Софія Трощук Оксана Харьковська Основні тези
- Енергетична система України перебуває у вкрай важкому стані, з нестачею електроенергії, що сягає 40%, через руйнування об’єктів енергетики та теплового забезпечення.
- Колишній міністр Іван Плачков акцентує увагу на важливості масштабної закупівлі апаратури для відновлення енергосистеми та посилення засобів ППО для захисту об’єктів.
- 1 Що з енергосистемою після обстрілу 20 січня?
- 2 Як українцям пережити зиму без світла?
- 3 Чи може Росія атакувати АЕС?
- 73 class>4 Чи реальний зараз повний блекаут?
- 5 “Може вибухнути”: як правильно користуватися технікою під час відключень
- 1 Що з енергосистемою після обстрілу 20 січня?
- 2 Як українцям пережити зиму без світла?
- 3 Чи може Росія атакувати АЕС?
- 4 Чи реальний зараз повний блекаут?
- 5 “Може вибухнути”: як правильно користуватися технікою під час відключень
Енергосистема України у скрутному становищі. Значна кількість об’єктів електрогенерації та теплозабезпечення зазнала ушкоджень. Нестача електроенергії в системі зараз становить 40%, і ситуація здатна ускладнитися. Найбільшу частку електроенергії зараз виробляють атомні електростанції, в той же час ГУР повідомило, що Росія обмірковує варіанти завдання удару по підстанціях АЕС.
Колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков в інтерв’ю 24 Каналу детально розказав про стан енергосистеми, як українцям пережити зимовий період без електропостачання та чи ймовірні атаки Росії по підстанціях АЕС. Детальніше – читайте далі в статті.
Що з енергосистемою після обстрілу 20 січня?
У ніч на 20 січня Росія знову атакувала енергетичну систему України. Як ви оцінюєте поточний стан нашої енергетики?
Я б сказав, він критичний, оскільки пошкоджено майже більшість об’єктів електрогенерації й, на жаль, дуже велика кількість об’єктів, які забезпечують теплопостачання. Це і підстанції, і мережі, і генеруючі потужності.
Нам відомо, що сьогодні найбільше електроенергії виробляють атомні станції та певна частина гідроелектростанцій. Майже всі теплові електростанції або знищені, або пошкоджені. На жаль, за останні два масовані обстріли зруйновано та пошкоджено обладнання на теплоелектроцентралях. Йдеться про Київську, Харківську теплоелектроцентралі та в інших містах. Тому обстановка дуже складна.
Зрозуміло, енергетики вже майже чотири роки безперервно відновлюють обладнання, але уявімо, яка кількість обладнання пошкоджена на сьогодні та скільки обладнання потребують енергетики. На жаль, на сьогодні існує дефіцит обладнання, матеріалів, вимикачів, трансформаторів тощо. Отже, щоб прискорити стабілізацію, потрібна масштабна закупівля цього обладнання на державному рівні, оскільки фінансовий стан компаній не дозволяє їм купувати таку кількість обладнання.
Тому необхідно залучати кредити МВФ, Світового банку, Європейського банку та інших фінансових установ. Це повинна здійснювати держава і централізовано на основі Держрезерву закуповувати, замовляти це обладнання, тому що зараз на ринку відсутній профіцит. Те, що було на складах – вже доставлено. Це десятки тисяч тонн обладнання, але ми щодня його замінюємо та використовуємо.
Повне інтерв’ю з ексміністром енергетики: дивіться відео
Тому потрібно зараз замовляти, ввозити й надавати всім компаніям, незалежно від форми власності, чи це муніципальна компанія, чи приватна, чи державна, як подібний товарний кредит. Я не стверджую, що це потрібно дарувати, в майбутньому вони розрахуються.
Ось це наразі головне завдання центральних органів влади, особливо Міністерства енергетики, яке зараз очолює Денис Шмигаль. У нього є ранг віцепрем’єра, і я вважаю, що він здатен організувати цю роботу. Слід кредитувати кошти, за необхідності виділяти з державного бюджету, збільшувати чисельність людей, які займаються відновленням енергосистеми, підвищувати їм оплату, щоб вони могли якомога швидше відновлювати та стабілізувати її.
Наступне – необхідно усунути всі бюрократичні, організаційні перешкоди, що унеможливлюють повноцінне використання імпорту електроенергії. На сьогодні ми можемо імпортувати приблизно 2,5 ГВт, це 2,5 тисячі МВт або це 2,5 блока на атомних електростанціях. Але існують певні перепони і необхідно приймати дуже швидкі, рішучі рішення, щоб ми збільшили імпорт електроенергії з Європи.
Як українцям пережити зиму без світла?
Зрозуміло, що росіяни прагнуть занурити нас у темряву і спричинити гуманітарну кризу у великих містах. Знаючи цей задум супротивника, до чого варто готуватися українцям? Які найбільш критичні сценарії?
Я починав наголошувати ще влітку та восени, що ворог буде використовувати зиму. Ворог хоче досягти повного блекауту. Ворог буде руйнувати системи теплопостачання. Це – політика Росії. Вони це робили й в мирний час: в 1998 році вони повністю припинили постачання газу. Потім перша газова війна, друга газова війна. Ці прийоми вони використовували й будуть використовувати.
Не можу зараз оцінити, наскільки були підготовлені комунальні служби тощо. Ми говорили, що треба бути готовими зливати воду з будинків, оскільки при -10…-12 градусів системи теплопостачання замерзають. Необхідно посилювати протиповітряну оборону цих об’єктів, оскільки жодні захисні будівельні конструкції не зможуть захистити від ракет. Отже, тільки протиповітряна оборона.
Також я неодноразово говорив, і Віталій Кличко (мер Києва, – 24 Канал) підтвердив, що потрібно було ще восени – на початку зими знаходити знайомих, друзів, родичів у селах, районних центрах, щоб можна було на деякий час вивезти дітей, людей похилого віку або хворих, щоб перечекати. Ніхто не говорить про евакуацію з Києва, але чому діти повинні страждати в цьому холоді, якщо можливо їх вивезти.
Зрозуміло, необхідна достатня кількість Пунктів незламності з теплом, продуктами та електроенергією, щоб люди могли в більш-менш нормальних умовах перечекати, доки енергетики відновлюватимуть енергетичну систему.
Як ви оцінюєте ступінь готовності міст до таких наслідків російських атак, чи все вдалося зробити на локальних рівнях? Можливо, у вас є приклади міст, які добре підготувалися і слугують зразком для інших населених пунктів?
Як би містяни не готувалися, але неможливо захиститися від ракет. От, що робити у великих містах, де централізована система теплопостачання? Уявіть місто Київ, Харків, Одесу, Миколаїв, Чернігів – там функціонують теплові електроцентралі.
Наприклад, дві теплоелектроцентралі у Києві забезпечували 60% теплопостачання міста. Під час масованих атак там залишилась частина обладнання. Зараз енергетики відновлюють, намагаються подати тепло, але зрозуміло, що це не буде в тих обсягах, які потрібні. Тому тут тільки протиповітряна оборона. Розподілена генерація у містах, генератори – мені здається, це все, що можна зробити. Але, на жаль, це не вихід із ситуації.
Це війна, вона жорстока. Тому коли ми говоримо, що потрібно було підготуватися – це важко, практично неможливо. Адже необхідний комплекс заходів: захист, запаси обладнання, персонал, який все ремонтуватиме, щоб люди, зокрема діти, могли перечекати десь в іншому місті.
Мене просто дивує, що коли про це почали говорити, то одразу була критика. Критикували, що хтось не підготувався. Але до чого готуватися? Поставте протиповітряну оборону, яка б забезпечила 100% захист. Це також неможливо. Тому тут повинен бути комплексний підхід.
Чи може Росія атакувати АЕС?
Очільник МАГАТЕ повідомив, що все зовнішнє енергозабезпечення Чорнобильської АЕС припинено, ймовірно, через російські обстріли у ніч на 20 січня. Як ця новина може вплинути на стан з енергетикою та на безпеку Чорнобильської зони?
Ситуація дуже неприємна. Вона позаштатна, я б навіть сказав, – аварійна, але всі критичні об’єкти у Чорнобильській зоні забезпечені резервними джерелами електропостачання, дизель-генераторами тощо. Тому я впевнений, що це гарантує безпечний рівень радіації, там не може трапитися нічого такого, що може загрожувати нам з точки зору радіаційних викидів.
Українська розвідка повідомила, що росіяни планують завдавати удари по інфраструктурі атомних електростанцій. Наскільки це велика загроза для нашої країни та яким є відновлення цих об’єктів, особливо в період сильних морозів?
На сьогодні в таких температурних умовах – у нас в країні дефіцит електроенергії, гадаю, на рівні 40%. Той обсяг, який ми сьогодні споживаємо, виробляється в основному на атомних станціях, принаймні значна частина – приблизно 70 – 80%.
Що саме відбувається? Є атомна станція, є високовольтні мережі, які передають електроенергію. А десь за 20 – 30 кілометрів є опорні підстанції, які потім розподіляють електроенергію розподільчими мережами. Росіяни вже атакували ці підстанції.
Якщо ми пам’ятаємо, приблизно один-два місяці тому, атомні станції розвантажувались. Вони не могли працювати на повну потужність, тому що не було ліній електропередач, не було можливості передати електроенергію. Ворог знає про це, тому вже атакує ці об’єкти, особливо опорні підстанції. Вони перебувають під загрозою під час масованих ударів. Якщо ми не зможемо їх захистити, то, на жаль, обстановка з точки зору електропостачання може погіршитися.
Дефіцит може бути на рівні 50% і навіть більше. Це означає застосування більш жорстких графіків відключень, неможливість роботи комунальних систем, водоканалів. Якщо будуть пошкоджені підстанції розподільчих мереж, а там можуть бути водонапірні помпи, все обладнання, то зрозуміло, що вони не функціонуватимуть. Тому слід зараз зосереджуватися і захищати ці об’єкти.
Щодо безпосередніх ударів по атомних станціях, я впевнений, що їх не буде. Втім, можливе руйнування інфраструктури, яка забезпечує передачу електроенергії з цих атомних електростанцій.
Чи реальний зараз повний блекаут?
Напередодні у ЗМІ почали з’являтися публікації про те, що зараз головна мета Росії під час холодів – занурити, наприклад, Київ на 3 – 5 днів у тотальний блекаут для того, щоб схилити Україну до політичних поступок. Чи можливо це, на вашу думку?
Спершу ми розрізнимо, що є тотальний блекаут – це коли вся енергосистема України відключається, а є регіональний – коли великі міста, регіони на певний час залишаються без електроенергії. Щодо тотального блекауту, то це малоймовірна ситуація.
Чому? Оскільки я вже сказав, що у нас є імпорт електроенергії. Ми працюємо паралельно з європейською енергосистемою, і ми можемо отримувати там 2,5 тисячі МВт електроенергії й, зрозуміло, можемо розподіляти по регіонах України. Як? Це вже визначатиме диспетчер електроенергії. Головне, що ця електроенергія нам буде потрібна, якщо станеться регіональний блекаут у певному місті на добу або на дві. Це можливо.
Наприклад, є опорна підстанція навколо Києва, декілька частин вже зруйновано. Якщо знищать високовольтну мережу, то ймовірність цього є (регіонального блекауту, – 24 Канал). Більше того, сьогодні у Києві немає власної генерації. Якщо раніше Дарницька ТЕЦ, Трипільська ТЕЦ виробляли електроенергію, якої було достатньо для столичного регіону, ми навіть розподіляли її в інші області, то зараз цієї генерації немає. Ми тільки споживаємо.
Якщо будуть пошкоджені підстанції, які забезпечують подачу електроенергії, то на певний період, поки енергетики не відновлять лінії електропередач чи підстанції – можливий регіональний блекаут. Тотальний блекаут по країні теоретично можливий, але, я вважаю, це малоймовірно.
“Може вибухнути”: як правильно користуватися технікою під час відключень
Дуже часто від Укренерго, від ДТЕК ми чуємо прохання ощадливо користуватися електроенергією, коли вона є. Наприклад, київські енергетики просили у перші 30 хвилин, коли світло з’являється, не вмикати одразу декілька потужних пристроїв для того, щоб мережа змогла трохи стабілізуватися. Чи є у вас поради для українців, як нам допомогти нашій енергосистемі?
Зараз важко щось радити, оскільки якщо у будинку чи квартирі 8 – 10 градусів тепла, то зрозуміло, якщо є електроенергія, всі вмикають обігрівачі. Це збільшує споживання.
Поясню, чому взагалі енергетики звертаються з таким проханням. Наприклад, була підстанція, працювали 4 трансформатори, з них залишився один або два. Є можливість подати через ці трансформатори електроенергію певній групі споживачів. Але якщо буде дуже велике споживання потужності, то станеться перевантаження трансформатора і він може вийти з ладу – згоріти, відключитися.
Енергетики це пояснюють і просять за можливості не навантажувати так сильно. Але вони не говорять категорично, оскільки зрозуміло, що в цій ситуації, коли дуже холодно, то люди хочуть зігрітися. У такому режимі роботи енергосистеми є дуже великі перепади напруги. Вона може підстрибувати до 280 – 300 Вт, а потім знижується до 150 Вт.
Я б порадив під час таких аварійних відключень не залишати всі прилади увімкненими у розетках. Оскільки вони не витримають і вийдуть з ладу. Якщо холодильник не можна, то хоча б підзарядні пристрої. Вони, як правило, не розраховані на такі перепади й може статися лихо, вибух. Тому заряджайте їх тільки у вашій присутності та не залишайте у розетці, коли вас немає.
Читають зараз:Цифровий геній на чолі Міноборони: який план у Федорова на війну і що він зробив у Мінцифрі за 6 років
Источник: www.24tv.ua