Навіть якщо людству вдасться повністю перемогти рак, деменцію та інші вікові захворювання, біологічна межа тривалості життя все одно існує.
Такого висновку дійшли вчені, які створили математичну модель для оцінки впливу соматичних мутацій — випадкових помилок у ДНК, що накопичуються під час кожного поділу клітин.
Згідно з результатами дослідження, за умови усунення всіх відомих механізмів старіння медіанна тривалість життя гіпотетичної популяції становитиме від 146 до 194 років, що майже вдвічі перевищує поточний середній показник у 79 років.
Автори роботи наголошують, що їхня модель є уявним експериментом, а не прогнозом на майбутнє. Головною причиною неминучого згасання організму залишаються життєво важливі органи з обмеженим потенціалом до регенерації: якщо тканини шкіри та печінки здатні постійно оновлюватися, то клітини серця та головного мозку практично не замінюються протягом життя. У результаті неминуче накопичення мікропошкоджень генетичного коду з часом порушує роботу ключових систем, роблячи безсмертя біологічно неможливим.