Наталія Луценко Оксана Харьковська
- 1 Чи перетвориться Крим на пастку для росіян?
- 2 Чому Путін заявив про “нову фазу війни”?
- 3 На яких фронтах Росія зазнає поразки?
- 4 Чи зашкодить війні дефіцит особового складу в Росії?
- 5 З якою метою Абрамович зустрівся із Зеленським?
- 6 Як українська балістика вплине на перебіг війни?
- 7 Хто може виступити посередником у переговорах?
- 1 Чи перетвориться Крим на пастку для росіян?
- 2 Чому Путін заявив про “нову фазу війни”?
- 3 На яких фронтах Росія зазнає поразки?
- 4 Чи зашкодить війні дефіцит особового складу в Росії?
- 5 З якою метою Абрамович зустрівся із Зеленським?
- 6 Як українська балістика вплине на перебіг війни?
- 7 Хто може виступити посередником у переговорах?
Збройні Сили України, завдаючи ударів середньої дальності по ворожих логістичних ланцюгах, почали блокувати російський сухопутний шлях до окупованого Криму. Крім того, Україна фактично витіснила Чорноморський флот РФ із кримської акваторії. І росіяни дедалі менш спроможні забезпечувати протиповітряну оборону півострова, який стає дедалі більшим тягарем для Володимира Путіна.
Генерал-майор австралійської армії у відставці Мік Раян в інтерв’ю для 24 Каналу розповів, що відбувається в Криму та на п’яти напрямках, де диктатор Путін зазнає поразки. Детальніше – у наступному матеріалі.
Чи перетвориться Крим на пастку для росіян?
Україна фактично розпочала блокування російського сухопутного коридору до Криму, завдаючи ударів по дорожній інфраструктурі, поставках пального, транспортних колонах та логістичних вузлах. Наскільки це може змінити ситуацію на південному напрямку? Чи можна стверджувати, що Крим поступово перетворюється з російської фортеці на пастку?
24 Канал – у WhatsApp Підпишіться, щоб не загубити і читати перевірені новини Додати
На мою думку, за останні кілька місяців кампанія ударів середньої дальності дійсно заповнила вельми значну прогалину у військовій стратегії України. Ми спостерігали, як російські війська ведуть бойові дії на передовій від самого початку повномасштабного вторгнення. Останніми роками ми бачили глибокі удари на великі відстані.
Наразі ми свідчимо кампанію ударів середньої дальності, яка займає проміжну позицію, поєднуючи тактичні, оперативні та стратегічні підходи України до ведення бойових дій. Це дедалі ефективніше перекриватиме постачання для російських військ на фронті та, безперечно, відрізатиме логістичні шляхи до Криму.
Сьогоднішній удар по мосту лише погіршує становище (російських сил – 24 Канал). Отже, вперше за весь період цієї тривалої війни ми повною мірою спостерігаємо єдину, цілісну та високоефективну військову стратегію, яку Україна успішно втілює.
Висловлюю надію, що Україні вдасться перетворити дефіцит пального в Криму на реальну військову проблему для Російської Федерації.
Україна вже фактично витіснила Чорноморський флот РФ із Криму. Це було суттєве досягнення останніх років. Росіяни дедалі менш спроможні забезпечувати функціонування своєї протиповітряної оборони. Флот України тепер має можливість вільно пересуватися та атакувати райони поблизу Керчі. Крим більше не є надійною цитаделлю для Росії. Крим стає пасткою і справжнім тягарем для Путіна, незважаючи на його прагнення зберегти контроль над ним.
Повне інтерв’ю генерала з Австралії: дивіться відео
Чому Путін заявив про “нову фазу війни”?
Путін оголосив про нову фазу війни. Як ви вважаєте, що він мав на увазі, говорячи про це? Це спроба Росії посилити інтенсивність своїх атак чи реакція на успішність української армії у завданнях ударів по російській енергетичній інфраструктурі?
На мою думку, нова фаза полягає в тому, що Росія завдає ударів, і це все, на що вона зараз здатна, враховуючи, що Україна успішно зупинила весняний наступ і нарощує темпи своєї кампанії ударів на великі відстані вглиб російської території.
По суті, це спроба Путіна влаштувати істерику. Він більше нічого не може протиставити Україні, тому запускає більше ракет. На жаль для Росії, можливості України щодо перехоплення дронів лише покращилися. Справжня проблема полягає в тому, що Україна не отримує від США достатньої кількості сучасних засобів перехоплення, таких як Patriot, які необхідні для збивання крилатих і балістичних ракет, від яких гине багато українців.
Нещодавно російський дрон влучив у будівлю в Румунії, неподалік українського кордону. Як ви вважаєте, чи слід НАТО, і особливо країнам, що межують з Україною, узгоджувати свою протиповітряну оборону з українською стороною?
