Недобрі новини з фронту: що зараз відбувається на головних напрямкахОсновні тези
- На Покровському напрямку російські війська намагаються досягти успіху, концентруючи зусилля на південь та південний захід від міста та мають значну перевагу в силах.
- На Новопавлівському напрямку ситуація загострюється, російські підрозділи повільно просуваються вперед, проте їх стримують українські війська.
- В інших напрямках, такі як Торецьк та Часів Яр, тривають важкі міські бої, а в районі Великої Новосілки оборона підходить до завершення.
Автор колонки: Костянтин Машовець
Події на фронті почали динамічно розвиватися. Проаналізую різні напрямки та основні – Покровський і Новопавлівський.
Вирішальний момент – штурм Покровська
Російське угруповання військ “Центр” продовжує робити спроби розвитку свого успіху на південь від Покровська у смугах наступу 41-ї та 2-ї загальновійськових армій. Про це заявив Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.
З цією метою на відносно невеликому відрізку фронту (від Даченського до Новотроїцького) вороже командування зосередило відразу кілька частин і з’єднань. Фактично зараз на південь від Покровська наступає досить своєрідне ударне угруповання противника – мішанина частин і з’єднань відразу двох армій. Варто додати, що на південь від цього сектора в наступі залучене ще одне з’єднання (90 танкова дивізія), яке тепер увійшло до складу 41-ї ЗВА.
Щоб встановити більш-менш централізоване управління всіма військами УВ “Центр”, що діють на південь від Покровська, вороже командування зробило дві основні речі – передало загальне командування цією ордою командуванню 41-ї ЗВА, а також ввело до складу цієї армії 90 танкову дивізію, яка раніше діяла як окреме з’єднання;
Завдяки всім цим заходам окупанти тепер мають значну перевагу в силах і засобах на цьому напрямку. Вони досить повільно, але впевнено просуваються вперед у зазначеній смузі.
- Передовим підрозділам 55-ї ОМСБр, вочевидь, вдалося за останні 2 – 3 дні не лише перерізати дорогу Покровськ – Межова, а й значно розширити цей клин, розпочавши бої вже за села Удачне та Котлине.
- Своєю чергою, 74-та ОМСБр противника також зуміла “вчепитися” в село Звірове, наполегливо атакуючи в напрямку Піщане – Звірове.
- Штурмові підрозділи 433-го МСП, посилені низкою підрозділів 239-го танкового полку та 87-го, продовжують спроби просуватися на захід обома берегами річки Солона, у напрямках Солоне – Новосергіївка та Нововасилівка – Успенівка. Однак на відміну від своїх колег, які націлені на обхід Покровська з південного заходу, вони не мають таких значних тактичних успіхів. Їм вдалося розпочати бої за Успенівку та просунутися вздовж північного берега річки Солоної на кілька сотень метрів.
Підрозділи 35-ї ОМСБр росіян, що діють на південь та південний схід від Покровська, продовжують наполегливі атаки на загальному напрямку Даченське – Чунишине та Зелене – Чунишине, поки що – з мінімальними результатами.
Також частини та підрозділи зі складу 27-ї МСД 2-ї ЗВА, за підтримки низки підрозділів 137-ї ОМСБр 41-ї ЗВА, з тими ж результатами атакують у напрямку Миколаївка – Мирноград, Миколаївка – Промінь, на схід від міста.
Продовжує розвиватися історія наступу підрозділів 41-ї та 51-ї ЗВА противника в районі Воздвиженки. Тут, очевидно, місцеве російське командування вирішило не гнатися за журавлем у небі (мчати вперед у бік дорожньої розв’язки на дорозі Покровськ – Бахмут), а спробувати зловити синицю – замкнути внутрішні фланги в районі села Єлизаветівка.
З цією метою росіяни вели одночасні атаки – як з боку Воздвиженки в бік Єлизаветівки, так з рубежу Новоторецьке – Тимофіївка через річку Казенний Торець також у бік Єлизаветівки.
Мета очевидна – обійти позиції українських підрозділів, які продовжують оборонятися на північ від хуторів Тимофіївка та Лозуватське. Поки що ворогу не вдалося “зловити синицю”, але він проявляє достатню наполегливість у цьому питанні.
