Москва була атакована за новою схемою: як вдалося подолати ППО та яку передову зброю для цього застосували
Масована атака на Москву / Колаж 24 Каналу
Протягом ночі 18 червня українські безпілотники здійснили одну з наймасштабніших атак на російську територію, досягнувши Московської області та вразивши стратегічні об’єкти, серед яких найбільший нафтопереробний завод. Незважаючи на багатоешелонну систему протиповітряної оборони, яку Кремль створював роками навколо столиці, певній кількості ударних засобів вдалося прорвати її.
- 1 Як безпілотники вразили Московський НПЗ?
- 2 Як безпілотники обійшли ППО та які типи використовувались?
- 3 Росія відчуває значний дефіцит систем ППО
Експерти з військової справи ексклюзивно для 24 Каналу проаналізували, як вдалося подолати всі чотири ешелони ППО Москви, за допомогою яких засобів це було здійснено та які подальші наслідки очікуються.
Як безпілотники вразили Московський НПЗ?
Прорив українських безпілотників крізь посилену систему протиповітряної оборони Московської області та удар по найбільшому нафтопереробному підприємству став можливим завдяки злагодженій роботі Сил оборони, вважає Олег Катков, головний редактор Defense Express.
За його словами, не кожен безпілотник, запущений Україною, досягає своєї мети, тому однією з ключових передумов успіху є масштабність атак. Проте, не менш вагому роль відіграє ретельне планування маршрутів польоту.
Не пропустіть жодної важливої новини Підпишіться на 24 Канал у Telegram Додати
На основі супутникових знімків та даних розвідки українські військові аналізують розташування російських засобів ППО та прокладають траєкторії, що дозволяють уникнути найбільш насичених ділянок прикриття.
Катков пояснив, що замість польоту “наосліп” безпілотники можуть обирати складніший маршрут, проте при цьому стикатися зі значно меншою кількістю засобів протиповітряної оборони.
Умовно кажучи, можна прокласти маршрут дрона таким чином, щоб, наприклад, він летів із великим гаком, але при цьому зустрів не чотири “Панцирі-С1”, а лише два чи один,
– пояснив головний редактор Defense Express.
Крім того, на результат атаки могли вплинути й погодні умови – через погіршену видимість російським розрахункам було складніше виявляти повітряні цілі.
Наразі Росія розбудувала навколо Москви вже чотири ешелони протиповітряної оборони та продовжує зміцнювати захист столиці, зокрема встановлюючи комплекси “Панцир-С1” на дахах багатоповерхових будинків за допомогою вертольотів.
Однак сам факт успішного удару, наголосив Катков, доводить, що навіть таку потужну систему ППО можна подолати за умови грамотного планування та комплексного застосування засобів ураження.
Як українські безпілотники досягли Московського НПЗ: дивіться відео
Як безпілотники обійшли ППО та які типи використовувались?
На думку військового експерта, засновника БО “Реактивна пошта” Павла Нарожного, фактична кількість задіяних безпілотників могла сягати близько 500 – 600 одиниць.
Він вважає, що ключовим фактором успіху стала не стільки масовість атаки, скільки те, що українським силам вдалося суттєво послабити російську систему ППО.
Ми знищили велику кількість цих ППО, система була виведена з ладу, у них є банальний дефіцит, низька якість самих систем, тобто вони не такі точні, і також є нестача самих ракет для цих систем,
– зауважив аналітик.
На багатьох кадрах з місця подій видно, що комплекси “Панцир-С1” не можуть ефективно перехоплювати українські безпілотники: в окремих випадках для знищення однієї цілі випускали по дві ракети, які все одно не влучали.
Один із найрезонансніших вибухів на нафтовому об’єкті, ймовірно, стався не внаслідок удару українського дрона, а через влучання російської ракети ППО. Це може свідчити про серйозні проблеми з точністю роботи російських комплексів.
Зауважимо, що на оприлюднених у мережі кадрах видно, як ракета ППО, випущена для перехоплення дрона, не влучає в ціль і потрапляє безпосередньо в резервуар із нафтою, після чого відбувається потужний вибух і займається пожежа. Ймовірно, йдеться про ракету комплексу “Панцир”, випущену з північно-східного напрямку.
Нарожний припустив, що під час атаки застосовувалися безпілотники типу “Лютий”, FP-1 та реактивні дрони “Барс”. Інформація про можливе використання ракет наразі не має підтвердження ані з українського, ані з російського боку.
Як була атакована Москва: дивіться відео
Росія відчуває значний дефіцит систем ППО
Як розповів генерал-лейтенант у відставці, військовий експерт і засновник фонду “Закриємо небо над Україною” Ігор Романенко, на початку повномасштабного вторгнення Росія мала понад 10 тисяч зенітних ракет до комплексів С-300, однак зараз вже стикається з їхнім браком.
Про дефіцит свідчать аналітичні дані, інформація розвідки та навіть перехоплені розмови російських військових, які самі визнають цю проблему.
Експерт наголосив, що йдеться не лише про ракети до комплексів С-300 і С-400, які є основою російської системи ППО, а й про нестачу радіолокаційних станцій. Саме вони забезпечують виявлення повітряних цілей і є критично важливими для ефективної роботи протиповітряної оборони.
Українські удари по військових підприємствах у глибокому тилу Росії, зокрема на відстані до Уралу й навіть далі, вже суттєво обмежили можливості країни-агресорки у виробництві нових засобів ППО.
Додатковим чинником аналітик назвав ускладнення доступу Росії до західних компонентів, через що їх доводиться замінювати менш якісними аналогами.
Але не варто надмірно тішитися – насолодилися відео, і повертаємося до реального життя. Необхідно зосередити зусилля на нарощуванні боротьби з агресором,
– наголосив Романенко.
Яких засобів ППО бракує Росії: дивіться відео
Источник: www.24tv.ua