Економічні погляди Трампа – як у 18 столітті: хто під найбільшою загрозоюОсновні тези
- Трамп запровадив великі мита у торгівлі з основними партнерами, що може негативно вплинути на економіку США та викликати серйозні наслідки.
- Рішення Трампа може призвести до кризи, порівнянної з “великою рецесією”, і негативно вплинути на світову економіку.
- Україна може постраждати від вторинних ефектів кризи, але її економіка не дуже залежить від експорту до США.
Автор колонки: Володимир Дубровський
Отже, трапилося неймовірне: Трамп таки виконав свої погрози і запровадив величезні мита у торгівлі з усіма основними партнерами. Ринки впали, але досі не відреагували на це належним чином, тому що багато хто не може повірити у серйозність таких дій – насправді самогубних для економіки США.
Серйозні наслідки боротьби з надуманою проблемою
Дональд Трамп уже “грав” у мита, використовуючи їх як засіб тиску на партнерів із вимогами відкрити їхні ринки для американської продукції – у цьому випадку цілком раціонально з економічного погляду. Однак, видається, що цього разу справа інша. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
Судячи зі слів американського президента про те, що негативний баланс торгівлі товарами нібито “грабує” США, його уявлення про економіку перебувають на рівні меркантилізму. Ця псевдонаукова теорія, популярна до середини 18 століття, була спростована Адамом Смітом та Девідом Ріккардо, з яких, власне, і почалася сучасна економіка.
За ступенем дрімучості ці уявлення цілком гідні інших помилок на той час, як-от теорії теплецю у фізиці, флогістона в хімії та самозародження життя в біології. Однак, “інтуїтивно” вони здаються зрозумілішими, ніж справжня економічна теорія.
В уявленнях найнеосвіченіших верств населення, що становлять виборчу базу трампізму, іноземні товаровиробники “крадуть робочі місця”, а США розплачуються за імпорт своїм добробутом.
Насправді від міжнародної торгівлі виграють усі сторони. Країни, що розвиваються, – відносно більше, але США, через свій розмір, виграють абсолютно. Саме наявність відносно вільної торгівлі дозволила їм, зокрема, спеціалізуватися на фінансових послугах (“управлінні ризиками”) та інноваціях, розкриваючи повною мірою свої конкурентні переваги у підприємницькому кліматі, правовій системі та, не в останню чергу, силі долара як світової валюти.
Меркантилісти були так стурбовані торговими балансами, тому що в ті часи:
- по-перше, предметом торгівлі були лише товари;
- по-друге, платити за них доводилося золотом – тому країна справді могла збанкрутувати, якщо імпортувала більше, ніж продавала.
Але зараз США значною мірою експортують нематеріальні блага, отримуючи у відповідь, наприклад, роялті на патенти, або оплату за ПЗ, які не відображаються в балансі торгівлі товарами – отже реальний баланс зовсім інший. І, якщо він і негативний (тут є різні думки), то дефіцит покривається “експортом” доларів – тож ліві економісти, навпаки, звинувачують США у пограбуванні решти світу, мовляв, “купують товари за фантики”.
Ба більше, в умовах вільної конвертованості долара, якби сукупний зовнішньоекономічний баланс був справді розбалансований, це б викликало девальвацію американської валюти, яка автоматично вирівнює баланс.
Отже, на відміну від реальної проблеми дефіциту бюджету та зростання державного боргу проблема негативного балансу торгівлі товарами – надумана. А от негативні наслідки від боротьби з нею будуть дуже реальними.
Рішення Трампа не зробить Америку “знову” великою
Зрозуміло бажання тих, хто, попри блискучі перспективи в інших професіях, залишився робітничим класом, повернути “старі добрі часи”, коли без особливої освіти можна було заробити непогані гроші і ні про що особливо не турбуватися. Аналогічні образи були за часів усіх технологічних революцій: досить згадати луддитів, які знищували машини з тих самих міркувань.
Проте спроба звернути назад прогрес не тільки не зробить Америку “знову” великою, а й не надто додасть робочих місць виборцям Трампа. Адже навіть якщо якась частина виробників під тиском мит змушена буде переносити виробництво в США, вони не будуть механічно замінювати китайського робітника на порядок дорожчим американським – це зробило б їхні товари дуже дорогими.
Протекціоністи забувають (або не хочуть говорити) про роботи, які є альтернативою і тим, і іншим. Якщо навіть вони поки обходяться дорожче за китайців, то в багатьох випадках виявляться дешевшими за американців. А для роботи на автоматизованому виробництві потрібно значно менше людей, зате набагато краще освічених.
Результат, на жаль, дуже передбачуваний. Поширення вільної торгівлі внаслідок лібералізації (ГАТТ-СОТ) та зниження витрат було одним з основних факторів зростання світової економіки в останні 80 років. Якщо його звернути назад, то їй доведеться пережити ще одну руйнівну кризу, яку можна порівняти з “великою рецесією” 2007 – 2009 років, а то й більшою за масштабами.
Нагадаю, що Велика Депресія також розпочалася з двох хвиль американського протекціонізму, тарифів Фордні-МакКамбера та Смута-Хоулі. США сильно постраждають від такої кризи. Хоча, можливо, Трамп і його соратники, які мислять в парадигмі “ігри з нульовою сумою”, будуть раді, бо Китай може програти і більше.
Ще більшим може виявитися збиток від важкопередбачуваних вторинних ефектів, аж до краху “бульбашки деривативів”. Світова фінансова система нагадує зрізану піраміду, що стоїть нагору ногами, тому від грубого поштовху вона може небезпечно захитатися і навіть впасти. У цьому випадку США виявляться головними постраждалими.
Утім насамперед така криза вдарить по фінансистах – основних спонсорах Демократичної партії. Хоча і виборці Трампа її також відчують. Які зможуть тішитися, що тим, кого вони вважають винними у своїх бідах, пощастить ще менше, ніж їм самим.
Для України все це, зрозуміло, не обіцяє нічого доброго. На щастя, наша економіка не дуже залежить від експорту до США, і може навіть дещо виграти від можливого зниження цін (номінального або через девальвацію валют) на китайський та європейський експорт. Але вторинні ефекти, зокрема спад в економіках наших основних торгових партнерів і донорів, можуть позначитися і на нас. Однак для України це дрібниці, які були б актуальними у мирному житті.
Для нас набагато важливіший (і небезпечніший) трампізм у міжнародних відносинах…
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua
