“Олігарх з людським обличчям” та москвичі, не готові до миру: нові сигнали з Росії

“Олігарх із людським обличчям” та росіяни, не готові до миру: нові сигнали з РФ

Автор колонки: Олексій Копитько

Вже кілька днів триває шквал реакцій на виступ російського олігарха Андрія Мельниченка в міжнародному виданні The Economist. Гадаю, творці та виконавці цієї публікації вже самі дивуються, навіщо вони це зробили, враховуючи кількість можливих інтерпретацій.

Автор колонки: Олексій Копитько

Вже кілька днів триває шквал реакцій на виступ російського олігарха Андрія Мельниченка в міжнародному виданні The Economist. Гадаю, творці та виконавці цієї публікації вже самі дивуються, навіщо вони це зробили, враховуючи кількість можливих інтерпретацій.

Кремль представив Заходу Мельниченка

На мою думку, існує ще одна версія, яка ще не була озвучена. Мельниченко – це протилежність Ходорковського. Про це пише Олексій Копитько.

Нам пропонують такий варіант: якщо ви бажаєте обговорювати майбутнє співіснування з Росією не з представниками силових структур, а з прагматиками, то ось вам олігарх з умовно людським обличчям.

  • Абрамович є втіленням епохи до Путіна і за Путіна.

  • Дмитрієв позиціонує себе як “майбутнє з Путіним і після нього”, але як самостійна політична одиниця він сприймається слабко.

  • Ходорковський має очевидний людський мотив – побачити, що буде після Путіна. До того ж, він висловлює думки, які приємно чути європейцям.

Отже, на це поле висувається ще одна постать. Як вона себе зарекомендує – покаже час. Якщо успішно, то табір закордонних “хороших росіян” або зникне через безвихідь, або переорієнтується на новий центр впливу. Сам факт міжнародного представлення ще одного “поганого росіянина” є показовим – він доповнює загальну картину.

А щоб інші спостерігачі інциденту з Мельниченком не робили зайвих припущень, 11 липня, з нагоди свого 75-річчя, дав інтерв’ю голова впливової групи кремлівських прихильників жорсткої лінії – Микола Патрушев. У контексті поточних подій, це інтерв’ю виглядало максимально невідповідним.

Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Патрушев (як керівник Морської колегії) багато розмірковував про силу російського флоту. Найімовірніше, інтерв’ю було записано за кілька днів до цього, але оприлюднено саме тоді, коли ефективні дрони фактично перекрили доступ до Донбасу та Азовського моря. Це створило враження, що Патрушев говорив відверто незв’язно.

Втім, усі ключові ідеї він висловив: і про “нацистських нацистів” у Європі, і про умовно позитивного Трампа, і про Путіна як захисника Росії. Тобто, ви, звичайно, можете звертати увагу на нові обличчя, але пам’ятайте, що досвідчені та впливові прихильники жорсткої лінії Кремля нікуди не зникли.

Я вже згадував, що динаміка настроїв “поганих росіян” та маневри в цьому середовищі є важливим показником. Поки що ми лише спостерігаємо.

Що росіяни думають про війну та Путіна

Що стосується настроїв росіян, то вони стали більш тривожними, але, як і раніше, зберігають прихильність до Путіна, підтримують військові дії та не пов’язують з ними власні труднощі.

Нещодавно російські соціологічні служби ФОМ та “Левада-центр” оприлюднили певні дані щодо настроїв громадян. ФОМ показує, що в середині квітня 2026 року кількість росіян, які висловлювали тривожні настрої, зрівнялася з кількістю тих, хто почувався спокійно. Згодом кількість тривожних громадян почала зростати і наразі становить 54% (проти 38% спокійних). У червні рівень тривожності ще збільшився.

“Левада-центр” також зафіксував зростання кількості людей, які відчували “роздратування, страх, сум” у червні – з 22% до 29%. Такий низький рівень зафіксовано вперше за два з половиною роки.

Отже, ніби щось змінюється. Але що саме? Що сталося?

Найбільш запам’ятовуваними подіями місяця респонденти “Левади” назвали атаки безпілотників (24%) та проблеми з бензином (22%). Водночас, лише 7% згадали “СВО”, а “успіхи СВО” – лише 1%. За даними ФОМ, “СВО” згадали 33% опитаних, з них 18% відзначили атаки на Україну, а 13% – атаки на Росію. Проблеми з бензином турбували 20%.

При цьому ФОМ відзначає незначне зростання протестних настроїв. Характерно, що росіяни вважають, ніби 65% їхніх співгромадян готові вийти на протести, але лише 14% самі зізнаються, що готові це зробити, тоді як 78% заперечують такі наміри.

За даними ФОМ, рівень схвалення Путіна за рік знизився з 79% до 71%, а рівень довіри до нього – з 78% до 69%. “Левада-центр” демонструє зниження рівня схвалення з 84% до 74%.

На цьому тлі, за даними “Левади”, у червні 67% підтримували дії російських військ в Україні, тоді як відкрито не підтримували їх лише 11%. Водночас 64% формально виступають за переговори, а 29% – за продовження війни.

29% “шановних росіян” готові виправдати ядерний удар по Україні.

Як інтерпретувати ці дані? Так, слід враховувати певні обмеження щодо достовірності російської соціології. Але саме такі цифри публічно демонструються в самій Росії.

За бажанням, можна помітити, з одного боку, тенденцію до зростання незадоволення. З іншого – мізерність цього зростання. Це означає, що більшість росіян ще не дійшла висновку, що для вирішення проблем необхідно припинити війну. А серед тих, хто виступає за переговори, багато хто має на увазі прийняття Україною російських ультиматумів.

Іншими словами, необхідно продовжувати роботу з формування адекватності та правильного спрямування накопичених страхів.

Що мають усвідомити росіяни?

Найвищий рівень схвалення подій у Росії спостерігається в Москві: 72% (у середньому по країні – 52%). Також саме в Москві:

  • найвищий рівень прихильності до Путіна – 82% (у середньому – 74%);
  • найвищий рівень схвалення дій російських військ в Україні – 78% (у середньому – 67%);
  • найвищий рівень бажання продовження війни – 55% (у середньому – 29%).

Єдине, в чому москвичі демонструють консерватизм, – це схвалення ядерного удару по Україні: його підтримують 27%. Ймовірно, вони усвідомлюють, що самі можуть стати головною мішенню у разі відповідних ударів.

Підсумовуючи, виховні заходи дещо активізують російське населення. Однак цю енергію необхідно спрямувати у правильне – антивоєнне – русло. Особливо підкреслюючи, що джерелом війни є не лише Путін, а й значна кількість людей, які не відчувають на собі її негативних наслідків. Це стосується, зокрема, всієї Москви.

Саме таких людей у своєму оточенні мають виявляти та “перевиховувати” самі росіяни.

Колонка відображає особисту думку автора, редакція 24 Каналу може з нею не погоджуватися.

Источник: www.24tv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *