Костянтин Довгань
- 1 Юні роки, прадід та батько нацисти та скелети в шафі
- 2 Старт політичної діяльності, товаришування і суперництво з Меркель
- 3 Новий злет для Фрідріха Мерца
- 4 Провідний критик Шольца і поборник України
- 5 Як Мерц став канцлером після першого невдалого голосування?
- 6 Яким був початковий рік канцлерства Мерца для України, Німеччини та світу?
- 7 Приватне життя Фрідріха Мерца
- 1 Юні роки, прадід та батько нацисти та скелети в шафі
- 2 Старт політичної діяльності, товаришування і суперництво з Меркель
- 3 Новий злет для Фрідріха Мерца
- 4 Провідний критик Шольца і поборник України
- 5 Як Мерц став канцлером після першого невдалого голосування?
- 6 Яким був початковий рік канцлерства Мерца для України, Німеччини та світу?
- 7 Приватне життя Фрідріха Мерца
6 травня 2025 року в ФРН з другої спроби обрали федерального канцлера. Ним став очільник ХДС/ХСС Фрідріх Мерц, який вирізнявся серед інших претендентів своєю готовністю не до пустопорожніх розмов, а до конкретних дій.
Від новоспеченого канцлера очікували у 2025 та очікують нині значних змін. І не тільки німці. Лідерства потребувала вся Європа, особливо в ситуації, коли попередній лідер вільного світу – президент США – тепер повністю переметнувся на інший бік і всіляко намагається зруйнувати НАТО та ЄС, підігрує Путіну та веде з Європою комерційні війни.
Що відомо про канцлера Федеративної Республіки Німеччина, яким був початковий рік його роботи, як він допомагає Україні, за що її критикує, а також як протистоїть Путіну та Трампу – читайте у матеріалі 24 Каналу.
Молоді роки, дід і батько нацисти та скелети в шафі
Фрідріх Мерц з’явився на світ 11 листопада 1955 року в містечку Брілон, що знаходиться в землі Північний Рейн-Вестфалія. Він був найстаршим із чотирьох дітей місцевого правника Йоахіма Мерца. Дід політика по материнській лінії Йозеф Пауль Совіньї був головою Брілона з 1917 по 1937 роки, а ще мав повний звичайний для того періоду набір – з 1933-го був учасником СА (нацистські “Штурмові загони”), а з 1938-го – учасником нацистської партії.
Зараз більшість довідників подають як найцікавіший факт про діда Мерца те, що він перейменував головну вулицю Брілона на Адольф-Гітлер-штрассе. Згодом Фрідріх Мерц заявить, що нічого про це не знав. У сучасній Німеччині в подібних випадках прийнято відводити погляд та робити вигляд, що віриш тому, хто таке говорить.
Батько Мерца до початку діяльності в юриспруденції також служив Гітлеру. У 1941 році 17-річним хлопцем він був покликаний до Вермахту та воював на Східному фронті. Там же опинився в полоні, де пробув 4 роки. Це врятувало йому життя, а також познайомило дещо ближче з комунізмом та перетворило Мерца-старшого з прихильника націонал-соціалізму на прихильника демократії.
Після повернення з полону він відкриє в Брілоні адвокатську практику, а згодом стане місцевим суддею. Також Йоахім Мерц буде активним учасником новоствореного ХДС, тобто християнських демократів. До речі, про участь батька Мерца у Другій світовій війні нагадає політику колишній російський президент Дмитро Медведєв, коли, зляканий можливою передачею Україні німецьких ракет Taurus, назве того образливим “наці”.
Мерци були щирими католиками й такими ж виховали своїх дітей. Отже, можна сказати, що дивна для нашого часу побожність Мерца та його вірність ХДС – це спадкова риса. Втім, так було не завжди (про це трохи далі).
Незважаючи на те, що родина Фрідріха Мерца була заможна, його дитинство щасливим не назвеш. Юнак постійно хворів, найбільше йому дошкуляв туберкульоз, через який він був змушений провести пів року в клініці. На щастя, хвороба відступила та дозволила Фрідріху здобути освіту та не відчувати себе аутсайдером.
Він навчався у гімназії у рідному Брілоні, але змушений був покинути її через, так би мовити, проблеми з поведінкою. Це був початок 1970-х і юнак захопився популярною на той час рок-культурою – відростив довге волосся (“хаєра” не оминула навіть нині облисілого Олафа Шольца, що вже говорити про Мерца), заснував власну групу і ганяв по містечку на мотоциклі. Після рок-концерту в шкільній їдальні Мерца з навчального закладу “поперли” і навчатися довелося в сусідньому Рютені.
Фрідріх Мерц / Фото Sepp Spiegl / IMAGO
Далі була військова служба в Бундесвері, де Фрідріх Мерц вивчився на артилериста та отримав звання унтерофіцера. Він планував й надалі будувати військову кар’єру, але цим планам завадила травма коліна.
Тому Фрідріх, який на той час вже “вимахав” ледь не до 2 метрів (політик має 198 сантиметрів зросту), залишає Бундесвер та вступає в 1976 році на юрфак у престижному Боннському університеті, продовжуючи у такий спосіб батьківську справу.
Далі своє навчання Мерц продовжив в університеті Марбурга як стипендіат Фонду Конрада Аденауера. При цьому Мерц продовжував “гіпувати”. За його словами, захоплення роковою субкультурою вдалося приспати лише після одруження та народження першої дитини.
На той час він вже був досить відомим активістом молодіжного крила ХДС і активно цікавився політикою. У 1980 році студент-юрист став головою Молодіжного союзу ХДС, зафіксувавши появу нової зірки в німецькій політиці.
По закінченню навчання Мерц у 1982 – 1985 проходив юридичну практику в земельному суді Саарбрюккена, а після складання державного юридичного іспиту став суддею. Але після завершення випробувального терміну залишив держслужбу та перейшов у приватний сектор, де як юрисконсульт працював у Німецькій асоціації хімічної промисловості (VCI) у Бонні та Франкфурті-на-Майні.
Початок політичної кар’єри, дружба і конкуренція з Меркель
У 1989 році успішний юрист та перспективний політик робить несподіваний крок – він обирається до Європарламенту, хоча на той час у Німеччині вважалося, що це найкраще місце для політичної пенсії, а не для старту кар’єри.
“Разом до Європи – разом з Фрідріхом Мерцом” – агітаційний плакат кандидата в євродепутати, 1989 рік / Фото Wikipedia Commons
Однак Фрідріх Мерц цей стереотип спростував та повернувся за 5 років зі Страсбурга з солідним багажем і чималим досвідом. Варто зазначити, що повернувся фактично до іншої держави – об’єднаної Німеччини, яка в середині 1990-х переживала економічний зріст.
Атмосферний передвиборчий ролик Фрідріха Мерца, 1994 рік: додивіться відео до кінця, там буде харизматичне опудало лисиці
Набутий політичний капітал Мерц інвестував у боротьбу за лідерство у ХДС і досяг на цій ниві значних успіхів. Цьому сприяла хвиля оновлення самого ХДС та її баварського союзника ХСС. Багаторічний канцлер Німеччини та лідер християнських демократів Гельмут Коль наприкінці 90-х пішов на спокій (під тиском звинувачень у корупції) і дав дорогу молодим.
Під “молодими” малися на увазі саме Мерц, а також фаворитка Гельмута з колишньої НДР – Ангела Меркель. Обом тоді було вже за 40, але для німецької політики це молодість.
Лідер фракції ХДС Фрідріх Мерц та голова ХДС Ангела Меркель, 2002 рік / picture-alliance / dpa / U. Baumgarten
У 1998-му Мерц став віцеголовою партії, а ще за півтора року очолив фракцію ХДС у Бундестазі. Попередній керівник Вольфганг Шойбле змушений був зняти свою кандидатуру через ті самі “фінансові причини”, які відправили на пенсію Коля, то ж Мерца обирали на безальтернативній основі.
У парламенті Мерц показав себе як блискучий оратор та інтелектуал, але, здається, був занадто розумним і цинічним. Він не залишав опонентам жодних шансів під час полеміки, а це в німецькій політиці 2000-их вважалося поганим тоном. Бал правили такі, як Коль і Меркель, які буквально за кілька хвилин промови могли заколисати будь-кого.
