Експерти підкреслюють, що зміна місця проведення перемовин з Абу-Дабі на Європу свідчить про інтенсифікацію дипломатичного шляху.
Тристоронні перемовини у Женеві
У вівторок, 17 лютого, швейцарська Женева стала ареною для третього етапу трибічних перемовин за участю представників України, США та РФ. Провідна ціль зустрічі — знаходження інструментів для припинення повномасштабної війни. Процес перемовин відбувається в обставинах значного дипломатичного впливу з боку адміністрації Дональда Трампа. Слід зазначити, Вашингтон встановив чіткий термін для укладення остаточної угоди — червень 2026 року.
Про це інформує агентство Reuters.
Основною перешкодою у діалозі залишаються агресивні прагнення Москви. Зокрема, Кремль висуває ультиматуми щодо повного контролювання Донецької області — позиція, котру офіційний Київ відхиляє як цілковито неприйнятну.
Інтереси України на зустрічі представляє делегація на чолі з секретарем РНБО Рустемом Умєровим. Разом із ним до переговорної групи увійшли керівник Офісу президента Кирило Буданов та кілька інших високопоставлених осіб. Від російської сторони виступає помічник очільника Кремля Володимир Мединський. Його кандидатура викликає обґрунтовану підозру в української сторони, оскільки Мединський неодноразово публічно піддавав сумніву державний суверенітет України.
У Кремлі офіційно оголосили про розширення питань для обговорення під час цього раунду. Окрім звичних питань «енергетичного затишшя» та гуманітарних напрямків щодо обміну полоненими, сторони переходять до дискусій щодо статусу тимчасово окупованих регіонів, котрі на сьогодні складають приблизно 20% українських територій.
Дипломатія під тиском та виклики для Києва
Напередодні від’їзду до Женеви президент Володимир Зеленський визнав, що Україна зіштовхується з надмірним зовнішнім тиском у питанні територіальних поступок. Глава держави наголосив: надання непорушних гарантій безпеки має бути основоположною умовою перед будь-якими політичними домовленостями. При цьому наявні розбіжності й у баченні цих гарантій: Білий дім пропонує план на 15 років, тоді як Київ вимагає довготривалих безпекових зобов’язань строком від 30 до 50 років.
Аналітики підкреслюють, що переміщення місця переговорів з Абу-Дабі в Європу вказує на прискорення дипломатичного процесу. Однак, вірогідність реального прогресу наразі оцінюється як незначна. Головною причиною скептицизму є безперервні атаки РФ на енергетичну інфраструктуру України, що зводить нанівець атмосферу довіри.
«Ми маємо намір обговорити максимально широке коло тем, зокрема й основні питання. Вони охоплюють як територіальний аспект, так і інші пункти, що містяться в наших вимогах», — підсумував позицію агресора речник Кремля Дмитро Пєсков.
Мирні переговори у Женеві — останні відомості
Слід зазначити, президент США Дональд Трамп повідомив, що Україна має якнайшвидше приєднатися до переговорного процесу.
Під час розмови з пресою Трампа запитали, які результати він очікує від зустрічі у Женеві за участю його представників. Йшлося про переговори, в яких повинні брати участь делегати з боку США.
У відповідь американський лідер підкреслив, що майбутні перемовини є важливими, та додав, що, на його думку, Києву варто швидше сісти за стіл переговорів. За словами Трампа, саме цього прагне американська сторона.
Раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що головним завданням наступного раунду перемовин у Женеві залишається захист інтересів України.