НПЗ не працюють, Росія імпортує паливо: які конкретні наслідки ударів ЗСУ відчувають окупанти Раїса Торчишник
НПЗ не працюють, Росія імпортує паливо / Колаж 24 Канал, GettyImages
Росія, яка роками отримувала значні прибутки від експорту нафти та нафтопродуктів, тепер дедалі більше покладається на імпортне пальне. Після атак на нафтопереробні заводи частина виробництва зупинилася, що змушує закуповувати бензин і дизель за межами країни, зокрема в Казахстані та інших державах.
Військовий аналітик та військовослужбовець ЗСУ Олександр Мусієнко в ефірі 24 Каналу зазначив, що вплив цих ударів набагато глибший, ніж просто дефіцит на автозаправних станціях. Російські компанії зазнають збитків, порушуються налагоджені ланцюги перероблення та експорту, а витрати на імпорт пального зменшують потенціал військової економіки.
Росія з експортера перетворюється на прохача
Постачання пального з Казахстану викликає закономірне обурення, адже країни Центральної Азії не зайняли однозначної позиції на підтримку України. Частина з них залишається пов’язаною з Москвою через СНД, ОДКБ, торгівлю та інші механізми залежності. Водночас цей вплив уже не є безумовним: регіон поступово шукає альтернативні центри сили.
Країни Центральної Азії відходять від Росії, шукаючи опору в Китаї, Туреччині чи Сполучених Штатах. Казахстан має китайські й американські інвестиції, співпрацює з Росією і намагається між усім цим балансувати,
– пояснив Мусієнко.
Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
Надання допомоги Москві з пальним є неприємним для України кроком, але водночас свідчить про ефективність ударів по російській нафтопереробній галузі. Держава, яка вважалася одним із провідних експортерів нафти, дизелю та бензину, тепер не в змозі повністю задовольнити власні потреби і мусить звертатися до сусідніх країн.
Росія, яка здавалася одним із лідерів експорту нафти й нафтопродуктів, фактично стає залежною, і їй уже надають гуманітарну допомогу,
– наголосив військовий аналітик.
Таке безкоштовне постачання не буде тривати вічно. Казахстан чи інші країни з часом запропонують Росії купувати пальне за ринковою вартістю, перетворюючи її проблеми на власний економічний інтерес. Імпорт у будь-якому разі обійдеться Москві дорожче, ніж продукція власних НПЗ, і змусить витрачати кошти, які раніше Росія отримувала від експорту.
Простій НПЗ б’є по гаманцях російських еліт
Імпортне пальне не тільки коштує Росії дорожче, але й змінює напрямок фінансових потоків. Коли бензин і дизель виробляються всередині країни, податки та акцизи залишаються в російській системі. Під час закупівель за кордоном частину цих коштів отримують бюджети держав-постачальників, тоді як Москва ще й витрачається на доставлення та функціонування нових логістичних ланцюгів.
Нафтопродукти, вироблені в Росії, містять акциз, який сплачують росіяни. А коли пальне купують за кордоном, у його ціну закладають податкове навантаження, яке вже працює, наприклад, на індійський бюджет,
– пояснив Мусієнко.
Водночас зупинка нафтопереробних заводів позбавляє доходів великий бізнес, пов’язаний із видобутком, переробленням та продажем нафтопродуктів. Компанії не заробляють ані на внутрішньому ринку, ані на експорті готового пального, хоча саме під таку модель роками будували свою діяльність.
Російські олігархи не заробляють на продажі бензину й переробленні нафти – вони втрачають. Це удар по їхньому гаманцю,
– наголосив військовий аналітик.
Чим довше НПЗ простоюватимуть, а Росія закуповуватиме бензин і дизель в Індії, Казахстані чи інших країнах, тим сильнішим буде невдоволення серед тих, хто втрачає значні суми. Частина представників великого бізнесу може почати шукати способи захистити власні інтереси, зокрема через внутрішні домовленості та інтриги проти чинної системи.
Хтось, можливо, “вийде у вікно”, як це буває в Росії. А хтось намагатиметься покращити своє становище, плестиме інтриги й змови проти путінського режиму з метою його усунення. Але для цього потрібен силовий ресурс. Найбільше такого ресурсу зараз на фронті, де є потенційно невдоволені, здатні підняти бунт. Тому тут існує серйозний взаємозв’язок,
– пояснив Мусієнко.
Для Кремля це створює не лише економічну, але й політичну проблему. Путін сам визнає, що удари по НПЗ можуть бути спрямовані на внутрішню дестабілізацію, адже вони поступово посилюють суперечності між режимом і групами, на лояльності яких він тримається.
Імпорт пального послаблює воєнну економіку Росії
Перехід до закупівель бензину та дизелю за кордоном був передбачуваним, адже після зупинки частини НПЗ Росія мала знайти спосіб покрити внутрішній дефіцит. Проте це не усуває наслідків ударів: країна втрачає власні переробні потужності, а великі нафтові компанії не можуть функціонувати за звичною моделлю.
Це втрати для перероблення і для великих компаній-трейдерів, таких як “Лукойл” і “Роснефть”, які орієнтовані на те, щоб видобувати нафту, переробляти її, продавати й самим експортувати,
– пояснив Мусієнко.
Російський нафтовий сектор роками будувався навколо повного циклу: від видобутку сировини до продажу готових нафтопродуктів за кордон. Закупівля пального в інших держав руйнує цю схему, змушує перебудовувати логістику та позбавляє компанії частини експортних доходів.
Вони не орієнтовані на те, щоб закуповувати пальне за кордоном. У будь-якому разі це порушує багато процесів у Росії,
– наголосив військовий аналітик.
Замість того, щоб отримувати прибуток від продажу бензину та дизелю, Москва тепер витрачає валюту на зовнішніх ринках і стає більш залежною від постачальників. Навіть якщо імпорт дозволить тимчасово заповнити АЗС, він не поверне Росії втрачених потужностей і прибутків.
У результаті удари по НПЗ одночасно скорочують доходи нафтового сектору, збільшують державні витрати та зменшують ресурси, якими Кремль фінансує війну. Саме цей накопичувальний ефект робить пошкодження переробної та логістичної інфраструктури особливо відчутним для російської військової економіки.
Мусієнко пояснив, як удари по НПЗ послаблюють Росію: дивіться відео
Источник: www.24tv.ua