Мерц був іншим, він не шукав компромісів і завжди виглядав зверхньо. Це зіграло з ним злий жарт – ХДС обрав лідером не його, а вже згадану Меркель.
Ангела Меркель і Фрідріх Мерц у січні 2000 / Фото IMAGO / photothek
До речі, за зверхність не люблять Мерца й досі. Його особистий рейтинг підтримки серед німців під час виборів був нижчий, ніж рейтинг ХДС/ХСС. Тобто у 2025 німці голосували не за персоналію, а за цінності.
Мерц і Меркель у 2001 році / Фото Roberto Pfeil / AP
На численних фото початку 2000-х Меркель і Мерц щиро посміхалися один одному, проте насправді між ними йшла справжня “апаратна” війна за лідерство. Переможцем у боротьбі за владу в ХДС вийшла фаворитка Коля Ангела Меркель, а Мерц спочатку відійшов у тінь, а згодом взагалі залишив політику у 2009-му. Але не зник.
Мерц почав працювати в адвокатській фірмі в Дюссельдорфі, а його політичні зв’язки дозволили увійти до наглядових рад провідних німецьких компаній. Зокрема, він входив до правління Commerzbank та відомого інвестиційного гіганта BlackRock.
Завдяки роботі в приватному секторі Мерц став дуже багатою людиною з офіційними річними доходами близько мільйона євро.
Новий старт для Фрідріха Мерца
Як тільки Меркель наприкінці 2018 року оголосила, що йде на спокій, Фрідріх Мерц, немов той джин із лампи, миттєво знову з’явився на політичному горизонті Німеччини та заявив про свої претензії на лідерство в ХДС. Але і друга спроба виявилась невдалою – Мерц програв фаворитці Меркель Аннегрет Крамп-Карренбауер, яка позиціювала себе як “міні-Меркель” і навіть наслідувала її стиль.
Але повторити шлях Меркель вона не змогла й вже через півтора року пішла з посади після гучного скандалу в Тюрингії, де на місцевих виборах ХДС для чогось об’єдналась з ультраправими популістами – партією “Альтернатива для Німеччини”, порушивши неписане правило “санітарного кордону” або Brandmauer’y, тобто табу на політичні союзи з неонацистами.
Після провалу креатури Меркель у Мерца з’явився новий шанс, але на виборах голови ХДС 2021 року знову переміг не він, а Армін Лашет. Цього пана нарешті наздогнала “спадщина Меркель”. Бо виявилось, що все “німецьке економічне диво”, оператором і архітектором якого вважалася Меркель, було пустишкою.
За “дивом” не стояли системні реформи, а лише дешевий російський газ. Ймовірно, в обмін на політичні поступки Путіну та фактично гру на його боці. Меркель цього не визнає й до тепер, навіть зараз на сторінках власних мемуарів намагається переконувати, що все робила правильно, просто воно так якось само вийшло. Втім, з роками, що минули, ми бачимо, що це не так.
Дешевий, але безальтернативний газ загнав Німеччину у глибоку кризу і не підготував до жорстких реалій 2020-х.
- У результаті найбільш потужна економіка субконтиненту опинилася в дуже скрутному становищі.
- Великі промислові виробництва раптово виявилися хронічно неефективними, традиційно якісні німецькі товари – не конкурентними в глобалізованому світі.
- Інфраструктура – застарілою, а подекуди відсталою (з регулярних запізнень німецьких поїздів під час Євро-2024 глузували навіть в Україні та Італії), а відсталість пошти та тотальна відсутність банкоматів просто шокує.
До цього варто додати буквально “злочинну” відмову Меркель від власних АЕС (це популістське рішення, ухвалене нібито під враженням катастрофи на японській Фукусімі, зробило ФРН заручником Москви та ще більше погіршило економіку). А також непродумане запрошення мільйонів біженців з Близького Сходу, плану адаптації яких в уряду Меркель просто не було.
А тому вони каменем лягли на федеральний бюджет і не лише завдали болючого удару по соціалці, але й сприяли зростанню антимігрантських настроїв та популярності “простих рішень” в особі ультраправої “Альтернативи для Німеччини” та ультралівого “Союзу Сари Вагенкнехт”.
Наслідком був провал ХДС на виборах і перехід в опозицію. Новим канцлером Німеччини став Олаф Шольц, який очолив так звану “коаліцію світлофора” – союз соціал-демократів, зелених і Вільної демократичної партії.
Але й у них також буквально одразу все пішло не за планом. Головним винуватцем стали спочатку пандемія COVID-19, а згодом – повномасштабне російське вторгнення до України та необхідність жорстко реагувати на нього.
Головний критик Шольца і прихильник України
Проблеми, закладені Меркель, ще більше вилізли назовні й уряд Шольца швидко перетворився на уряд камікадзе. Для критиків влади настали золоті часи, бо куди не поціль – влучиш.
Фрідріх Мерц скористався цією можливістю найкраще. На той час він з третьої спроби нарешті став лідером ХДС (на виборах в січні 2022 року за нього проголосували 94,6% (!) делегатів) і був визнаним лідером парламентської опозиції.
У травні 2024 року Мерц так само без проблем переобрався на свій пост.
Показово, що Меркель з’їзд ХДС демонстративно проігнорувала. Не дивно, адже Мерц нині робив все, щоб очистити партію від неї.
Та боровся Фрідріх Мерц не лише з минулим. Мерц став послідовним і дуже в’їдливим критиком Олафа Шольца, він регулярно влаштовував канцлеру “просмажку” і справедливо дорікав тому за обережність, а точніше – нерішучість і млявість.
Це виглядає дійсно як парадокс, але найбільший за обсягами допомоги європейський союзник України завдяки нерішучості Шольца має реноме того, хто пасе задніх.
Мабуть, найбільше це проявилося у питанні надання Україні ракет Taurus. Те, що Франція і Велика Британія вже давно зробили (і забули), Шольц мляво крутив і зводив на манівці. Те саме було й на початку вторгнення – згадайте каски замість летальної зброї, відсутність боєприпасів для “гепардів”, страх надати “леопарди” та багато іншого.
У результаті Німеччина дала Україні дуже багато і подекуди (стосується систем ППО) навіть більше, ніж могла, але все одно люди запам’ятають “нерішучу ліверну ковбаску” і табу на ракети Taurus.
Зустріч Мерца та Зеленського в Києві / Фото ОП
Мерц у часи, коли Олаф Шольц вагався, усім своїм виглядом показував, що не такий. Він одразу пообіцяв розв’язати питання з ракетами для України, причому зробив це особисто і в Києві.
9 грудня 2024 (за тиждень до того, як Бундестаг виніс вотум недовіри канцлеру) Мерц прибув до столиці України та мав дуже плідну зустріч з Володимиром Зеленським. На ній Мерц пообіцяв у разі свого обрання на канцлера збільшити допомогу, а також змінити позицію Шольца щодо блокування вступу України до НАТО.
Позиція нашої фракції чітка: ми хочемо надати вашим Збройним Силам можливість досягти військових баз – не цивільного населення та інфраструктури, а щоб ви могли досягти саме цілей, із яких ведеться війна проти вашої країни. Я про це декілька тижнів тому говорив у Бундестазі. Таким обмеженням дальності озброєння ми вас примушуємо воювати з однією рукою за спиною,
– заявив Фрідріх Мерц, 9 грудня 2024 року.
Тоді українські ЗМІ радісно писали, що треба буквально трохи почекати. І ракети Taurus будуть в Україні.
У реальності у 2026 році Україна опинилась ще далі від них, ніж була при Шольці. Втім, ситуація змінилась і нині сили оборони мають власні інструменти для завдання ракетних ударів по території Росії. Звісно, ніхто не відмовився б від десятка Taurus, але Німеччина дійсно дає замість тих ракет багато всього іншого. З огляду на це питання Taurus станом на 2026 так само далеке від вирішення, але вже не таке актуальне, як кілька років тому.
Мерц у своїй ваговій категорії, Київ, травень 2022 року / Фото Niels Starnick / Friedrich Merz
Зазначимо, що Мерц відвідував Київ раніше – ще навесні 2022 року. Тоді політик також відвідав столичні передмістя та на власні очі побачив страшні руйнування та наслідки російських воєнних злочинів.
Це абсолютно безглузда війна проти мирних жителів: жінок, дітей, людей похилого віку. Я приголомшений,
– написав Мерц 3 травня 2022 року після побаченого в Ірпені.
Показово, що Мерц відвідав охоплену війною Україну раніше Шольца та президента ФРН Штайнмаєра. Тоді 2 травня 2022 року Шольц відмовився їхати, бо Україна відмовила Штайнмаєру, який на той час ще не спокутував власну політику “путінферштеєрства”. Саме тоді пролунало легендарне “beleidigte Leberwurst spielen” від тодішнього посла України в Берліні Андрія Мельника, після якого Німеччина нарешті почала виходити з анабіозу. Бо справді було соромно.
Ще один показовий візит Мерца відбувся в грудні 2023 року. Але не до України. Тоді президент Франції Макрон запросив лідера опозиції до Парижу на особисту аудієнцію без камер. Здається, Макрон вже тоді “щось” знав і проводив “співбесіду”.
Як Мерц став канцлером після першого проваленого голосування?
Німецька політика – традиційно некваплива, тому після перемоги ХДС на виборах у лютому 2025 року та переговорів про утворення коаліції між ХДС та СДПН минуло багато часу.
Нарешті у квітні дві політсили нарешті домовились та уклали коаліційну угоду на 140 сторінок, далі був розподіл міністерських портфелів, а потім – великодні канікули та інші свята, під час яких німцям традиційно – не до політики (і війни).
Нарешті голосування Бундестагу за призначення Мерца канцлером було призначено на 6 травня 2025 року. І там сталася несподіванка – у першому турі кандидатура політика не отримала необхідної кількості голосів. Підвели соціал-демократи, які в такий спосіб показали своє “фе” різким заявам Мерца про мігрантів і ситуативному голосуванню ХДС з неонацистами з партії “Альтернатива для Німеччини” взимку 2025-го.
18 із них проголосували проти Мерца, влаштувавши в такий спосіб міні-демарш. Всього потенційна коаліція налічує 328 голосів, для обрання було достатньо 316, а Мерц отримав лише 310.
Тому маємо прецедент, бо раніше ніколи в новій історії Німеччини учасники вже узгодженої коаліції не голосували проти неї.
Згодом на Мерца чекав другий тур голосування. Політик спочатку оголосив паузу на день, і за цей час намагався домовитися з соціалістами, а також пошукати підтримки в “Зелених”. Для цього в нього було 14 днів, але все-таки вдалося дотиснути й призначити 2 тур голосування на те саме 6 травня.
Під час другого туру за призначення Мерца канцлером проголосували вже 325 депутатів Бундестагу.
Проте, особливих сумнівів, що саме Фрідріх Мерц у результаті стане канцлером Німеччини, ні в кого не було. Щоправда, процес обрання дещо й затягнувся.
Яким був перший рік канцлера Мерца для України, Німеччини та світу?
6 травня 2025 року Мерц став офіційно новим канцлером, а вже 9 травня на нього чекали в Києві на засіданні “Коаліції охочих”, яка не могла дихати у повні груди без рішучої Німеччини.
Мерц після перемоги пообіцяв, що буде саме таким – рішучим, пафосно заявивши, що сильна Німеччина нарешті повернулась.
Варто визнати, що завдання перед новоспеченим канцлером стоїть дуже непросте. Бо крім найбільшої з 1945 року війни в Європі, яка сама по собі несе страшні виклики та ризики, він має надзавдання з подолання внутрішньої кризи та стагнації, до якої додалася невизначеність імені Трампа.
У 2025 році американський президент оголосив світові торгову війну та обклав всіх тарифами, які в його офісі, здається, просто взяли зі стелі. Попри весь ідіотизм ситуації до дій Трампа світові довелося поставитись серйозно, а Мерц, який в червні 2025-го полетів до Вашингтона знайомитись з президентом США, був змушений спокійно реагувати на безглузді заяви господаря Білого дому, сподіваючись, що той не почне на нього нападати, як колись на Зеленського.
Можна сказати, що перший візит канцлера до США пройшов добре. Йому навіть вдалося оминути всі пастки, які йому розставив Трамп, а
Источник: www.24tv.ua