіксації та контролю кровотечі, медичні рукавички для безпечного надання допомоги, ножиці для швидкого розрізання одягу й доступу до поранення, а також маркер, яким обов’язково фіксують час накладання турнікета.
При собі потрібно мати кілька турнікетів задля власної безпеки. Кровоспинні джгути можуть стати у пригоді не лише за критичної крововтрати, але й якщо опинилися під завалами через ворожу атаку,
– доповнює Олег Лелякін.
Під час повітряної тривоги чи вибухів діти насамперед звертають увагу на поведінку дорослих. Саме тому батькам важливо зберігати спокій і демонструвати, що ситуація під контролем. Психологи радять опуститися до рівня очей дитини, взяти її за руку або обійняти, адже фізичний контакт допомагає повернути відчуття безпеки. Говорити варто спокійним і впевненим голосом, використовуючи прості фрази на кшталт: “Я поруч. Ми знаємо, що робити. Зараз ідемо в безпечне місце”. Чіткі інструкції допомагають дитині зосередитися на діях, а не на страху.
Якщо дитина сильно злякалася або почала панікувати, можуть допомогти техніки заземлення та вправи на дихання. Наприклад, дорослий може встановити зоровий контакт і почати повільно та глибоко дихати, щоб дитина інтуїтивно повторювала цей ритм. Це сприяє зниженню рівня стресу. Також ефективною є техніка “5-4-3-2-1”, яка допомагає переключити увагу. Для цього можна запропонувати дитині знайти навколо п’ять предметів одного кольору, почути три різні звуки та доторкнутися до двох різних поверхонь. Така вправа допомагає відволіктися від паніки й повернутися до відчуття реальності.
Щоб дитині було легше сприймати гучні звуки під час обстрілів, психологи рекомендують спокійно пояснювати їхнє походження. Наприклад, можна сказати, що вибухи пов’язані з роботою українських захисників, які знешкоджують небезпеку. Водночас важливо не знецінювати емоції дитини та не вимагати від неї “не боятися”. Якщо дитина плаче чи переживає, варто підтримати її, обійняти й дати зрозуміти, що її почуття є природними: “Тобі страшно, і це нормально. Я поруч, ми разом”.
П’ятий рік повномасштабної війни змінює дитинство тисяч українських дітей, для яких сигнали повітряної тривоги та відчуття небезпеки стали звичними. Однак саме дорослі можуть допомогти їм почуватися впевненіше завдяки спокійній поведінці, чітким правилам і зрозумілим алгоритмам дій. У нинішніх умовах одним із найважливіших факторів психологічної стійкості дитини є впевненість у тому, що вона знає, як діяти в небезпечній ситуації, навіть якщо поруч немає батьків.
Источник: www.24tv.ua