Китай зацікавлений у підтримці існування режиму Путіна. Пекін де-факто надав Москві економічну допомогу. Який вплив це матиме на майбутнє Європи та США?

Путін та Сі / © Associated Press
Протягом часу широкомасштабної агресії Росії в Україні стратегічне співробітництво між Москвою та Пекіном відчутно посилилося. Незважаючи на офіційні дипломатичні заяви про нейтралітет, Китай став основним економічним і технологічним підґрунтям для російської влади в умовах суворих західних обмежень.
Про це пише аналітик Роджер Бойєс у своїй публікації для видання «The Times».
За його словами, на даний момент на Пекін припадає приблизно 40% усього російського нафтового експорту. Економічна взаємозалежність швидко збільшується: минулого року загальний обсяг торгівлі між двома державами досяг рекордних 250 мільярдів доларів.
Економічна «підтримка» в обмін на ресурси
Експерт акцентує, що під час Мюнхенської конференції з безпеки міністр закордонних справ Китаю Ван І намагався представити свою країну як «істинного приятеля Європи». Однак реальні кроки Пекіна свідчать про протилежне: Китай, по суті, надав Москві економічну допомогу. З моменту початку війни між представниками РФ та КНР відбулося не менше ніж 19 офіційних зустрічей і відеоконференцій.
«Це було посилення близькості, яке почалося з жорсткої угоди — Китай за великою знижкою купував газ, який Росія більше не могла продавати Західній Європі, а потім постачав дрони подвійного призначення, роблячи вигляд, що вони потрібні лише для тренувальних цілей», — пояснює Бойєс.
Окрім того, Москва запропонувала Пекіну масштабний інфраструктурний проєкт: зведення 400-кілометрової частини сибірської залізниці. В обмін на це Китай повинен отримати розширений доступ до значних запасів корисних копалин у цьому регіоні.
Як Китай і Росія планують «нову еру»
Виклик глобальному лідерству Сполучених Штатів з боку російсько-китайського альянсу стає все більш очевидним. За словами аналітика, 73-річний Путін і 72-річний Сі Цзіньпін вже розробляють довготривалі плани на еру «після Трампа».
«Сі не бажає, щоб Путін зазнав поразки в Україні, і не хоче, щоб Росія, яка б’є себе в груди, вимагала більш рівного статусу з Китаєм. Вони близькі, стають дедалі ближчими, але все ще не є ідентичними», — наголошує автор матеріалу.
Експерт зауважує, що Китай і Росія мають більший простір для геополітичного маневру, ніж країни Заходу. Вони розраховують на можливу політичну нестабільність у США та Європі. Зокрема, квітневі вибори в Угорщині можуть зміцнити позиції ультраправих сил у ЄС, що становить загрозу єдності континенту.
«У будь-якому випадку, дует Сі-Путін готовий до дій. На відміну від Трампа, час на їхньому боці. Можливість беззаперечних виборів ніколи не була такою важливою в геополітиці», — підсумовує Бойєс.
Як Китай допомагає Росії воювати
Нагадаємо, після початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну Росія опинилася під безпрецедентним санкційним тиском США та ЄС і фактично втратила значну частину західних партнерів. Провал швидкого наступу на Київ і перехід до затяжної війни змусили Москву шукати нові економічні та політичні опори, серед яких головну роль поступово почав відігравати Китай.
У матеріалі Newsweek зазначалося, що в НАТО Пекін називають «вирішальним фактором», який дозволив Росії підтримувати військову кампанію протягом кількох років. У той же час китайська сторона офіційно декларує нейтралітет і заявляє про намір відігравати «конструктивну роль» у врегулюванні та гуманітарних питаннях.
Аналітики акцентують увагу на тому, що Китай значно розширив економічне співробітництво з РФ. Торгівля між країнами зросла до рекордних показників, зокрема за рахунок постачання російських енергоресурсів і експорту китайських технологій і компонентів подвійного призначення. За оцінками європейських структур, значна частина критично важливих комплектуючих для російського оборонного сектору зараз надходить саме з Китаю.
Разом з тим Пекін уникає прямих поставок озброєння, намагаючись не потрапити під вторинні санкції США. Подібна стратегія дозволяє зберігати формальний нейтралітет і водночас підтримувати економічну стабільність Росії.
Експерти також відзначають, що на тлі війни залежність Москви від Пекіна зросла, а Китай дедалі більше виступає в ролі «старшого партнера», що впливає на баланс сил у двосторонніх відносинах. Лідери обох держав регулярно контактують і заявляють про намір зміцнювати стратегічне співробітництво в умовах глобальної напруженості.
Китай «рятує» російську нафту
До слова, після скорочення імпорту російської нафти Індією Москва змушена змінювати морську логістику постачання. За даними Bloomberg, нафту Urals дедалі частіше перевантажують із невеликих суден на супертанкери класу VLCC у Червоному морі для подальшого транспортування до Китаю.
З грудня кілька мільйонів барелів сировини спочатку доставляли через європейські води та Суецький канал, а вже там здійснювали перевалку «судно-в-судно». Аналітики зазначають, що це свідчить про збільшення залежності Росії від китайського ринку на тлі санкційного тиску та зниження попиту з боку Індії.
Статистика підтверджує зміну напрямку експорту: у лютому обсяги постачання до Китаю значно зросли і компенсували скорочення індійських закупівель. Нові маршрути є довшими та складнішими, проте дозволяють РФ підтримувати експорт нафти в умовах обмежень.
