Уже на початку листопадового періоду поточного року в США відбудуться проміжні вибори до Конгресу. Американські виборці будуть переобирати одну третину Сенату та весь склад Палати представників.
Для Дональда Трампа та його команди проміжні вибори до Конгресу в листопаді стануть справжнім випробуванням на міцність і показником вірності обраного шляху. Напередодні виступу Трампа перед Конгресом щодо стану справ у країні (State of the Union), яке цього року припало на 24 лютого — четверту річницю початку повномасштабної російської агресії, — відсоток схвалення його політики серед американців зменшився до 36-40%. Це один із найменших показників серед американських президентів. Іншими словами, не підтримують політику Трампа близько 60% людей.
Численні американські ЗМІ та експерти назвали звернення Трампа, яке виявилося найтривалішою за всю історію промовою серед американських президентів, «театралізованим дійством». Воно тривало 1 годину і 47 хвилин. Важко підрахувати, скільки разів республіканці переривали це звернення аплодисментами, піднімаючись зі своїх місць. Демократи ж одночасно зберігали мовчання. У журналістів також був напружений день, оскільки необхідно було не тільки передати сказане президентом, а й перевірити правдивість його заяв. А Трамп часто перебільшує, особливо щодо економічного підйому в Америці з початком його другого президентського терміну, вартості продуктів у супермаркетах і пального на автозаправних станціях.
Промова Трампа більше скидалася на самовихваляння. Вона містила мало конкретних фактів, як і згадок про міжнародну політику. Незважаючи на те, що звернення збіглося з 24 лютого, про Україну Трамп згадав тричі: коли говорив про вбивство українки Ірини Заруцької у поїзді в Північній Кароліні; стосовно продажу Києву зброї за кошти країн НАТО; та в контексті його наполегливої праці, щоб «покласти край дев’ятій війні, вбивствам і різанині між Росією та Україною, де щомісяця гине 25 тис. солдатів». Разом з тим, цього ж дня, 24 лютого, посол України в США Ольга Стефанішина повідомила про отримання демаршу від Держдепу щодо українських ударів по російському порту Новоросійськ. А в ООН також 24 лютого США «утрималися» під час голосування за резолюцію «Підтримка міцного миру в Україні».
З початку другого президентського терміну Трампа США вже точно не можна вважати союзником і надійним партнером України у відбитті повномасштабної російської агресії. Чи може це змінитися після проміжних виборів до Конгресу в листопаді цього року, якщо республіканці втратять більшість в одній із палат? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
2025 року, коли Трамп тільки вступив на свою другу президентську посаду, за аналогічну резолюцію із засудженням російської агресії в ООН США проголосували проти разом із Росією. Цього року Вашингтон, як бачимо, утримався. Як пояснила заступниця представника США при ООН Теммі Брюс, резолюція містить положення, які можуть зірвати мирні переговори. Хоча ЗМІ повідомляли, що американці напередодні голосування хотіли внести до неї правки, вилучивши пункти про територіальну цілісність України та необхідність досягнення справедливого миру.
«ООН проголосувала за тривалий мир в Україні, а ми утрималися. Уявіть собі. РФ була проти цієї резолюції. Хіба чотирьох років війни не достатньо? Хіба зникнення дітей, обстрілів міст і вбивств безневинних людей не достатньо? Це не бізнес-угода — це війна», — написав у Х вже колишній спецпредставник Трампа по Україні Кіт Келлог.
У середу ввечері, 25 лютого, Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Дональдом Трампом. За словами українського президента, мова йшла про підготовку до двосторонньої зустрічі делегацій України та США, а також тристоронньої за участю Росії на початку березня.
У той же час, за інформацією Axios, під час цієї телефонної розмови Трамп висловив бажання щодо закінчення війни вже за місяць, підтвердивши готовність надати Україні гарантії безпеки в рамках можливої мирної угоди з Росією. Кількома днями раніше Bloomberg повідомляв, що адміністрація Трампа наполягає на її укладенні вже до 4 липня, коли США святкуватимуть 250-річчя незалежності. За словами Володимира Зеленського, він може лише підтримати, якщо про такі терміни говорить президент США, проте швидке врегулювання не передбачає територіальних поступок з боку України.
