Рохінджа вимагають покращення умов у таборах та повернення на батьківщину

Десятки тисяч біженців рохінджа провели 26 серпня 2026 року мітинг з вимогою покращити умови життя у таборах у Бангладеш та закликали міжнародну спільноту допомогти їм повернутися на батьківщину до М’янми.

Вид з повітря на великий натовп людей з прапорами та плакатами.

Десятки тисяч біженців рохінджа у Кокс-Базарі, Бангладеш, протестували в річницю свого виходу. (AP: Abdul Goni)

Водночас Організація Об’єднаних Націй попереджає, що ситуація з правами людини у М’янмі, яка й так була складною, впала до «нового мінімуму», засуджуючи «безперервне жорстоке знущання» над рохінджа.

Понад 1,2 мільйона біженців рохінджа наразі проживають приблизно у 30 перенаселених таборах у Кокс-Базарі, найбільшому поселенні біженців у світі, після втечі з М’янми.

Діти становлять понад половину населення таборів.

Голам Мостофа з організації «Save the Children» заявив, що «ціле покоління дітей виростає у вигнанні», умови погіршуються, а продовольчі пайки скорочуються.

«І замість того, щоб бачити прогрес у напрямку безпеки, прав та довгострокового вирішення, сім’ї стикаються з погіршенням голоду, меншою кількістю можливостей та зростаючою невизначеністю щодо свого майбутнього», – сказав він.

За даними «Save the Children», очікується, що кожен третій біженець зіткнеться з «кризовим» рівнем голоду або гірше в період з вересня по грудень.

Вид з повітря на тисячі голів на мітингу.

Десятки тисяч біженців рохінджа протестували проти жахливих умов у Кокс-Базарі, Бангладеш, найбільшому поселенні біженців у світі. (AP: Abdul Goni)

У вівторок, коли десятки тисяч людей протестували проти умов у таборі, багато хто тримав плакати з написами «Правосуддя для рохінджа, дім – це надія» та «Своєчасне правосуддя – наше право».

Рохінджа пристосовуються до життя в Австралії

Чоловік стоїть на вулиці, показуючи шрам на стегні.

Рохінджа, мусульманська етнічна група, зазнали вбивств, примусових виселень та інших звірств.

Президент Об’єднаної ради рохінджа (UCR) Саєд Уллах заявив, що більшість прагне повернутися додому.

«Ми не можемо продовжувати чекати, поки міжнародна спільнота сприятиме нашому поверненню», – сказав він.

«Ми зробимо все можливе, щоб забезпечити наше безпечне повернення додому».

Розправа у М’янмі 2017 року, під час якої були спалені села рохінджа та вбиті цивільні, є предметом справи про геноцид у головному суді ООН у Гаазі.

Звіт ООН: військо М’янми «посилило» страждання цивільного населення

За останні п’ять років, як вважається, понад 100 000 людей загинули з усіх сторін, поки військові ведуть бої як з прихильниками демократії, так і з етнічними меншинами-повстанцями.

У звіті ООН, опублікованому у вівторок, зазначено, що «незмінне прагнення військових до контролю та легітимності лише посилило страждання та множинні небезпечні для життя захисні та гуманітарні проблеми, з якими стикаються цивільні особи».

«Цей звіт зображує картину страждань, горя та жорстокості на багатьох рівнях та по всій країні, що розбиває серце», – заявив у своїй заяві Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк.

«Я закликаю всі держави, компанії та інвесторів провести серйозний самоаналіз щодо своїх дій – або бездіяльності – запитати: чи є це справедливим і чесним для народу М’янми?»

Біженці прагнуть повернутися додому

Приблизно дюжина протестувальників у білих футболках піднімають руки та твори мистецтва до камери.

Об’єднана рада рохінджа заявила, що організувала мітинг, щоб «згадати скоєні звірства» та висвітлити «триваючу гуманітарну кризу». (AP: Abdul Goni)

Мулові Абдус Салам прибув до Бангладеш минулого року після того, як, за його словами, його сім’я втекла від озброєних людей, які «гвалтували наших жінок, вбили моїх братів і пограбували мій магазин».

Однак 41-річний чоловік сказав, що життя в Бангладеш принесло нові труднощі, а запаси продовольства покривають «максимум 20 днів».

«Ми не хочемо жити як біженці», – сказав він.

«Моє прохання до міжнародної спільноти – створити умови для нашого повернення додому».

Як два човни з 500 людьми майже безслідно зникли

Люди зібралися навколо дерев'яного рибальського човна, що сів на мілину.

Зникнення двох човнів з понад 500 шукачами притулку рохінджа біля узбережжя М’янми за останні тижні збільшило кількість людей, які, за повідомленнями, зникли в морі цього року, до понад 800.

Деякі з відчаю намагаються здійснити небезпечні морські подорожі, щоб втекти з таборів.

Влада Бангладеш заявила, що вже перевантажена, і закликала до гідного повернення рохінджа на батьківщину.

У спільній заяві, опублікованій Високою комісією Великої Британії в Бангладеш, дипломатичні місії країни заявили, що умови в М’янмі не дозволяють безпечної репатріації біженців.

«Біженці рохінджа мають право повернутися до своїх домівок у М’янмі», – йдеться у заяві.

«На жаль, конфлікти загострюються по всьому Ракхайну, а гуманітарні потреби зростають.

Посилення небезпеки, авіаудари по цивільній інфраструктурі та блокування допомоги та торгівлі з боку влади М’янми погіршують гуманітарну кризу».

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *