Американські та ізраїльські представники запевняють, що безкінечної війни з Іраном не станеться. Тим часом, Європа готується до більш значного підйому вартості на нафту та газ, що здатне збільшити російський бюджет, виділений на війну.
У розмові з CNN Дональд Трамп повідомив, що наступна військова кампанія проти Ірану планувалася на місяць, і на даний момент США дещо випереджають встановлений графік. Разом з тим, він застеріг, що масштабна серія ударів ще має відбутися, не відкидаючи можливості початку наземної операції з проникненням американських сил на територію Ірану. Наразі Ізраїль продовжує атакувати як державні об’єкти в Тегерані, так і позиції терористичної іранської «Хезболли» в Лівані, яка вже здійснювала напади на Ізраїль. До того ж, вперше з 2024 року, коли було досягнуто згоди про припинення вогню, ізраїльська армія почала просування на землі південного Лівану.
Атаки Ірану на американські військові та нафтові об’єкти в країнах Перської затоки у відповідь на військові дії США та Ізраїлю, що розпочалися 28 лютого, стали несподіванкою для Трампа. На відміну від американського лідера, керівник Пентагону Піт Гегсет не став робити прогнози щодо тривалості війни з Іраном. Згідно з його словами, США не ініціювали цю війну, але за часів президентства Трампа її буде завершено. А спецпредставник Трампа Стів Віткофф заявив, що в ході переговорів іранські дипломати вихвалялися здатністю створити одинадцять ядерних боєголовок.
У той час як сенатор-республіканець Ліндсі Грем стверджує, що Куба буде наступною ціллю, мас-медіа та експерти вважають, що зараз все вирішуватиме військова арифметика: скільки в Ірану залишилося ракет та дронів для продовження ударів по Ізраїлю та державах Перської затоки, і скільки у останніх є ракет-перехоплювачів та іншого озброєння для відповідної протидії. Зважаючи на останні заяви Трампа, перемовини з Іраном починати вже запізно. Але варто пам’ятати про ще один важливий аспект — подальше блокування Іраном Ормузької протоки, через яку проходить понад 20% світових поставок нафти й газу.
Війна на Близькому Сході вже вплинула на глобальні енергетичні ринки. Вартість нафти й газу швидко збільшилася, що принесе вигоду Москві. Отже, у даному матеріалі ТСН.ua проаналізує, як чергова війна США та Ізраїлю проти Ірану вплине на Росію, з одного боку, та які переваги може принести Кремлю — з іншого.
У Путіна все менше союзників: Росія зазнає втрат
У січні 2025 року, незадовго до вступу на посаду Трампа, Іран та Росія уклали договір про всеосяжне стратегічне партнерство на 20 років. Одним з ключових його пунктів було взаємне постачання зброї. Однак як Москва, так і Тегеран тоді відмовилися від створення військового союзу. А в МЗС РФ пізніше пояснили, що ця угода не є договором про взаємний захист, як це, наприклад, визначено угодою між Росією та Північною Кореєю.
«Коли в суботу зранку (28 лютого — Ред.) Тегеран піддавався бомбардуванням США та Ізраїлю, його головний дипломат зателефонував до Москви. На іншому кінці зв’язку Сергій Лавров висловив співчуття своєму іранському колезі та запевнив у словесній підтримці. Таким чином, Іран став крайньою країною після Сирії та Венесуели, яка на власному досвіді зрозуміла, що означає співпраця з Росією», — пише Politico, також нагадуючи, що в лютому Москва й Тегеран проводили спільні військові навчання в Оманській затоці, на які Росія направила лише один свій корабель.
Невідомо, чи звертався Іран за допомогою до Росії та Китаю до і після початку ударів США та Ізраїлю. Москва та Пекін обмежилися лише публічними засудженнями військових дій. МЗС КНР заявило, що удари по Ірану відбулися під час дипломатичних переговорів, які ще тривають. МЗС РФ назвало це «навмисним, заздалегідь спланованим і нічим не спровокованим актом збройної агресії». Ліквідацію верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї Путін назвав «цинічним нехтуванням усіх норм людської моралі та міжнародного права». А кремлівська пропаганда відразу почала скаржитися, що російське керівництво за такої політики адміністрації Трампа може стати наступною ціллю.
За словами Володимира Зеленського, Росія не має достатньо ресурсів для підтримки Ірану. Насправді, після втрати впливу у Венесуелі, Сирії та взагалі — на Близькому Сході «союзники» Росії, які ще залишились, наочно побачили, чого варті запевнення Кремля щодо підтримки та міцної дружби. До того ж після початку чергової військової операції США та Ізраїлю проти Ірану Москва понесе чималі збитки.
По-перше, на початку минулого тижня Financial Times повідомила про таємну угоду між Росією та Іраном на 500 млн євро щодо укріплення іранської ППО комплексами «Верба» та винищувачами Су-35.
По-друге, восени 2025 року «Росатом» отримав контракт на $25 млрд на спорудження чотирьох нових енергоблоків в Ірані на Бушерській АЕС.
Переваги для Кремля: ціни на нафту та відволікання уваги
За словами директора програм Європи, Росії та Євразії у Chatham House Грегуара Руса, Росія не вступатиме у військовий конфлікт зі США та Ізраїлем, не давши Тегерану жодного сигналу про те, що може надати якусь допомогу. Натомість поки ситуація в Ірані не визначиться, Москва намагатиметься максимально використати відволікання уваги США, сподіваючись позбавити Київ інформаційного висвітлення та відсунути свою війну проти України на міжнародній арені на другий план.
У розмові з італійською газетою Сorriere Della Sera Володимир Зеленський зазначив, що Іран тепер навряд чи зможе виробляти ракети й безпілотники для Росії. Український лідер припустив, що, ймовірно, росіяни тепер озброюватимуть іранців у відповідь. Однак, це відбувається вже тривалий час. Наприклад, у фрагментах іранського «Шахеда», який атакував британську авіабазу на Кіпрі цими днями, були знайдені російські компоненти.
Війна проти Ірану виснажує запаси зброї, особливо у США. Володимир Зеленський вже неодноразово наголошував, що Україна може зіткнутися з браком ракет-перехоплювачів для ППО, які необхідні американцям та їхнім союзникам на Близькому Сході. Адже Росія розраховує, що США вплутаються у тривалу війну з Іраном, що ускладнить відносини між Америкою і країнами Перської затоки, які традиційно виступають за дипломатичні переговори, а не військову конфронтацію.
Проте найбільше, що принесе вигоду Росії — це підвищення цін на нафту й газ. Країни ОПЕК+ (Організації найбільших країн-експортерів нафти — Ред.) вже домовилися про збільшення видобутку, щоб запобігти ціновим коливанням на ринку. Але ціна на нафту марки Brent зростає другий день поспіль, переваливши за $85. Ціни на європейський природний газ зросли на понад 70% цього тижня після того, як Катар припинив виробництво скрапленого природного газу (СПГ) на своєму заводі, який є найбільшим у світі.
ТСН.ua вже повідомляв, що аналітики прогнозують ще більше зростання цін на енергоносії на тлі подальшого блокування Іраном Ормузької протоки — важливого шляху, який з’єднує Перську затоку з океаном. Через неї проходить більше 20% світових поставок нафти й газу. Reuters повідомляє, що європейські ціни на бензин вже піднялися на 40%. Ціни на цукор, добрива та сою також збільшилися.
Пізно ввечері у вівторок, 2 березня, Корпус вартових ісламської революції (КВІР — паралельна до армії структура, підпорядкована безпосередньо верховному лідеру) погрожував відкривати вогонь по будь-якому кораблю, що намагатиметься пройти через протоку. Разом з тим, американське командування повідомило, що за ці дні знищило одинадцять іранських суден. Тому не зовсім зрозуміло, як і чим Тегеран буде блокувати судноплавство в Ормузькій протоці. Якщо Ірану все ж вдасться це здійснити, країнам-експортерам нафти в регіоні не залишиться іншого виходу, як зменшувати видобуток, незважаючи на домовленість ОПЕК+, що ще більше вплине на вартість нафти.