ТСН.ua вже писав, як на цьогорічній Мюнхенській безпековій конференції деякі експерти висловлювали припущення, що вже влітку Путіну доведеться обирати: погоджуватися на припинення вогню або продовжувати війну на виснаження. Такі оцінки ґрунтуються на двох припущеннях: глибоких економічних проблемах у російській економіці та збільшенні тиску Трампа на Україну на тлі наближення проміжних виборів до Конгресу в листопаді цього року. Без гучних перемог, як-от всередині США чи на міжнародній арені, республіканці можуть втратити Палату представників, адже восени американці переобиратимуть її повний склад.
Mодель Ipsos, яка базується на п’яти різних прогнозах щодо можливих майбутніх результатів проміжних виборів до Конгресу, свідчить про ймовірну втрату республіканцями більшості принаймні в Палаті представників. Axios, посилаючись на закриті опитування республіканців, повідомляє про їхні побоювання втратити й Сенат. Аналітики попереджають, що до виборів ще багато часу й розподіл прихильності електорату ще може змінитися. Водночас вони зазначають, що головним фактором, який вплинув на втрату популярності республіканців, стало зниження економічної ефективності та подорожчання вартості життя.
«Вартість життя має стати основним питанням, яке вплине на голоси американців на проміжних виборах 2026 року. Трампу було важко зберегти широку коаліцію, завдяки якій він переміг 2024 року (рейтинг схвалення Трампа серед незалежних виборців впав до 26% — Ред.), значною мірою тому, що рівень вартості життя не покращився. Без цієї підтримки його рейтинги в опитуваннях, як і шанси його партії на виборах 2026 року, зменшилися», — йдеться в аналізі Ipsos.
За президентства Джо Байдена основні пакети військової допомоги Україні затверджував Конгрес. Тож, чи варто Україні розраховувати на зміну політики США, якщо команда Трампа втратить більшість принаймні в Палаті представників?
Директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова Володимир Дубовик не прогнозує суттєвих змін американської політики щодо України після проміжних виборів у листопаді цього року. Щодо цього експерт має декілька міркувань.
Перше, потенційно результати виглядають досить обнадійливо для демократів зараз, але гарантії їхньої перемоги за пів року немає.
«Тим паче ми не знаємо наскільки відчутною буде ця перемога, якщо вона таки станеться. Республіканці, в свою чергу, навряд чи наважаться змінювати свою позицію з цього питання, якщо її не змінить сам Трамп. Підстав очікувати цього від нього немає», — підкреслює Володимир Дубовик.
Друге, вплив демократів міг би бути більшим, якби вони ще й перехопили більшість у Сенаті, але це набагато менш вірогідно.
«Третє, в центрі уваги в Конгресі все одно залишатиметься внутрішня політика, економіка, тож демократи будуть зосереджувати свій тиск на Трампа саме в цих питаннях. Четверте, зовнішня політика залишається прерогативою президента, й тому Конгресу зазвичай дуже важко змусити його щось робити або не робити. Тож якийсь сенс із результатів тих виборів може бути, але навряд чи можна очікувати потужних змін», — резюмує Володимир Дубовик.
Очільник «Інституту Американістики» Владислав Фарапонов також вважає, що за нинішнього стану справ не варто сподіватися на радикальну зміну політики США щодо України після проміжних виборів до Конгресу. Хоча експерт зауважує, що також бачив деякі думки, що треба почекати виборів до Конгресу й потім стане легше.
За його словами, це невірна стратегія. Радше слід говорити про те, що ці проміжні вибори можуть закласти підґрунтя для певних тенденцій чи вплинути на американську політику в цілому невеликими штрихами. Тобто, не можна стверджувати, що це буде хвиля, яка всіх знесе. Ці проміжні вибори будуть досить складні й брудні, з невисокою явкою.
«Багато хто з конгресменів не балотуватиметься. Але сказати, що це для нас кардинально щось змінить, я не можу. Стратегія адміністрації Трампа не передбачає активної ролі Конгресу, ефективність роботи якого знижується вже не перший рік поспіль. Ці вибори можуть запустити внутрішні процеси в США за певних умов. Тобто, якщо демократи отримають і Сенат, і Палату представників, — так, це буде серйозний крок. Але, знову ж таки, візьмуть з якою перевагою? Я би сказав, що може відбутися поступовий зсув до відновлення систем стримування й противаг всередині США в більш класичному розумінні з точки зору політичної боротьби», — підсумовує Владислав Фарапонов.