Так, але вражає те, що НАТО вже доволі тривалий час співпрацює з Україною у сфері протиповітряної оборони. Тому причина, чому ми бачимо ці прогалини (у ППО – 24 Канал) в інших частинах Східної Європи, є загадкою.
Згідно з даними відкритих джерел, ми також спостерігаємо, як росіяни перехоплюють контроль над деякими українськими дронами та використовують їх для спроби розколоти підтримку України. На щастя, члени НАТО чудово це розуміють. Вони знають, чим займається Росія, і це не призвело до серйозної напруженості.
На яких фронтах Росія зазнає поразки?
У своїй нещодавній статті ви писали, що Путін програє не тільки у військовому плані, а й за всіма п’ятьма напрямками: військовому, когнітивному, моральному, промисловому та економічному. Який очевидний доказ того, що Росія стратегічно програє станом на 2026 рік?
Ми вже обговорили військовий аспект. Я вважаю, що вельми важливим показником є те, що у 2025 році Росія змогла захопити понад 2000 квадратних миль української території, але зробила це, втративши 200 своїх солдатів на кожну квадратну милю.
Станом на 2026 рік Росія захопила лише близько 17 квадратних миль, заплативши за кожну з них понад 9000 втрат (окупантів, – 24 Канал). Така стратегія абсолютно нежиттєздатна. Це демонструє країнам, які підтримували Росію, що жодної неминучої перемоги не буде.
Важлива когнітивна боротьба, яку Путін програє, і він навіть втрачає підтримку Білого дому. Останнім часом ми не бачили надто багато позитивних заяв президента Трампа щодо Путіна.
В економічному плані Росія має великі труднощі через удари України по нафтопереробних заводах. Зараз ми спостерігаємо обмеження на продаж пального у 15 різних регіонах Росії, зокрема в Криму. Спостерігається значне уповільнення її (Росії – 24 Канал) економічного зростання. Майже за всіма показниками, за якими можна вимірювати прогрес у цій війні, Росія або перебуває в стагнації, або рухається назад.
Чи зашкодить війні дефіцит особового складу в Росії?
Чи може брак особового складу стати однією з головних проблем для Путіна у 2026 році?
Безумовно. На початку року президент Зеленський та міністр оборони заявили, що стратегія України полягає у суттєвому збільшенні втрат російського особового складу. Вони назвали цифру у 50 тисяч (ліквідованих окупантів – 24 Канал) на місяць. Поки що вони не досягли цього рівня, але рухаються до цієї мети. Це ставить Путіна перед дилемою.
Путіну доведеться або зменшити масштаб операцій в Україні – робити менше з меншою кількістю солдатів, або оголосити нову масштабну мобілізацію. Але сам Путін розуміє, що вона буде вкрай непопулярною в Росії. Україна ставить Путіна перед дуже складною дилемою. У нього більше немає вигідних варіантів для різкого нарощення сил чи навіть для підтримання нинішньої чисельності армії в Україні.
Весняний наступ Росії на українські оборонні рубежі обернувся катастрофічними втратами, а Інститут вивчення війни оцінює ймовірність його прориву у 2026 році як вкрай низьку. Чому ця лінія захисту є такою важливою?
Це ключ до того, щоб Путін повністю опанував увесь Донбас. Луганська область вже фактично під контролем Росії, однак у Донецькій області під контролем України, як і раніше, залишаються стратегічно важливі райони. Якби Путіну вдалося подолати цю лінію оборони, він міг би вирішити, що настав час для припинення вогню. Безумовно, Україна відкинула заклики американців поступитися своїми територіями заради завершення війни.
Вона (Україна – 24 Канал) не повинна цього робити. Вона повинна змусити Путіна боротися за кожен квадратний сантиметр території. Але це справді важлива частина загальної стратегії Путіна. Він просто не може заявити про будь-яку перемогу чи представити історію перемоги в Україні без захоплення всього Донбасу.
Якщо Росія зараз зазнає військових невдач, чому на Заході досі говорять про те, що вона має нескінченний час та невичерпні запаси людських та інших ресурсів?
Ви маєте рацію. Росія зараз веде дві війни. Вона бореться за перемогу на полі бою та одночасно за перемогу в інформаційній війні. Навіть якщо він (Путін – 24 Канал) не переможе на полі бою, то в реальному світі він все ще має дуже потужні пропагандистські інструменти, за допомогою яких може поширювати наративи про неминучу перемогу та українські втрати.
У багатьох частинах світу, зокрема в Південній Азії та Європі, все ще є люди, які цьому вірять. Навіть у Північній Америці та в моїй країні є люди, які готові вірити в цю брехню, бо це відповідає їхньому світогляду. Але це все неправда. Путін не перемагає, і цього року ситуація лише погіршуватиметься.
З якою метою Абрамович зустрівся із Зеленським?
Російський олігарх Роман Абрамович приїжджав до Києва на зустріч із президентом Зеленським. Він неодноразово пропонував себе як посередника між Києвом і Москвою, передаючи повідомлення між двома сторонами. Про що свідчить його візит? Чи це означає, що Путін дуже хоче дізнатися, як президент Зеленський оцінює цю ситуацію?
Насамперед важко повірити, що він міг приїхати в Україну без дозволу президента Путіна. Він не міг просто так вирішити, що поїде в Україну. Очевидно, що це лише один із неформальних каналів, які Путін та його режим використовують для з’ясування позиції президента Зеленського та його уряду щодо подальших кроків у переговорах про припинення вогню.
Обидві сторони знають, що Трамп зараз зайнятий на Близькому Сході, тому їм доведеться продовжувати без американців. Наразі головне питання – хто саме братиме участь у мирних переговорах і яка країна виступить посередником. Це є важливою частиною цих переговорів.
Якщо Росія зараз шукає ці неформальні канали, то, можливо, ситуація рухається до якогось вирішення? Можливо, не до фіналу, а до початку кінця?
Це було б чудово, і, гадаю, кожен українець прагне миру. Але багато опитувань в Україні показують, що українці не приймають мир за будь-яку ціну, особливо якщо їм доведеться піти на значні поступки Росії.
Росія все ще становить небезпеку. Для Путіна війна йде не надто добре, але він, як і раніше, здатний проводити масштабні повітряні бомбардування українських міст і вбивати українських громадян. У нього залишаються війська, які намагаються захопити територію, тому він усе ще дуже небезпечний. Його слід сприймати серйозно, навіть якщо війна для нього складається несприятливо.
Як українська балістика вплине на перебіг війни?
Україна зараз активно розвиває власний потенціал балістичних ракет. Є повідомлення про ракету FP-7, яка вже має дальність польоту близько 100 кілометрів і потенційно може досягати 150 кілометрів. Далекобійна ракета FP-9, за даними, здатна вражати цілі на відстані до 150 кілометрів. Якщо Україна матиме власні балістичні ракети, як це змінить перебіг війни? Чи могли б вони частково замінити системи ATACMS і надати Україні більше можливостей для чинення серйозного тиску на Росію?
Насамперед такі ракети дають можливість завдавати ударів по Росії. Від них набагато складніше захищатися. Захист від дронів і крилатих ракет – це одне, але, як Україна вже переконалася за 4,5 року, захист від балістичних ракет – набагато складніший і технологічніший виклик.
Нові балістичні ракети – це крок до значно більш далекобійних ракет. Якщо подивитися на такі країни, як Індія, Пакистан, Іран чи США, більшість із них починала з балістики малої дальності, а потім удосконалювала її до більш далекобійних ракет. Ці ракети надають Україні потенціал для ударів, які мають суттєво більшу дальність.
Хто може виступити посередником у переговорах?
Як ви вважаєте, чи може Китай згодом стати повноцінним учасником переговорів між Україною та Росією? Якщо так, то чи виступить Пекін у ролі справжнього посередника чи як сила, яка переслідує лише власні інтереси?
Загалом це можливо, але все залежить від того, чи погодяться на це Путін і Зеленський. Китай іноді заявляв про готовність виступити посередником, але ніхто не має ілюзій щодо того, хто є головним союзником Росії у цій війні. Це – Китай. Тож українська влада братиме це до уваги.
Але є й інші країни, окрім Китаю, наприклад, Туреччина, які могли б виступити в ролі посередника. Європа чітко заявила, що хоче брати участь у переговорах. Вона має бути частиною переговорного процесу. Подивимося, хто стане ключовими сторонами у переговорному процесі.
Наразі президент США більше не прагне вести переговори з Росією. Також Європа, в особі Каї Каллас, заявила, що не хоче вести переговори з Москвою. Це дуже серйозна зміна. Чи пам’ятатимуть люди у майбутньому, що з Росією не можна вести переговори, оскільки це терористична держава, чи люди з часом про це забудуть?
Гадаю, люди це забудуть, адже вони вже багато разів забували, як домовлялися з Росією, а та просто обманювала і не виконувала угод. Росія відмовилася від кожної угоди за останні півстоліття і, ймовірно, відмовиться і від цієї.
Я впевнений, що президент Зеленський насправді не хоче розмовляти з Путіним, він розуміє: якщо це буде на користь України та українського народу, він піде на це і візьме участь у переговорах, щоб досягти для України тривалого та справедливого миру.
Читають зараз:Зеленський підсумував тристоронню зустріч із Трампом і Макроном
Источник: www.24tv.ua