Вороже командування на Покровському напрямку явно прагне досягти рішучого успіху завдяки зосередженню своїх зусиль (очевидно, понад усяку міру) на обраному напрямку – на південь та південний захід від міста.
Отож найважливішим питанням є те, чи має командування УВ “Центр” відповідні резервні сили для “розвитку успіху” (читай: безпосереднього штурму Покровська). Зараз в зонах обох російських армій такими можна вважати підрозділи двох бригад зі складу 2-ї ЗВА – 15-ї і 30-ї ОМБСр, а також 348-го МСП, який проходить поповнення і відновлення боєздатності в тилу цієї ж армії. Одна бригада вже розгорнута на самому вістрі і частково використовується там задля посилення. Інша – досі дислокується на південний схід від міста в зоні своєї “штатної” армії – 2-ї ЗВА.
Наскільки я розумію, командування обох армій мають опосередкований стосунок до рішення про введення цих сил і засобів у бій. Очевидно, що командування УВ “Центр” самостійно притримує їх саме на вирішальний момент. Яким, вочевидь, стане штурм самого Покровська.
Ситуація на Новопавлівському напрямку
Тут продовжує загострюватися ситуація на залишках Курахівського плацдарму. Зокрема, 90-та ТД противника продовжує повільно просуватися вперед на таких напрямках:
- Новоєлизаветівка – Надіївка. Надіївка досі обороняється, але ворог досить стійкий;
- Ясенове – Новоандріївка. Після окупації Ясенового ворог намагається обійти Новоандріївку з півдня;
- на лінії Слов’янка – Петропавлівка діють підрозділи 428-го мотострілецького полку та 67-го мотострілецького полку за підтримки окремих підрозділів 6-го танкового полку. Прогрес у них є, але незначний.
Набагато небезпечнішими є дії 110-ї мотострілецької бригади росіян зі складу 51-ї ЗВА та 114-ї мотострілецької бригади зі складу цієї ж армії, перегрупованої сюди з південного флангу. Вони вперто просуваються вздовж річки Вовча в напрямку Шевченка – Андріївки. Хоча поки що їм навіть не вдалося зачепитися за останню, вони вперто атакують саме в цьому напрямку і на північ від нього.
Очевидно, що їх стримують українські підрозділи, які обороняються на південь від Петропавлівки. Тому переміщення з південного флангу залишків плацдарму на північ 114-ї ОМБСр видається цілком логічним з боку противника. Враховуючи, що село Андріївка має одне з ключових значень для ситуації у всьому цьому виступі.
Тим часом противник продовжує фронтальне витіснення наших підрозділів з північного берега річки Сухі Яли, діючи зі сходу в напрямку Курахове – Дачне та Дальне – Дачне. Водночас з півдня, безпосередньо через річку, намагаються атакувати в районі Янтарного та в районі Зеленівки підрозділи 39-ї ОМСБр та 36-ї ОМСБр. Ворогу вдалося повністю окупувати Янтарне, і зараз він веде вперті бої за село Дачне.
Отож треба зазначити дві особливості, які стали очевидними для Покровського напрямку, на цьому етапі.
- Українським військам, нехай і поступово, з жорсткими ар’єргардними боями, але все ж доведеться повністю відійти із залишків Курахівського виступу. Перспективи їх утримання поступово погіршуються.
- Командування росіян поступово усуває плутанину в управлінні і взаємодії своїх сил, які беруть участь у фронтальному витісненні та на флангах. Різке та швидке перегрупування 114-ї ОМСБр на найбільш “перспективну” ділянку, якою вона стала буквально кілька днів тому, є досить красномовним підтвердженням цього.
Кілька коротких повідомлень з інших напрямків
Оборона Великої Новосілки добігає свого логічного завершення. Підрозділи 127-ї МСД 5-ї ЗВА противника захопили села Нескучне і Времівка. Таким чином вони зробили подальше утримання Великої Новосілки дуже і дуже малоймовірним. Ба більше, навіть якщо українське командування схвалить рішення про вихід з Великої Новосілки, то успішно його виконати буде дуже складно.
У Торецьку та Часовому Яру тривають важкі міські бої. Окупанти вперто прориваються через центр Торецька до його західної та північної околиць. У Часовому Яру ворог також повільно просувається і намагається повністю взяти під контроль північну частину міста. Зараз окупантам вдалося закріпитися в районі “Північний”.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua
