Емманюель Макрон повідомив про нарощування обсягів французьких ядерних боєголовок і можливість розповсюдження ядерного захисту Франції на інші держави Європи.
Новий конфлікт між Америкою та Ізраїлем проти Ірану, який вже вийшов далеко за межі Близького Сходу, знову розділив Європу. Прем’єр-міністри Великої Британії та Іспанії, які відмовились надавати американцям свої військові бази (проте згодом Кір Стармер все ж надав дозвіл), публічно відповіли Трампу на його критику, нагадавши про вторгнення США в Ірак у 2003 році. А президент Франції Емманюель Макрон анонсував зміни в ядерній політиці.
По-перше, вперше за 30 років Париж збільшить кількість ядерних зарядів. На даний момент Франція має близько 290. Арсенал Китаю, наприклад, – 500 боєголовок. Не кажучи вже про США та Росію, які мають понад 1700 лише розгорнутих боєголовок. На скільки збільшиться французький арсенал — невідомо. Макрон зауважив, що Париж більше не буде оприлюднювати цю інформацію, щоб нею не скористалися супротивники.
По-друге, Макрон запропонував розширити французький ядерний щит на інші європейські країни. Першою стала Німеччина, яка буде важливим партнером, хоча вже й має на своїй території американську ядерну зброю. Канцлер Фрідріх Мерц повідомив, що Берлін і Париж створили ядерну координаційну групу. Про розміщення французької ядерної зброї у ФРН поки що не йдеться. Однак Німеччина, наприклад, буде залучена до французьких ядерних навчань.
Французький ядерний арсенал включає морський та авіаційний компоненти. Тобто в європейських країнах-союзниках можуть бути розміщені, наприклад, французькі винищувачі з ракетами, здатними нести ядерні боєголовки. Коли це трапиться, невідомо. У 2026 році відбудуться візити союзників на французькі стратегічні об’єкти та спільні тренування. До «цього діалогу», за словами Макрона, також приєднаються Польща, Нідерланди, Бельгія, Греція, Швеція та Данія. Отже, Путін, постійно погрожуючи ядерною зброєю, отримав, як бачимо, чіткий удар від Макрона.
Чому саме зараз Макрон вирішив змінити ядерну доктрину Франції та чи може поширитися французький ядерний захист на Україну? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Стратегічна невизначеність: ядерний захист Європи
Промову про трансформацію ядерної політики Франції Емманюель Макрон виголошував на таємній базі з атомними підводними човнами Іль-Лонг у Бретані. Саме там у грудні 2025 року французькі військові відкривали вогонь по «невідомих» дронах. База Іль-Лонг забезпечує технічну підтримку чотирьох французьких атомних субмарин, одна з яких постійно знаходиться на бойовому чергуванні в морі.
«Я вирішив збільшити обсяг боєголовок нашого арсеналу. Ми більше не будемо публікувати дані про наш ядерний арсенал. Щоб бути вільними, нас повинні побоюватися, а щоб нас побоювалися, ми повинні бути сильними. Збільшення нашого арсеналу є доказом цього», — заявив зокрема Макрон.
Заява французького президента прозвучала одразу після чергової абсурдної неправди Москви про те, що Франція та Велика Британія нібито намагаються передати Україні ядерну зброю або «брудні» ядерні бомби. Цю заяву Кремль розповсюдив саме до четвертої річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну. Тоді Володимир Зеленський припустив, що ядерні заяви Москви можуть бути пов’язані зі створенням ядерного щита в Європі, не прив’язаного лише до гарантій США. Адже напередодні, в середині лютого, Макрон і Мерц вже обговорювали нове «європейське ядерне стримування».
«Стаття 42 Договору про ЄС зобов’язує нас надавати взаємну допомогу у разі збройного нападу в Європі», — заявив Фрідріх Мерц, виступаючи на Мюнхенській безпековій конференції.
ТСН.ua вже писав, що численна американська делегація в Мюнхені дала ще раз зрозуміти європейцям: США не вважають Росію загрозою, тому оборона Європи — це відповідальність самої Європи, американці збережуть лише ядерний захист. Велика Британія також володіє ядерною зброєю, маючи близько 225 боєголовок. Тобто ще менше, ніж у Франції. Проте Британія не є членом Євросоюзу. Тому країнам-членам блоку необхідно думати про власний посилений захист.
Крім того, французька система стратегічного стримування не інтегрована в ядерне командування НАТО та повністю незалежна від США. Франція самостійно виробляє боєголовки, ракети та носії. Водночас, за словами Мерца, нове європейське ядерне стримування буде повністю інтегроване в систему ядерного обміну НАТО, щоб уникнути створення в Європі зон різного рівня безпеки.
«Франція також дозволить тимчасове розміщення літаків з ядерною зброєю в союзних європейських державах. Окрім співпраці з Німеччиною та Великою Британією, перший етап охоплюватиме Польщу, Нідерланди, Бельгію, Грецію, Швецію та Данію. Тож промова Макрона є знаковою. Проте її здатність заспокоїти союзників і стримати Росію залишається непевною. Важливо, що в списку партнерів відсутні країни Балтії, Норвегія та Фінляндія — держави, які безпосередньо межують з Росією», — зазначають експерти Atlantic Council.
Ядерний захист: на що зможе розраховувати Україна
Багато аналітиків також нагадують, що вже у 2027 році у Франції відбудуться президентські вибори. Емманюель Макрон більше не буде висувати свою кандидатуру. Його другий термін добігає кінця. Наразі перше місце в рейтингу по країні має Джордан Барделла — ультраправий націоналіст, популіст, євроскептик і лідер партії «Національне об’єднання», якою раніше керувала відома проросійська політикиня й подруга Путіна Марін Ле Пен. Тож всі важливі рішення та дії Макрона, які ми зараз спостерігаємо, можуть бути також пов’язані з майбутніми виборами й можливим скасуванням зобов’язань Франції щодо спільної зовнішньої політики та безпеки Європи.
«Це спонукає деяких європейських партнерів пришвидшити переговори з Парижем щодо ядерного стримування або наступного довгострокового бюджету ЄС, щоб отримати угоди, які майбутньому президенту Франції буде важко скасувати. Враховуючи бомбардування Ірану та полум’я на Близькому Сході, це також є захистом від нестабільного президентства Трампа й стратегічного відхилення США від Європи, що викликає невизначеність щодо зобов’язань Вашингтона підтримувати ядерний щит над континентом», — зазначає у статті для The Guardian старший запрошений науковий співробітник Центру Європейської політики Пол Тейлор.
Крім того, від 5 лютого 2026 року Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3) між США та Росією більше не діє. Путін дуже прагнув його продовження, щоб потім представити це як «велику геополітичну перемогу» Москви на міжнародній арені. Проте адміністрація Трампа чітко дала зрозуміти, що не зацікавлена в цьому без приєднання до такого договору Китаю. У Пекіні натомість таку можливість категорично відкинули. СНО-3 обмежував кількість розгорнутих ядерних боєголовок до 1550. Тож це означає, що світ зараз не має жодного інструменту контролю над ядерними озброєннями. Щоправда, й за часів існування СНО-3 на Договір не дуже зважали.
На що реально зможе розраховувати Україна? Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що Будапештський меморандум, за яким Україна, як відомо, відмовилася від третього за потужністю в світі ядерного арсеналу в обмін на гарантії безпеки передусім від США та Великої Британії, зазнав краху, перетворившись на порожні обіцянки. Саме тому, за його словами, Україна разом із Великою Британією, Францією та ще понад 30 країнами в рамках «коаліції охочих» будує нову архітектуру безпеки й розраховує на надійну підтримку США.
Навряд чи до якогось, хоча б проміжного, врегулювання війни з Росією Україні доведеться розраховувати на ядерний захист, зокрема з боку Франції. Проте з іншого боку, восени 2022 року, коли під час успішного українського контрнаступу Росія серйозно шантажувала наших союзників можливістю завдання тактичного ядерного удару, Вашингтон і ключові європейські партнери опрацьовували можливі варіанти відповіді, зокрема неядерні удари.
До того ж напрацьована Україною та європейськими партнерами мирна угода з 20 пунктів передбачає швидкий вступ України до ЄС. Як вже зазначалося вище, Фрідріх Мерц наголошував, що стаття 42 Договору про ЄС зобов’язує надавати країнам-членам взаємну допомогу у разі збройного нападу в Європі, яка охоплюватиме механізми нового європейського ядерного стримування.