Податок на висококалорійну їжу: що це таке і чому потрібне УкраїніОсновні тези
- Багато країн, включаючи Угорщину та Мексику, запровадили податки на продукти з високим вмістом цукру та солі, щоб зменшити їх споживання та боротися з ожирінням.
- Ефекти таких податків включають зниження попиту на нездорові продукти та збільшення доходів бюджету, які спрямовуються на охорону здоров’я.
- В Україні поки що немає спеціальних податків на джанкфуд, але ведуться обговорення. Противники таких податків вважають, що це обмежує свободу вибору, хоча ожиріння є серйозною соціальною проблемою.
Підпишись на нашWhatsApp
Автор колонки: Олеся Добрянська
Як ви гадаєте, чи стали б ми здоровішими, якби на чипси, шоколадні батончики й солодку газовану воду були накладені акцизи?
Тут доречно провести аналогію з підвищенням цін на сигарети, що справді стимулює багатьох курців відмовитися від шкідливої звички. Що цікаво – деякі країни вже мають досвід запровадження податків на джанкфуд (тобто їжу, яка містить максимум калорій за мінімуму поживної цінності). Про це заявила Олеся Добрянська, інформує 24 Канал.
Податки на висококалорійну їжу та їхній результат
Так, у 2011 році Угорщина стала першою державою, яка запровадила 4% податку на продукти й напої з високим вмістом цукру чи солі. Під нього потрапили цукерки, солоні закуски до пива, фруктові джеми та газовані напої.
У 2013 році уряд Мексики – країни з одними з найвищих показників смертності від ожиріння – обклав 8% податком продукти, енергетична цінність яких перевищує 275 калорій на 100 грамів. До цієї категорії увійшли:
- солодощі,
- арахісове масло,
- готові сніданки типу кукурудзяних пластівців,
- чипси та солоні сухарики.
Інші країни теж доєдналися. Польща з квітня 2021 року ввела податок на солодкі напої у розмірі 0,15 євро за кожен літр. Ізраїль застосовував податок у розмірі 1 шекель (приблизно 0,3 євро) за літр напою із вмістом цукру понад 5 грамів на 100 міліграмів. Латвія, Франція, Норвегія ввели податок на солодкі напої з 2002 року.
Загалом, понад 65 країн світу впровадили податки на солодкі напої з метою боротьби з ожирінням та іншими неінфекційними захворюваннями.
Науковці вже встигли оцінити ефект від таких заходів.
Наприклад, у Мексиці останніми роками стали купувати на 10 – 12% менше газованих напоїв. Ця цифра щороку зростає – люди поступово звикають виключати солодку воду зі свого раціону. Крім того, податок сприяв зменшенню на 39% кількості дітей з ожирінням у країні.
В Угорщині також зафіксували зниження попиту на такі продукти. Цікаво, що реформа в Угорщині вплинула не лише на споживачів, а й на виробників: 40% компаній, що потрапили під дію податку, змінили рецептури своїх товарів, зробивши їх здоровішими й відповідно дешевшими.
Крім того, завдяки податку на джанкфуд угорський бюджет отримав додаткові 219 мільйонів доларів за перші чотири роки, і всі ці кошти були спрямовані на охорону здоров’я. Соціологи відзначили, що найбільший ефект податок мав на малозабезпечених людей із низьким рівнем освіти – саме вони найчастіше купують шкідливі продукти і, відповідно, частіше стають пацієнтами поліклінік та лікарень.
Обмеження прав людини чи необхідність
В Україні спеціального “цукрового податку” чи податку на джанкфуд наразі немає, але певні обговорення і ініціативи у 2021 році були. Станом на 2025 рік доступ до джанкфуду, енергетиків, газованих напоїв та іншої висококалорійної їжі залишається необмеженим – навіть у шкільних буфетах (попри формальні санітарні норми).
Противники податків на висококалорійну і менш поживну їжу зазвичай кажуть, що це обмежує право людини на свободу вибору. Мовляв, якщо хтось хоче їсти нездорову їжу – чому уряд має його цього позбавляти?
Але все не так просто: ожиріння й інші пов’язані з ним хвороби – це не лише проблема конкретної людини, а й соціальна. Стаючи непрацездатним, людина втрачає можливість заробляти й стає тягарем для бюджету, з якого фінансується її лікування.
Експерти зазначають, що самих податків недостатньо: харчова індустрія докладає колосальних зусиль, аби спокусити споживача смачною, але марною їжею. Скажімо, McDonald’s – не те щоб дуже дешевий заклад, але їхня реклама настільки ефективна, що встояти не можуть ні діти, ні дорослі.
А от рекламувати свіжі овочі й фрукти набагато складніше. Половина доходів від продажу овочів у США припадає на картоплю й томати – не найкорисніші представники рослинної їжі, якщо порівнювати з броколі, салатами, зеленню, брюссельською капустою, гарбузом чи баклажанами.
Цілком логічно, що для реальної боротьби з ожирінням та іншими хворобами, пов’язаними з незбалансованим харчуванням, потрібно не лише підвищувати ціни на шкідливі продукти, а й субсидувати виробництво й продаж корисних, а також рекламувати здорове харчування – з таким самим запалом і креативом, як зараз рекламують фастфуд та солодощі.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua
