Чергова сутичка між США та Ізраїлем проти Ірану триває вже майже два тижні без натяків на завершення, при цьому глобальні котирування на нафту й газ досягають небачених висот.
У понеділок, 9 березня, світова вартість нафти марки Brent сягнула $119 — пікового за чотири минулі роки показника. Після повідомлення Дональда Трампа про те, що конфлікт з Іраном майже завершився, оскільки Тегеран нібито більше не має ВМС і ВПС, біржі трохи вгамувалися. На вечір середи, 11 березня, ціна Brent утримувалася на рівні $91. Однак керівники нафтогазових фірм країн Перської затоки, особливо саудівської Aramco — провідного експортера нафти у світі, — застерігають: якщо Ормузька протока буде лишатися заблокованою, це матиме нищівні наслідки.
ТСН.ua вже писав, що Ормузька протока — це важливий шлях, котрий поєднує Перську затоку з океаном. Через неї проходить понад 20% світових поставок нафти та газу. Зараз пересування танкерів через протоку майже припинено. Країни регіону змушені зменшувати видобуток. Приблизно 90% нафти та газу, які транспортувалися через Ормузьку протоку, закуповували держави Азії. Саудівська Аравія та ОАЕ скеровують експорт через гавані в Червоному морі. Отже, експерти прогнозують збільшення пропозиції на ринку. З ізрідженим газом (ЗПГ) обставини значно складніші. Найбільший у світі завод у Катарі досі не поновив експорт.
Військове керівництво Ірану попереджає, що ціна на нафту може піднятися й до $200. Західні медіа повідомляють, що з початку чергової війни ракетами в Ормузькій протоці було пошкоджено вже 14 кораблів. Дональд Трамп обіцяє гарантувати конвоювання танкерів. Втім, досі жодних деталей про те, як це відбуватиметься та й чи відбуватиметься взагалі, Білий дім не надав. А міністр енергетики США Кріс Райт спершу розмістив пост із відео, а потім видалив його з соцмереж, де ВМС США нібито успішно провели нафтовий танкер через Ормузьку протоку.
Тож чи слід чекати наступного цінового потрясіння на енергетичному ринку? Чи має Трамп «план Б» у разі, якщо Іран не відкриє Ормузьку протоку? Читайте у матеріалі ТСН.ua.
Нафтовий крах: іранський режим навряд чи впаде
Тегеран погрожує не дозволяти нафтовим танкерам проходити через Ормузьку протоку, яку західні ЗМІ вже нарекли «долиною смерті», продовжуючи обстрілювати енергетичні та військові об’єкти в країнах Перської затоки, доки США та Ізраїль не припинять свої атаки. І незважаючи на заяви Трампа, що конфлікт з Іраном майже закінчився, він також обіцяє завдати удару у двадцять разів потужнішого, якщо Тегеран блокуватиме вільне судноплавство в регіоні. Натомість CNN, посилаючись на звіти американської розвідки, інформує, що Іран почав мінувати Ормузьку протоку.
«Мінування наразі не є масштабним. За останні дні було встановлено декілька десятків мін. Але, за словами одного з інформаторів, Іран усе ще має від 80% до 90% своїх малих суден і мінних загороджувачів, тому його сили цілком можуть встановити сотні мін на цьому водному шляху», — йдеться в статті телеканалу.
Згодом Центральне командування США заявило, що американські військові знищили 16 мінних загороджень Ірану. Проте Ормузьку протоку це не розблокувало, як і твердження Пентагону про зменшення іранських атак на понад 80% від початку наступної фази війни 28 лютого. Більше того, ізраїльські високопосадовці та розвідка не впевнені у поваленні іранського уряду. Офіційно США та Ізраїль заявляють, що їхня мета — знищити ядерну й ракетну програму Тегерану, хоча і закликають іранців виходити на вулиці, аби скинути режим аятол.
Щонайменше 150 американських військових зазнали поранень та 7 загинули від початку сутички США та Ізраїлю проти Ірану. За цей період Тегеран атакував штаб-квартиру ВМС США в Бахрейні, пошкодив унікальну американську радіолокаційну станцію раннього попередження про ракетний напад у Катарі та радар найсучаснішої системи ПРО THAAD. Усе це, плюс витрати на військову операцію проти Ірану, вже обійшлися США у $5–10 млрд на додачу до збільшення напруженості у відносинах між Америкою та країнами Перської затоки, які висловлюють дедалі більше незадоволення через економічні та військові втрати.
Окрім того, американські ЗМІ, посилаючись на доповіді американської розвідки, повідомляли, що Росія надає Ірану супутникові розвіддані про розташування та пересування американських військових, кораблів і літаків, а Пекін, котрий є головним покупцем іранської нафти, готується надати Тегерану фінансову допомогу, запасні частини та елементи для ракет. Спецпредставник Трампа Стів Віткофф заявив, що Путін під час телефонної розмови з Трампом цими днями запевнив його, що Росія не передає Ірану розвіддані.
«Тож знаєте, ми можемо повірити їм на слово. Будемо сподіватися, що вони не обмінюються (розвідданими — Ред.)», — додав Віткофф.
Історичний ціновий шок: нафта по $150 за барель
Лише протягом перших кількох днів конфлікту з Іраном США, Ізраїль та союзники використали понад 800 ракет-перехоплювачів до систем ППО Patriot, збиваючи іранські балістичні ракети та дешеві «Шахеди». Для порівняння, за всі роки повномасштабної війни Україна отримала лише 600 таких ракет. За словами Володимира Зеленського, ще рік тому Україна пропонувала США «дронову угоду», яка складалася з перехоплювачів і не тільки.
Нині такий запит до України надходить із боку країн Близького Сходу. Як відомо, перші українські фахівці з перехоплення дронів вже працюють у країнах Перської затоки, допомагаючи протидіяти іранським «Шахедам». В інтерв’ю ірландському блогеру Кейліну Робертсону президент Зеленський відповів, що Україна має козирі, і всі це зрозуміли, а США звернулися по допомогу саме до України, а не до Франції чи Німеччини.
«Я гадаю, що рік тому я теж їх мав (козирі, адже під час скандальної зустрічі з Зеленським у Білому домі торік Трамп кричав, що президент України не має козирів у війні з Росією — Ред.), але ми не показували. Але тепер усі усвідомили, що ми їх маємо. Так, це правда», — додав він.
Щодо Франції, Еммануель Макрон повідомив, що Париж і союзники направляють до Ормузької протоки оборонну місію — вісім фрегатів, два десантні судна та авіаносець — для відновлення судноплавства. Невідомо, чи будуть вони конвоювати нафтові танкери, а також як ці кораблі взаємодіятимуть з американськими силами в регіоні. Як і невідомо, яку ще кількість зброї для ураження кораблів в Ормузькій протоці має Іран. Усе це впливатиме й на світові енергетичні ринки.
Попри заяви Міжнародного енергетичного агентства про рекордне вивільнення запасів нафти — 400 млн барелів — експерти стверджують, що цього буде недостатньо, щоб стримати зростання цін. Консалтингова фірма з енергетичних питань Wood Mackenzie прогнозує підвищення ціни сирої нафти до $150, що може перевищити історичний максимум у $147 2008 року.
За словами старшого наукового співробітника Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Клейтона Сігла, іранський флот переважно недієздатний. Іран може вражати танкери балістичними та крилатими ракетами, з якими американські війська зможуть відносно легко впоратися. Набагато більше занепокоєння, як зазначає експерт, викликають іранські швидкісні човни, морські міни та «Шахеди».
«Будь-які спроби обійти протоку трубопроводами (з виходом до портів у Червоному морі, які мають Саудівська Аравія та ОАЕ — Ред.) принесуть лише обмежене полегшення. Разом ці шляхи покривають тільки частину звичайного руху через Ормузьку протоку. Якщо нинішні перебої у світовому судноплавстві триватимуть тижнями, тиск на світові ринки посилиться», — зауважує старший науковий співробітник Інституту Гудзона Джан Касапоглу.