Лев ШевченкоОсновні тези
- РФ планує завдати ударів по електричних підстанціях, що підтримують функціонування українських атомних станцій, з метою відключення енергоблоків від об’єднаної енергосистеми та провокування енергетичного колапсу.
- Аналітики схиляються до думки, що справжня ціль цих дій – розпорошення українських сил протиповітряної оборони, а не провокування ядерної аварії.
- 1 Яка ситуація з нападами на АЕС?
- 970382473 class>2 Розпорошення ППО: який реальний ризик?
- 1 Яка ситуація з нападами на АЕС?
- 2 Розпорошення ППО: який реальний ризик?
На тлі чергової хвилі російських атак на енергетичну інфраструктуру Україна знову опинилася у вразливому становищі, зіткнувшись з військовою дійсністю та інформаційним тиском. Попередження розвідки про ймовірні атаки на підстанції, які забезпечують роботу атомних електростанцій, миттєво викликали широкий суспільний резонанс і занепокоєння, нагадуючи про найгірші можливі сценарії – аж до розмов про повторення Чорнобильської катастрофи.
Дана тема була піднята й на найвищому державному рівні: президент Володимир Зеленський публічно підкреслив, що атаки на енергосистему в середині зими є не лише військовим злочином, але й спробою підірвати міжнародні зусилля, спрямовані на завершення війни. Разом з тим, у публічному просторі почали виникати емоційні оцінки та умоглядні сценарії, які самі по собі можуть стати інструментом впливу та створення паніки.
Наскільки вірогідною є загроза атак на АЕС, чи дійсно існує ризик ядерної трагедії, і яку справжню мету може мати противник, 24 Канал запитав у авіаційного експерта, офіцера Повітряних сил у резерві Анатолія Храпчинського.
Що відомо про атаки на АЕС?
У розпал зимової кампанії російських ударів по об’єктах енергетики з’явилися нові тривожні відомості щодо намірів агресора. Головне управління розвідки (ГУР) повідомило, що Росія розглядає різні варіанти завдання ударів по підстанціях, які підтримують функціонування українських атомних електростанцій і ключових транзитних лініях електропередачі.
Маються на увазі об’єкти, які безпосередньо впливають на безперебійне забезпечення електроенергією та теплом населення.
Шляхом руйнування або виведення з ладу зазначених підстанцій москва має намір від’єднати енергоблоки АЕС від об’єднаної енергосистеми України, щоб цивільне населення України повністю залишилось без електрики та опалення. За даними на середину січня 2026 року росія провела розвідку десяти відповідних об’єктів критичної енергетичної інфраструктури у дев’яти областях України,
– йдеться в повідомленні ГУР.
Про ймовірні атаки заявляє і президент Володимир Зеленський, якого проінформував керівник ГУР Олег Іващенко. “Будь-який подібний російський удар по енергетиці в умовах такої суворої зими послаблює та нівелює зусилля ключових держав, у тому числі Сполучених Штатів, для припинення цієї війни”, – підкреслив президент.
Важливо! Сергій Бескрестнов (позивний Flash), фахівець у сфері військових радіотехнологій, у своєму пості 19 січня зазначив, що влучання російських ракет “Іскандер” або “Кинджал” по реакторах може обернутися на “другий Чорнобиль”.
Фактично всі наші АЕС знаходяться поблизу або Білорусі, або окупованої території РФ і можлива трагедія торкнеться всіх,
– пише Flash.
Розтягування ППО: якою може бути реальна загроза?
Наскільки серйозною є ця загроза і чи дійсно існує ризик повторення “другого Чорнобиля”? Про це 24 Канал поспілкувався з авіаційним експертом Анатолієм Храпчинським.
Анатолій Храпчинський
авіаційний експерт, офіцер Повітряних сил у резерві
Перш за все, дякуємо ГУР та Президенту за своєчасне інформування. Поінформований – значить захищений. Однак, коли колеги починають публічно описувати можливі сценарії – куди саме, чим (“Іскандери”, “Кинджали”) і з якими наслідками можна завдати удару, – тут я б утримався від коментарів. Публічна оцінка можливих наслідків гіпотетичних ударів – не наше завдання. У росіян достатньо своїх фахівців, щоб не потребувати експертних порад.
Навіщо ж потрібна ця інформація саме зараз? “Технічна сторона зрозуміла. Удар по реактору – це самознищення, цього ніхто не допустить”, – вважає Храпчинський.
Реальною ж мішенню можуть бути відкриті розподільчі пристрої (ВРП), по яких вони завдають ударів вже тривалий час. Їх руйнування призводить до відключення станції від енергомережі та переводить енергоблоки в аварійний режим.
Фактично, це шлях до блекауту, але без “ядерного апокаліпсису”.
Стратегічна ж мета цього розголосу, на думку Храпчинського, полягає не в енергетиці, а у спробі розосередити українські засоби протиповітряної оборони.
Анатолій Храпчинський
авіаційний експерт, офіцер Повітряних сил у резерві
Контекст зрозумілий. Інформація про посилення протиповітряної оборони на Харківському та інших важливих напрямках створює для російської авіації певний дискомфорт. Навіть без масового збиття, сама наявність (або загроза наявності) далекобійних систем змушує супротивника триматися на відстані. Це збільшує відстань скидання КАБів, знижує їхню точність і глибину ураження, руйнуючи плани підтримки наступу вогнем. І тут противник використовує карту “ядерної загрози”, ставлячи нас перед дилемою: захищати небо над фронтом або перемістити дефіцитні системи в тил до АЕС.
Більше того, демонстративний запуск розвідувальних дронів – це просто показуха. У противника є доступ до іранських і китайських супутникових даних, а щоночі “Шахеди” з камерами та mesh-зв’язком і так збирають весь необхідний обсяг інформації.
Те, що ми спостерігаємо зараз, – це не стільки розвідка, скільки елемент тиску, зазначає Храпчинський у коментарі 24 Каналу. Експерт закликає не плекати ілюзій щодо міжнародного права:
Апелювати до Женевських конвенцій у війні з Росією – це як читати лекцію терористу з вибухівкою. Їх зупиняють не правила, а фізична неможливість завдати удару або страх отримати адекватну відповідь.
І не слід забувати, що Запорізька АЕС перебуває в полоні у росіян з початку повномасштабної війни. І жоден міжнародний договір цьому не завадив. Основна мета противника, щоб Україна розтягувала свою ППО, стверджує експерт. Тому завдання українців – не панікувати і не переміщати ППО під впливом московських інформаційних операцій, а тверезо оцінювати пріоритети.
Часті питання❓Яка ціль нападів на підстанції, що забезпечують АЕС в Україні?❓Чи є реальний ризик ядерної аварії внаслідок нападів на АЕС?❓Яка стратегічна мета інформаційного шуму навколо можливих нападів на АЕС?❓Що робить Україна для запобігання можливим нападам на енергетичну інфраструктуру?❓Чому напади на енергетичну інфраструктуру України викликають міжнародний резонанс?Читають зараз:”Я їх знімаю”: Сирський розповів, за яких умов командирів війська можуть відправити у відставку
Источник: www.24tv.ua