У мексиканському ресторані на північному сході Австралії страви подають працівники з Франції, Італії, Ірландії та Аргентини.
Кернс давно приваблює молодих іноземних мандрівників, які насолоджуються тропічним способом життя, заробляючи гроші на подорожі. Однак однієї національності стало значно менше, ніж раніше.
"Сьогодні сюди приїжджає набагато менше британських бекпекерів у пошуках роботи", — каже власник Mexicairns Пітер Маклі.
BBC
Маклі помітив цю тенденцію з середини 2023 року, коли набула чинності угода про вільну торгівлю між Великою Британією та Австралією. Ця угода, окрім безмитної торгівлі солодощами Tim Tams та Penguins, передбачала особливі умови для британців з робочими візами для відпустки: звільнення від обов’язку шукати роботу в регіональних чи віддалених районах, якщо вони хотіли залишитися довше ніж на рік.
Разом зі збільшенням вікового обмеження з 30 до 35 років, кількість виданих британцям віз для бекпекерів зросла з 47 200 у 2023-24 роках до понад 77 000 у 2025-26 роках, згідно з останніми даними австралійського уряду.
Без стимулу їхати в регіони, багато хто обирає великі міста або, за словами прем’єр-міністра Ентоні Албанезе, "Бонді або Куджі" — два найвідоміші прибережні райони Сіднея.
Нині, коли британці становлять майже чверть від усіх 323 000 виданих минулого року віз для бекпекерів, уряд Албанезе бажає переглянути угоду про вільну торгівлю.
Getty
"Багато британців більше не розглядають це як робочу відпустку. Це радше трирічна перерва в кар’єрі", — каже Ден Макконнелл, генеральний менеджер мережі хостелів Mad Monkey.
Він зазначив, що раніше британці становили найбільшу частку клієнтів у їхньому закладі в Кернсі, але "тепер французів утричі більше, ніж британців".
"Ми бачимо, як британці приїжджають до Сіднея, вирішують, що це найкрутіше місце у світі, і залишаються там", — додає він.
Це привілей, якого не мають мандрівники з інших країн, які повинні відпрацювати щонайменше 88 днів у "визначеній регіональній роботі" у галузях, що потребують сезонної чи тимчасової робочої сили — включно з сільським господарством, рибальством, туризмом та гостинністю — якщо вони хочуть продовжити своє перебування на другий рік і залишитися на третій.
Лише місяць тому Албанезе виключав можливість змусити британських бекпекерів робити те саме, приймаючи це як частину угоди про торгівлю.
Однак під тиском бізнесу з Північного Квінсленду та інших регіональних громад Австралії, які стурбовані нестачею робочої сили, настрої змінилися.
Минулого тижня Албанезе зустрівся зі своїм британським колегою Енді Бернгемом на зустрічі лідерів Співдружності в Карибському басейні.
Окрім штучного інтелекту, онлайн-насильства щодо жінок та оборонного пакту AUKUS, на порядку денному були й бекпекери.
Попри спекуляції в австралійських ЗМІ, негайних оголошень не було. Натомість Албанезе повідомив журналістам, що він наполягав на зміні правил щодо бекпекерів, і Бернем був "дуже конструктивним у цьому питанні".
"Ми вирішимо ці питання протягом найближчих тижнів", — сказав він, додавши, що угода про вільну торгівлю не висічена в камені, і зміни можуть бути внесені, "якщо будуть вагомі політичні причини".
За даними Національної федерації фермерів, бекпекери складають одну сьому частину сільськогосподарських робіт по всій Австралії, при цьому близько 52 000 осіб з робочими візами для відпустки щорічно працюють у галузі садівництва.
Федерація привітала обговорення Албанезе з Бернгемом, але зазначила, що проблема дефіциту робочої сили в сільському господарстві значно ширша, ніж угода з Великою Британією.
Більше занепокоєння викликають ширші пропозиції, оголошені у вересні, щодо скорочення чистої міграції до Австралії під політичним тиском відродженої правопопулістської партії One Nation та опозиційного коаліції.
Це включає перегляд системи робочих віз для відпустки, запровадження лотереї для бекпекерів, які бажають продовжити своє перебування, — з обмеженням у 45 000 для тих, хто прагне другого року в Австралії (зниження з 57 000, які отримали право цього року), і лише 5 000 дозволено залишатися на третій рік (порівняно з 31 000 цього року).
Федерація називає це "ударом нижче пояса".
Ці плани все ще перебувають на стадії консультацій, але імміграційні чиновники уповільнили темпи обробки заяв на деякі робочі візи для відпустки та призупинили їх для кількох країн.
Виконавчий директор Tourism Tropical North Queensland Марк Олсен також був серед тих, хто лобіював Албанезе в Канберрі, розповідаючи йому, що бекпекери приносять як купівельну спроможність, так і тимчасову робочу силу, необхідну для заповнення сезонних вакансій у регіоні, відомому як ворота до Великого Бар’єрного рифу та об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — тропічного лісу Дейнтрі.
Він зазначив, що кількість молодих британців, які тимчасово проживають і працюють у цьому регіоні, сягала близько 20 000. Зараз вона ближча до 11 000.
"Кількість значно зменшилася з моменту набуття чинності угоди про вільну торгівлю між Великою Британією та нормалізацією прикордонних умов [після пандемії] у 2023 році", — сказав він.
Supplied
Ресторатор із Кернса Фінтан Рафферті каже, що з приблизно 180 співробітників у чотирьох його закладах лише п’ятеро — британці. До зміни візових правил їх було близько 25.
Він розповів BBC, що британські працівники мали добрі навички в галузі гостинності та "були готові працювати, і працювати в гнучкі години".
І, за його словами, це був двосторонній рух. "Оплата дуже хороша, умови дуже хороші. І одна з чудових речей щодо правила 88 днів полягає в тому, що воно змушує людей подорожувати. Це збагачує їхній досвід".
На противагу тенденції, за стійкою хостелу Gilligan’s бекпекер Пейдж Томлінсон подає горілку з содовою з великою кількістю льоду, говорячи з виразним акцентом Південного Йоркшира.
27-річна Пейдж з Барнслі перебуває в Кернсі вже чотири місяці, приваблена "розслабленим" способом життя та місцевими водоспадами.
"Більшість людей віддають перевагу Сіднею, і вони постійно питають мене, чому я тут", — сміється вона. "Але я приїхала до Сіднея, і він мені просто не сподобався. Він був занадто метушливим, занадто схожим на Лондон, а я не люблю Лондон".
Вона сказала, що хотіла б, щоб вимога щодо регіональної роботи була запроваджена для всіх британців, "щоб вивести їх із зони комфорту".
"Якщо всі інші країни мусять це робити, чому ми не мусимо?"
Приблизно за 200 км на північ, на фермі Red Valley Farm у Лейкленді, генеральний менеджер Пітер Індербітцен погоджується.
Працівники, переважно з Тонга, найняті за тихоокеанською трудовою програмою, цілий рік збирають банани.
Але Індербітцен також значною мірою покладається на бекпекерів, особливо в пік сезону збору авокадо, наймаючи близько 25 людей на кілька місяців щороку.
"Це дуже швидка, інтенсивна робота — отримати, зробити, відправити", — сказав він BBC. "Але без цих збирачів авокадо залишаться на дереві".
Етан Філліпс, 23 роки, з Бакінгемшира, вважає, що нові пропозиції Австралії мають сенс
Хоча невелика кількість британських бекпекерів все ще подавала заяви на роботу, кількість "зовсім впала" з моменту зміни правил, сказав Індербітцен, який "хотів би", щоб британські мандрівники мали стимул їхати до регіонів.
"Наскільки це не було ідеально, [ця програма] працювала".
Повернувшись до Кернса, більшість молодих британців, яких BBC вдалося знайти, перебувають тут за туристичними візами, але багато хто хоче повернутися для робочої відпустки.
Серед них — 23-річний Етан Філліпс з Бакінгемшира, який занадто весело проводив час, щоб стежити за політичними дискусіями.
"Логічно, що вони хочуть, щоб ми знову [працювали в регіонах]", — каже він. "Я б, звісно, не хотів цього робити, але якщо доведеться, це лише три місяці… не так вже й погано".
Джерело: www.bbc.com